Публікації

Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» може стати революцією у системі зрошуваного землеробства. Здавалося б, українське законодавство йде назустріч товаровиробникам. Проте бюрократичні процедури з передачею майна у власність ОВК зрошувальних систем гальмують процес.

Європейська комісія запропонувала ще на рік продовжити призупинення імпортних квот і мит для українського експорту до ЄС, але із запобіжниками для агропродукції.

Софіївська громада на Дніпропетровщині створена у 2016 році й знаходиться на трасі Кривий Ріг – Дніпро. Головний напрям розвитку — сільське господарство. Тут працюють над економічним розвитком, адже мають стратегічні плани стати громадою, до якої люди захочуть приїжджати, жити та працювати.

Очікується, що експорт зернових та олійних нинішнього року становитиме близько 50 млн т. І це завдання цілком здійсненне за використання портів Великої Одеси та всіх альтернативних логістичних шляхів. Але чи вигідно це буде аграріям, зважаючи на низькі світові ціни та вартість логістики в Україні?

Будьмо відвертими: українських фермерів ніхто особливо не балував пільговими умовами співпраці навіть до початку повномасштабної війни. Безвідсоткові кредити та відтермінування платежів отримували переважно тільки ті агровиробники, котрі мали тривалу позитивну історію відносин із фінансовою установою чи постачальником продукції.

Інформація від учасників ринку про блокування Державною митною службою на кордоні імпортних добрив з’явилася ще на початку січня. Кілька днів затримки не викликали занепокоєння, адже в Україні щороку на початку нового аграрного сезону з’являється проблема з імпортом цього виду товару.

Обсяги купівлі-продажу земельних ділянок 2023 року зросли на 58%, ціна гектара — на понад 8%, онлайн-аукціони з оренди комунальних земель — у чотири рази, а капіталізація ринку збільшилась на 89,9 млрд грн.

Більшість грибних господарств, які працювали до повномасштабного вторгнення, відновили виробництво та продовжують функціонувати. Обсягів виробленої продукції достатньо для закриття потреб внутрішнього ринку, тож наразі в імпорті грибів немає потреби.

Ситуація на ринку зернових складна з погляду обсягів експорту та цінових очікувань. На можливості українських експортерів впливає низка факторів, частина з яких непередбачувана і непрогнозована.

Сімейний бізнес ITARA розпочався з хобі Тараса Петухова, яким він захопився ще у 2019 році. Тоді він вперше спробував переробляти волоські горіхи і виготовляти з них пасту — купував горіхи, вивчав рецептури та тестував різні смаки.

Хоча логістичні зв’язки вже вдалося вибудувати, перевезення агропродукції як автотранспортом, так і залізницею залишаються дорогими. Особливо складно вивезти врожай аграріям із прифронтових областей, адже тарифи захмарні, й не всі перевізники готові до них їхати.

Окрім підтримки економіки країни, державні гранти дають можливість українцям бути самостійними під час війни, а також розвивати окремі галузі. За півтора року програми показали свою дієвість і ефективність, тому на цей рік бюджет збільшено майже вдвічі. Заплановано видати: мікрогранти — на 3 млрд грн, гранти для ветеранів — 500 млн грн, на переробку — понад 4 млрд грн.

Більшість фермерів нині працюють на голому ентузіазмі. Ціни на зерно вдвічі менші, ніж до війни. Ті аграрії, які не змогли провести економічну трансформацію та оптимізувати виробництво відповідно до реалій воєнного часу, а також не мають змоги експортувати зерно, на жаль, припинили господарську діяльність.

На пшеничному ринку експерти очікують стабільний ціновий тренд, тоді як по кукурудзі можливе зниження. Втім, передумов для суттєвого обвалу ринку чи значних коливань немає.

Прагнення до самовдосконалення, відповідальність і старанна праця сприяли швидкому кар’єрному зростанню Олександра Келипи від продавця насіння на овочевому ринку до керівника Вінницького представництва LNZ Group у 25 років.

Після надання права купувати землі сільськогосподарського призначення юридичним особам та збільшення мінімально дозволених площ «в одних руках» на вітчизняному ринку сільгоспземель відбудеться ціла низка змін.

В Україні добігає завершення сезон цукроваріння, який за всіма показниками був вдалим як для аграріїв, які вирощували цукровий буряк, так і для виробників цукру. За попередніми прогнозами, в Україні його вироблять понад 1,8 млн т. Цукровики сподіваються на збереження високих світових цін на продукт і можливість конкурентного вільного ринку.

Сорго добре переносить посуху і може конкурувати з кукурудзою або ж доповнювати її. Із зерна сорго можна виготовляти безглютенову крупу, борошно, а також цукор, мед і сироп. Порівняно з кукурудзою витрати на виробництво менші, а ціна на продукцію — вища. Проблема лише у реалізації, адже ринки збуту для цієї культури ще повною мірою не відпрацьовані.

Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.

У нинішніх реаліях аграріям не варто затягувати із закупівлею добрив та планувати їх придбання перед самим внесенням. За два роки ринок видозмінився, і тієї стабільності, коли на складах постачальники мали все і в потрібних обсягах, уже немає. Досягти балансу на ринку добрив можливо, але лише за умови налагодження спільної роботи між імпортерами, дистриб’юторами та сільгоспвиробниками.