
Собівартість вирощування цибулі високої якості складає 7-8 грн/кг. Гуртовики забирають продукцію з поля в середньому за 3,50 грн, зі складу — 5 грн/кг. У мережах цибуля зараз коштує від 8 грн/кг. У такій ситуації на ній заробляють ритейл і дистриб'ютори, але аж ніяк не фермери. Тож малі господарства можуть відмовитися від цибулі, але, ймовірно, будуть і такі, що суттєво збільшать площі.

Існує думка, що між індустріальними виробниками хлібобулочних виробів і крафтярами в Україні панує конкуренція. І це припущення має місце, оскільки спостерігається ситуація, коли певні пекарні завдяки оптимізації виробництва різними способами намагаються виробляти продукти, які схожі на індустріальні вироби, але коштують дешевше.

Прогнозується, що 2025 року в Україні буде вироблено 7,2 млн т молока, що свідчить про поступове відновлення галузі після кризових років. Останнім часом також спостерігається тенденція до збільшення надходження молока на переробку від промислового сектору, і цьогоріч частка сировини від молочнотоварних ферм перевищить 95%.

Переведення овочівництва та ягідництва в закритий ґрунт у європейських країнах стає з кожним роком дедалі більше затребуваним, адже для виробників це означає прогнозоване вирощування та уникнення погодних ризиків. За даними Вагенінгенського университету (Нідерланди), ефективність виробництва в теплицях у 15 разів вища, ніж у відкритому ґрунті. Українські аграрії теж почали активно освоювати тепличні технології.

Найголовніший ресурс в агровиробництві — вода. Максимально використати вологу, а також економити на пальному допомагають мінімальні технології обробітку ґрунту — no-till та strip-till. Багато аграріїв в умовах зміни клімату, постійних посух і дефіциту вологи обирають саме цей шлях.

У Прилуцькому районі на Чернігівщині вже 7 років активно працює фермерське господарство «СИНАГРО» попри всі ризики, яких сьогодні зазнає регіон. Невелике підприємство, що починало з 7 га, наразі обробляє понад 100 га землі. Вирощують усі основні культури і навіть нішеві та баштанні, займаються переробкою олійних.

В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.

На Anuga 2025 Україну представляли 106 компаній, сім із них експонувалися на Національному молочному стенді. Стенд розташовувався саме в павільйоні Anuga DAIRY — епіцентрі міжнародної молочної торгівлі, де зустрічаються провідні виробники, закупівельники та партнери з усього світу.

Зміна клімату, торгові обмеження, війна, інші виклики трансформують український агросектор із прискоренням, формуючи нову реальність. І в цій новій реальності сектор залишається рентабельним.

Аграрний бізнес активно євроінтегрується в питаннях стандартизації, норм та впровадження ощадливих технологій. Сьогодні аграрії вже зрозуміли, що потрібно рухатися від агрономії до агроекології, де такі показники як екологічний складник, декарбонізація, регенеративні практики стають звичною нормою. В основі цього лежить відновлення родючості та здоров'я ґрунтів і перехід на органічні добрива.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.

Соціальна та екологічна відповідальність набувають ключового значення для системного експорту на ринки ЄС та побудови довготривалого партнерства. Концепція Green Deal, що об'єднує основні вимоги до виробників та постачальників, уже напряму впливає на український агросектор і вимагає певної трансформації.

У Карпатах, на висоті 600 метрів над рівнем моря, працює унікальне господарство — Stynava Organic Garden, єдине органічне ягідне підприємство в регіоні. Плантація розташована на схилі з перепадом висоти понад 120 метрів. Така географія створює особливий мікроклімат.

Українські садівники цього року почали сезон із тривогою. Холодна весна й заморозки загрожували втратами врожаю, а перші закупівельні ціни свідчили про можливий дефіцит: яблуко на старті сезону коштувало 60–70 грн/кг.

У аграрній компанії ІМК через проблеми із системами автопілотування, спричинені роботою засобів РЕБ, вимушені повернутися до посіву з фізичними маркерами. Втім, це не стало на заваді отримати рекордні показники з урожайності пшениці та олійності соняшнику.

Відкриття великої кількості грантових та інших дотаційних програм перш за все під інвестиційні проєкти, а також пільгові програми підтримки для компаній, які суттєво постраждали від бойових дій, — серед трендів фінансового ринку України на найближчий час.

Отримати швидке кредитування за спрощеною процедурою без подання фінансових документів уже стало реальністю для аграріїв. Завдяки такому фінансовому інструменту, як попереднє рішення зі встановлення генерального кредитного ліміту від ПУМБ, сільгоспвиробник може залучити до 30 млн грн та відразу спрямувати кошти на виробничі потреби. Цей вид фінансування сьогодні є найбільш привабливим для аграрного бізнесу.

Для якісного вирощування артишоку необхідна сукупність декількох факторів, але основною перепоною для фермерів є брак інформації та досвіду, що робить цю нішу незаповненою.

У селищі Згурівка на Київщині працює сімейне господарство, яке пройшло шлях від кількох вуликів до великої сертифікованої органічної пасіки, що сьогодні налічує понад 500 бджолосімей.

У деяких містах Європи частка органічних продуктів у муніципальних освітніх закладах сягає 90%. Україна лише на шляху впровадження здорового харчування в школах, садочках і лікарнях. Пілотний проєкт «Покращення доступу до місцевих харчових продуктів» стартував торік у Львівській області. Одним із завдань ініціативи є ширше включення органічних та місцевих продуктів у колективне громадське харчування.