Публікації

Що таке 10 років у розрізі агро? Це лише десять сезонів. Але за ними — тектонічні зміни. Те, що ще вчора здавалося новаторством, сьогодні стало звичною практикою.

Погодні умови цього року значно зменшили урожайність олійних, маржинальність виробництва падає. Водночас потужності з переробки відновилися до довоєнного рівня, продовжують будуватися нові заводи. Сировини катастрофічно не вистачає, а прогнози на наступний рік для олійних теж невтішні — аграрії скорочуватимуть площі через експортні мита та зміну клімату.

За часів кліматичних змін теплиця — вже не розкіш, а інструмент виживання для виробників. Це серйозне інженерне рішення, де потрібно враховувати сотні деталей — від напрямку вітру до вибору системи опалення, вентиляції та освітлення. Проте починати потрібно з дослідження ринку і вирощувати те, що він здатен спожити.

У фермерському господарстві «Моя Надія» на Житомирщині будувати власний елеватор почали у 2021 році. Власник і директор підприємства Юрій Калінчук свідомо прийшов до цього рішення, адже послуги із сушіння та зберігання зерна на елеваторах і логістика забирали значну частину прибутку.

Жнива кукурудзи в Україні у розпалі, хоч темпи і відстають від минулорічних: на кінець жовтня було зібрано лише 40% площі. Головна причина повільного збору – складні погодні умови.

У межах ХVII Міжнародної конференції «Ведення агробізнесу в Україні», яка відбудеться 11 грудня у Києві, онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні презентує тематичну крафтову локацію.

Фермерські господарства дедалі активніше інвестують у власні елеваторні комплекси, адже з початком повномасштабної війни послуги зберігання зернових здорожчали. Розраховувати лише на себе та мати енергонезалежність — головні лейтмотиви сучасного фермерського бізнесу.

За результатами довоєнних перевірок, в Україні приблизно 50% ветеринарних препаратів незареєстровані або фальсифіковані, цифра не змінилася досі. Добросовісні фермери, які працюють із тваринами та виробляють м’ясну продукцію, б’ють на сполох, адже їхні підопічні можуть опинитися в зоні ризику поширення захворювань. Вони просять на державному рівні вплинути на ситуацію та запровадити належний контроль на ринку препаратів, аби бути захищеними від підробок.

Собівартість вирощування цибулі високої якості складає 7-8 грн/кг. Гуртовики забирають продукцію з поля в середньому за 3,50 грн, зі складу — 5 грн/кг. У мережах цибуля зараз коштує від 8 грн/кг. У такій ситуації на ній заробляють ритейл і дистриб'ютори, але аж ніяк не фермери. Тож малі господарства можуть відмовитися від цибулі, але, ймовірно, будуть і такі, що суттєво збільшать площі.

Існує думка, що між індустріальними виробниками хлібобулочних виробів і крафтярами в Україні панує конкуренція. І це припущення має місце, оскільки спостерігається ситуація, коли певні пекарні завдяки оптимізації виробництва різними способами намагаються виробляти продукти, які схожі на індустріальні вироби, але коштують дешевше.

Прогнозується, що 2025 року в Україні буде вироблено 7,2 млн т молока, що свідчить про поступове відновлення галузі після кризових років. Останнім часом також спостерігається тенденція до збільшення надходження молока на переробку від промислового сектору, і цьогоріч частка сировини від молочнотоварних ферм перевищить 95%.

Переведення овочівництва та ягідництва в закритий ґрунт у європейських країнах стає з кожним роком дедалі більше затребуваним, адже для виробників це означає прогнозоване вирощування та уникнення погодних ризиків. За даними Вагенінгенського университету (Нідерланди), ефективність виробництва в теплицях у 15 разів вища, ніж у відкритому ґрунті. Українські аграрії теж почали активно освоювати тепличні технології.

Найголовніший ресурс в агровиробництві — вода. Максимально використати вологу, а також економити на пальному допомагають мінімальні технології обробітку ґрунту — no-till та strip-till. Багато аграріїв в умовах зміни клімату, постійних посух і дефіциту вологи обирають саме цей шлях.

У Прилуцькому районі на Чернігівщині вже 7 років активно працює фермерське господарство «СИНАГРО» попри всі ризики, яких сьогодні зазнає регіон. Невелике підприємство, що починало з 7 га, наразі обробляє понад 100 га землі. Вирощують усі основні культури і навіть нішеві та баштанні, займаються переробкою олійних.

В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.

На Anuga 2025 Україну представляли 106 компаній, сім із них експонувалися на Національному молочному стенді. Стенд розташовувався саме в павільйоні Anuga DAIRY — епіцентрі міжнародної молочної торгівлі, де зустрічаються провідні виробники, закупівельники та партнери з усього світу.

Зміна клімату, торгові обмеження, війна, інші виклики трансформують український агросектор із прискоренням, формуючи нову реальність. І в цій новій реальності сектор залишається рентабельним.

Аграрний бізнес активно євроінтегрується в питаннях стандартизації, норм та впровадження ощадливих технологій. Сьогодні аграрії вже зрозуміли, що потрібно рухатися від агрономії до агроекології, де такі показники як екологічний складник, декарбонізація, регенеративні практики стають звичною нормою. В основі цього лежить відновлення родючості та здоров'я ґрунтів і перехід на органічні добрива.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.