
Позаду лишається ще один важкий для українців рік, який відзначився насамперед продовженням війни та постійними обстрілами. За таких критичних умов агробізнес продовжує працювати: вирощувати врожаї, відновлювати пошкоджені росіянами портову інфраструктуру й виробничі потужності, експортувати продукцію та підтримувати ЗСУ.

Урожай картоплі 2025 року завдяки сприятливим погодним умовам був набагато кращим за минулорічний. Але точну цифру врожаю наразі ніхто з експертів ринку назвати не може. Достовірно не дає інформації щодо обсягів збору картоплі й державна статистика.

Зміна клімату знижує прибутковість вирощування сільськогосподарських культур в Україні, тому для аграріїв зрошення стає рішенням, яке дозволяє зберегти маржинальність агробізнесу. Адже лише за наявності достатнього вологозабезпечення можливо ефективно реалізувати всі інші агрономічні технології.

Ринок меду в Україні є експортно орієнтованим. Основний споживач вітчизняного продукту — Європейський Союз. Навіть в умовах війни у 2024 році Україна наростила загальний експорт меду до 86 тис. т, з яких 71 тис. т надійшли до ЄС. Сумарне виробництво зросло і навіть перевищило рівень 2021 року: 95 тис. т проти 94 тис. т.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Фінансова підтримка від банків і програм, які вони пропонують, дає змогу аграріям не лише стабільно працювати, виконувати зобов’язання, експортувати та переробляти всередині країни мільйони тонн зерна, а й залишатися фінансово ефективними, розвиватися та використовувати інновації в усіх сегментах виробництва.

Більшість фермерів, які до війни навіть не задумувалися про елеватор, сьогодні кажуть — господарювати без власних потужностей зі зберігання та сушіння зерна немає сенсу. Лише маючи в структурі елеваторний комплекс, можна підсилити економіку агропідприємства та планувати новий сезон.


Збільшення площ під кукурудзою підштовхнуло СФГ «Надія» на Івано-Франківщині збудувати власний сучасний елеваторний комплекс. Проєкт окупився за 4 роки.

Український агросектор впевнено рухається до ЄС. Однак на цьому шляху є певні проблеми в різних сегментах. Зокрема, у міжнародній торгівлі деякі групи українського продовольства стикнулися з квотами на експорт.

В Україні станом на початок грудня обмолочено 92,6% соняшнику. Однією з основних причин, чому врожай досі частково залишився в полях, є небезпека на прифронтових територіях.

Сучасні технології в сфері захисту рослин, біопрепаратів і насінництва працюють по-новому — через цифрові інструменти, які допомагають аграрію приймати правильні рішення на основі точніших даних. Провідні позиції в цих сегментах як у світі, так і в Україні посідає компанія Syngenta.

Повернення з війни — складний виклик як для ветеранів, які, окрім відновлення здоров’я, знаходяться у пошуку нових життєвих орієнтирів, так і для суспільства — бути поруч, зрозуміти переживання, надати підтримку, допомогти в адаптації.

Онлайн-видання AgroPortal.ua в межах ХVIІ Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro25) відзначило 10 учасників агропродовольчого ринку, які досягли значних успіхів за останнє десятиріччя.

У 2024/2025 маркетинговому році зарплати на елеваторах зросли значно більше, ніж роком раніше. Якщо в попередньому періоді підвищення становило від 10 до 20%, то цього року 71% компаній збільшили як оклади, так і погодинні розцінки на 15-25%.

Виробники та постачальники в усьому світі переходять до обов’язкової простежуваності ланцюгів постачання, а виробники сільгоспкультур мають відповідати низці стандартів та регуляцій.

На світовій виставці AGRITECHNICA 2025 компанія Syngenta оголосила про відкриття цифрової платформи Cropwise™ для сторонніх розробників, а також презентувала дві нові цифрові послуги — Cropwise Operations Al Machine Manager та Cropwise Operations Al Machine Pool. Ці рішення є значним кроком уперед у плануванні, оптимізації та спільному використанні сільгосптехніки.

У лютому 2025 року між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами була підписана Угода про безмитну торгівлю, проте процедури визнання ще тривають. Наразі діє єдина ставка мита на молочну продукцію — 5%, ПДВ — 5%.

Європейська інтеграція агросектору поступово переходить від політичної риторики до практичних завдань, які потребують системних змін у регулюванні, контролі та підтримці виробників.

Продукція з доданою вартістю вигідна виробникам та впливає на економічний потенціал підприємств і загалом держави, в якій вона виробляється. Проте переробка — досить складний процес, і до нього слід підходити виважено. Не менш важливим є і вирощування продукції, яка має бути якісною.