Публікації

За період свого існування ТОВ «Агропрайм Холдинг» виробило близько 47 тис. т свинини. Щотижня з комплексу відвантажується приблизно 600 голів товарних свиней живою вагою, які поставляються на м’ясопереробні підприємства півдня та центру України, а до початку повномасштабної війни також йшли на експорт.

Щоб диверсифікувати ризики та підвищити прибутковість, українські аграрії вишукують різні варіанти, зокрема розширюють асортимент культур. Саме тому в країні збільшуються посівні площі під коріандром.

Фермери з Дніпра Данило та Олександр стали одними з перших в Україні, хто почав вирощувати батат у промислових масштабах. Вони зазначають, що спочатку стикнулися з багатьма труднощами, адже батат — досить вибаглива культура. Однак завдяки наполегливості та отриманим знанням їм вдалося наростити виробництво та розширити площі.

Торік спостерігалося перевиробництво насіння як в Україні, так і ЄС, що спричинило накопичення значних запасів. Тож цього року виробництво скоротилося, і внаслідок складних погодних умов, які спостерігалися в липні, існує ймовірність дефіциту насіння, але не масово, а деяких гібридів.

Нерентабельна цінова кон’юнктура на популярні зернові культури змушує агровиробників шукати нові напрями в рослинництві. Серед таких — вирощування квасолі.

Рада директорів компанії ІМК на початку літа ухвалила низку кадрових рішень, серед яких — призначення новим гендиректором Олександра Вержиховського, який відповідатиме за поточне операційне управління та реалізацію як короткострокових, так і довгострокових планів відповідно до стратегії компанії.

Україна в очікуванні перемовин щодо членства в Європейському Союзі, які мають відбутися навесні 2025 року. Перед нашою державою стоїть відповідальне завдання — довести, що ми гідні бути серед європейської спільноти, крім того, є важливою аграрною країною для ЄС та світу.

Трохи менше двох років тому, у вересні 2022-го, село Хотімля Харківської області, що за 46 км від кордону з росією, було деокуповане. Відтоді засновниця ферми «Пані Юпітер» Наталія Коваль розпочала новий шлях повернення до показників, досягнутих до повномасштабного вторгнення.

Компанія AMAZONE провела презентацію нової сівалки Cirrus 9004-2C Grand. Вперше українські аграрії побачили її на «УКАБ Агротехнології 2024», і звідти причіпна посівна комбінація відправилася в демотур регіонами.

Елеваторні потужності СФГ «Вікторія» на Хмельниччині — приклад технологічно правильно продуманого і повністю автоматизованого фермерського елеватора. Він був запущений в роботу 2021 року. Власник господарства розповідає, що будував його суто під власні потреби і з потужністю, необхідною під наявний земельний банк підприємства.

Лише 14% компаній зазначили, що відчувають суцільну нестачу людей серед агрономічної, інженерної та земельної служб. Ця цифра не виглядає критичною, проте з дефіцитом персоналу серед окремих підрозділів та посад зіткнулась більшість опитаних — 64%.

Торік Україна стала дев’ятим найбільшим у світі експортером крохмалю, продавши на іноземні ринки більше 10 тис. т продукції. Лідерство з вирощування картоплі впевнено тримають три області — Вінницька, Житомирська та Львівська, які сукупно мають 23% від усіх засаджених картоплею посівних площ.

За маркетинговий рік, що минає, Україна виробить близько 6,3 млн т соняшникової олії, а експорт сягатиме 6,2 млн т, що є рекордними даними. Такі показники перевищать довоєнні результати й дозволять отримати сумарну виручку у розмірі $6,5 млрд.

Озимий ріпак в Україні тримає свою позицію. Хоч аграрії й переглядають сівозміну, але продовжують вирощувати цю культуру. За прогнозами аналітиків, обсяг зібраного врожаю озимого ріпаку в сезоні-2024 може незначно поступитися минулорічному показнику.

У сучасному світі, де наслідки зміни клімату та важливість здоров’я ґрунту стають все більш очевидними, концепція ґрунтових вуглецевих сертифікатів набула популярності. Але що таке ґрунтові вуглецеві сертифікати, і як господарства можуть їх отримувати та використовувати?

Аграрний бізнес тримається здебільшого на ентузіазмі сільгоспвиробників і працівників компаній, які попри всі труднощі й виклики продовжують засівати поля та збирати врожай. І малим фермерам, і великим агрохолдингам за нинішніх обставин працювати складно. Як виявилося, вони мають спільні проблеми.

Збільшення площ під лохиною та власний фруктовий сад — це те, до чого йде подружжя Наталії та Андрія Янцевичів із Березного, що на Рівненщині. Їхня мрія вже почала реалізовуватися — є рішення від громади про виділення землі. Та поки триває війна, реєстри не працюють, відповідно, питання про розширення поставлене на паузу.

Реалізацію проєкту забезпечення поливом ділянки площею 300 га в Київській області можна вважати яскравим прикладом незламності українського бізнесу. Адже дві компанії, які працювали над ним, — вихідці зі східних областей. Вони значно постраждали від російської агресії та частково втратили свої виробничі потужності.

Аномальна спека, втрати врожаю, часті знеструмлення, низькі світові ціни — виклики, з якими аграріям доводиться цьогоріч працювати на додаток до воєнних реалій. Ще одним випробуванням стає дорога логістика як результат штучного ажіотажу на аукціонах на користування вагонами-зерновозами.

Аномальна спека в Україні триває вже понад два тижні, і найближчими днями різкого зниження температури не очікується. На більшості території не прогнозується також і опадів. Сільгоспвиробникам така ситуація загрожує серйозними втратами врожаю, а також суттєвим зниженням якості насіння. Особливо критично це для пізніх зернових та олійних: кукурудзи, соняшника та сої.