сироваріння

Українські виробники сиру вже досягли високого рівня якості. За якістю та смаком ремісничі сири вже можуть достойно конкурувати, а подекуди навіть перевершують європейські.

Пристрасть до натуральної їжі та глибока повага до сировини — це головні орієнтири в роботі сироварні Soldattorpets Mejeri у Швеції. Ферма працює за принципами сталого виробництва. За словами її власників, цей підхід поєднує водночас економічний та екологічний складники, адже бізнес має бути життєздатним фінансово, але водночас працювати в гармонії з довкіллям.

Створення Virtuoso by Lukachivka починалося зі 120 тварин. На старті власники закладали правильну генетику стада та максимально орієнтувалися на європейські стандарти. Сьогодні поголів’я ферми налічує близько 200 кіз.

У планах компанії «Мукко» на найближчі 4 роки — збільшити обсяги переробки до 100 т молока на добу, наростити кількість поголів'я дійних корів до 2 тисяч та дійних кіз до 3 тисяч, розширити земельний банк до 5 тис. га та стати найбільшим виробником сиру рикота в Україні.

23 липня відбудеться практичний вебінар для українських виробників сиру, присвячений підготовці до одного з найпрестижніших сирних конкурсів світу — World Cheese Awards 2026.

Козівництво в Україні дедалі частіше виходить за межі суто виробничої діяльності, поєднуючи ремісниче сироваріння, гастрономію та фермерський туризм. Саме таким шляхом розвивається ферма Virtuoso by Lukachivka на Київщині, де ставку зробили на якісне козине молоко, сири природного визрівання й атмосферу фермерського життя.

Сімейна компанія Sheridans Cheesemongers, яка починала з невеликого прилавка на фермерському ринку в ірландському Голуеї, за три десятиліття стала одним із символів розвитку крафтового сироваріння та популяризації фермерських сирів в Ірландії.

Досвід Швеції — у розвитку локальних молочарень, які завдяки високим стандартам якості можуть продавати навіть непастеризоване молоко.

Стартував відбір українських виробників для участі у World Cheese Awards 2026 — найпрестижнішому міжнародному конкурсі сирів, який цього року відбудеться 12–15 листопада у м. Кордова (Іспанія).

Гуцульська культура, традиційні ремесла, фермерське господарство та автентична кухня — усе це поєднує етнопарк «Полонина Перці», який став однією з найвідоміших туристичних локацій Карпат. Тут гостям пропонують не просто екскурсію, а повне занурення у життя гуцулів: від знайомства з народними ремеслами та музикою до дегустації полонинських сирів і страв, приготованих за давніми рецептами.

На початку травня українські сировари взяли участь у практичному навчанні, присвяченому виробництву блакитних сирів.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.

ТОВ «Фудреформ» на Чернігівщині створило R&D-комплекс, де є борошномельний відділ, пекарня, також виробляють інгредієнти для м’ясних продуктів, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, спеції, варять соуси, маринади, заходять у сироваріння.

Українські сировари пройшли дводенний інтенсив «Мистецтво створення блакитного сиру» з міжнародним експертом, технологом і суддею світових сирних конкурсів Полом Томасом. Це перша в Україні спеціалізована програма, повністю присвячена виробництву сирів із блакитною пліснявою — одній з найскладніших категорій у сироварінні.

Сімейна ферма-сироварня «Руками» у селищі Богданівці на Хмельниччині — приклад того, як невелике домашнє захоплення може перерости у впізнаваний ремісничий проєкт. Засновники Юрій та Юлія Ковальчуки не мали ані аграрної освіти, ані досвіду в сироварінні. За фахом обоє юристи, а до України повернулися з Іспанії лише за кілька місяців до початку повномасштабної війни.

Сироварня «Мольфар» на Львівщині, яку після початку повномасштабної війни заснувало подружжя Ярослава та Наталі Сиваків, за час роботи збільшила обсяги виробництва утричі.