Ціле літо Вадим Жигун прожив у сільській хатині на Полтавщині та займався пізнанням травництва. Зранку йшов у поле та збирав трави, в обід розвішував їх під стріхою або на горищі, а ввечері — експериментував зі зборами та читав книги про лікарські трави.
Перші рецепти бренду ZHYGUN herbs були створені саме там. Після таких «літніх канікул» Вадим поїхав до Києва і на фестивалі продав майже все, що заготовив. Його чаї відразу знайшли свого споживача.
«Фактично я в травництві з дитинства. Мої предки завжди збирали трави і лікували ними близьких. Тому я травник у четвертому поколінні. Від них я перейняв багато знань. У пізнанні цього мистецтва мені також допоміг відомий травник, у якого я навчався два сезони. Виходить, що в цьому ремеслі я вже 10 років», — розповів під час прямого ефіру в Instagram засновник українського крафтового бренду чаю ZHYGUN herbs Вадим Жигун.
Зараз він зізнається, що самостійно майже не збирає трави, оскільки займається веденням та систематизацією бізнесу, але щоразу, коли є можливість вийти в поле, то для нього це неймовірний прилив емоцій.
«У мене є збирачі трав з різних регіонів України. Сировина, зібрана ними для мене, найбільш якісна та ароматна. Решту докуповую у постачальників. У них великий вибір, є всі сертифікати та лабораторні дослідження, але якість бажає кращого», — зазначає травник.
Вадим Жигун, засновник ZHYGUN herbs
Наразі у ZHYGUN herbs розпочинається новий етап — співпраця з фермерами. Сільгоспвиробники у пошуку культур, які будуть менше виснажувати землю, але приносити дохід. А Вадиму Жигуну потрібні трави, які не можна збирати як дикороси, — полин однорічний, червона рута та садова, лофант анісовий або тибецький.
«Ми використовуємо зараз близько сотні видів трав. Основна лінійка нашого чаю має 10 видів, і ще є 7 різних видів колаборацій + лімітовані серії. Наші чаї функціональні, тобто мають суперсилу. Ми поєднуємо трави так, щоб вони підсилювали одна одну і створювали відчутний ефект», — говорить підприємець.
Два місяці тому виробництво переїхало на нову велику локацію в Броварах. Столи з нержавійки, автоматизація всіх процесів, здача сировини у лабораторію — справжній професійний бізнес. Окрім цього, на виробництві офіційно працює три людини, і Вадим Жигун пишається тим, що може робити свій вклад в економіку.
«Якщо в тебе харчовий продукт, і ти хочеш працювати з великими мережами чи виходити на експорт, то потрібно додатково впроваджувати ХАССП. Так, це дуже дорого, але без цього не буде зростання», — зазначає Вадим Жигун.
За місяць бренд виготовляє понад 5 тис. паковань чаю. «Загалом найбільш популярний у нас заспокійливий чай «Чаюн-Баюн». Я це пояснюю собі тим, що у людей є асоціація, що сам чай діє як заспокійливе. Але ж він може бути й тонізуючим, як наш «Добранок», або протизастудним, як «Легкі легені», або ж містити афродизіак, як «Секспресо», — розповідає Вадим.
Цікавим з асортименту ZHYGUN herbs є чай «Веган», який містить пажитник, гарбуз, буряк, аїр, пастернак, корінь солодки, деревій, ромашку, солодкий перець, реп'яшок та насіння кропу. На смак — це солодкий фруктовий чай, хоча по його складу так і не скажеш.
Продаж чаю відбувається як на В2В, так і В2С сегмент. «Я прихильник того, що не можна тримати яйця в одній корзині. Я починав реалізацію товару зі свого Instagram, потім почав працювати з «Сільпо», і вони мені робили десь 80% загального обороту. Це було ризиковано, адже працювати з ритейлом — це класно й поважно, але водночас це великі ризики, оскільки багато грошей будуть замороженими в товарі, й цей товар лежатиме на складах магазинів. Тому наразі «Сільпо» і «Фора» дають близько 40% обороту, наш сайт генерує близько 30%, решта — кав’ярні, магазини тощо», — розповідає в ефірі крафтяр.
Також Вадим знайшов для трав ще одне застосування — трави з сіллю як універсальна спеція, яка підійде до риби, м’яса, курки та овочів, зокрема картоплі.
На запитання AgroPortal.ua — «Чи можна зараз створити бренд чаю і на ньому заробляти?» — він відповідає, що можна, але це не той блакитний океан, в якому можна заробити мільйон.
«Будь-який бізнес — це марафон, і навіть за найоптимістичніших прогнозів перший час виробник працює в нуль або в невеликий плюс. Тому потрібно набратися сил і терпіння, щоб досягти своїх цілей», — резюмує власник українського крафтового чаю ZHYGUN herbs.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

З 2022 року Україна втратила близько 30% пасік, проте залишається одним із лідерів світового експорту меду. До того ж бджільництво стає для багатьох ветеранів джерелом внутрішнього спокою, новою професією та основою для власної справи, що допомагає успішно повернутися до цивільного життя.

Окремі партії перцю торговельної марки Terre Exotique відкликають в Україні через ризик забруднення бактеріями Salmonella.

Уже 25 років на Івано-Франківщині продовжує свою діяльність сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Чиста флора». Заснувала його родина Стовп’юків, об’єднавши навколо себе однодумців, які люблять природу та все, що в ній росте.

У селі Артасів на Львівщині запрацювала нова агролокація, яка об’єднала крафтове виноробство, вирощування ефіроолійних рослин та продаж локальної продукції.

Фермерське господарство «ДІТАСАНА» почало працювати 2020 року та має в обробітку 24 га орендованої землі у Харківській області.

Поки для одних школярів урок починається у класі, учні ліцею на Хмельниччині йдуть до теплиці. Саме тут вони вивчають екологію на практиці — вирощують м’яту, мелісу, календулу та збирають липовий цвіт.

Одна з найбільших торговельних мереж Іспанії Carrefour почала продавати українські продукти харчування.