шкідники

На території Семидубської територіальної громади на Рівненщині розпочали застосовувати гучні пристрої для захисту фруктових насаджень від пернатих шкідників.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

Через зміщення часових меж посівної важливим моментом є фунгіцидний захист, особливо якщо буде волога. На цей фактор важливо звернути увагу насамперед аграріям Чернігівщини.

Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпаку, кукурудзи, соняшнику та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої урожайності.

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

Пониження температури повітря в поєднанні з нічними приморозками дещо сповільнило розвиток і поширення шкідників сільгоспкультур. Однак із підвищенням температурного режиму вони активізуються й розпочнуть наносити суттєву шкоду посівам і насадженням.

З підвищенням температури шкідники активно виходять із місць зимівлі та швидко заселяють посіви. Зокрема, на полях Миколаївщини у посівах озимого ріпаку зафіксовано появу оленки волохатої.

Соняшник — золотий символ українського агробізнесу. Важко уявити українські поля без золотавих кошиків соняшнику. Квітка сонця стала не просто культурою, а справжнім символом аграрної могутності України на світовій арені.

Адаптація вирощування соняшнику до зміни клімату на півдні України включає перехід на вологоощадні технології. Захист рослин також змінюється від суто хімічного контролю до інтегрованого підходу, знижуючи пестицидне навантаження шляхом біологічних методів.

Фахівці управління фітосанітарної безпеки Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в Івано-Франківській області під час фітосанітарних обстежень виявили заселення посівів озимого ріпаку прихованохоботниками.

У південно-східних регіонах України починає з’являтися один із перших весняних шкідників ріпаку — хрестоцвітий прихованохоботник. Його вже почали фіксувати в пастках. Зокрема, на Миколаївщині кілька фермерів протягом останніх днів виявили у чашці-пастці до трьох жуків.

Ваточник сирійській (Asclepias syriaca) походить із Північної Америки, росте повсюди і на всіх континентах світу, виявлений майже в 70 країнах світу, де забруднює посіви близько 40 сільськогосподарських культур, серед яких: кукурудза, соя, сорго, цукрові буряки, овочі, зернові культури та інші.

Галузеві асоціації картоплярів Німеччини наполягають на посиленні прикладних наукових досліджень для протидії небезпечному шкіднику, що поширює бактеріальні хвороби картоплі.

Частота світла, розташування пасток і графік роботи впливають на ефективність ловлі шкідників у захищеному ґрунті.

З огляду на наслідки клімату в Україні, суттєвих змін щодо шкідників сільгоспкультур науковці не відмічають. Але є загроза від окремих видів комах.

У Львівській області під час фітосанітарного контролю затримали партію імпортних салатних овочів через виявлення небезпечного карантинного шкідника.