
Осіння регуляція росту ріпаку: як підготувати посіви до зими

Гербіцидний захист імі-ріпаку: як контролювати максимальний спектр бур’янів

Гербіцидний контроль у ріпаку озимому в умовах дефіциту вологи

На початку осінньої посівної компанія alfa smart agro пропонує аграріям широкий асортимент протруйників насіння зернових культур, ЗЗР для системи захисту, продукти для регуляції росту ріпаку.

Ріпак озимий — стабільно приваблива культура для українських аграріїв. Він досить рано достигає й забезпечує перші кошти в сезоні. Крім того, ріпак є добрим попередником у сівозміні, адже сприяє накопиченню продуктивної вологи в ґрунті та покращенню його структури, а його вегетативна маса ефективно пригнічує бур’яни.

Проміжок між збиральною кампанією та осінньою посівною дуже відносний і нетривалий, однак і його можна використати з користю. Доки поля чисті від культур, варто провести гербіцидну «чистку» від багаторічної сегетальної рослинності, аби забезпечити майбутнім посівам максимально сприятливі умови для проростання та подальшого розвитку.

Трапляються випадки, коли аграрії порушують технологію застосування ЗЗР, проводять обробіток не в ту фазу розвитку культури, порушують норму внесення і через ці помилки втрачають потенційну врожайність культури.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Українські сільгосппідприємства станом на 19 червня 2026 року забезпечені засобами захисту рослин на 101%.

Погода диктує умови агровиробникам, і навіть технології не встигають розвиватися за змінами клімату. Аграрії змушені оновлювати парк техніки під нові умови та збільшувати її потужність.

Хвощ польовий — це один із шкодочинних об’єктів, який останніми роками поширюється на українських полях.

Агросезон-2026 продовжує робити ставку на кукурудзу. За статистикою, цьогорічні площі під нею порівняно з попереднім сезоном мають зрости. Водночас стратегія гербіцидного контролю на культурі останніми роками змінюється й потребує від аграрія пильності та посилених захисних заходів.

Останніми роками на полях дедалі частіше зустрічаються бур’яни, які не контролюються традиційними діючими речовинами чи їх комбінаціями. Вперше такі біотипи були офіційно зафіксовані у 2015 році. І нині до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) від України вже занесені п’ять видів резистентних бур’янів: амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.

На Київщині посівна почалася на тиждень раніше, ніж у Чернігівській області. Але якщо говорити про оптимальні строки сівби минулих сезонів, то цьогоріч вони настали пізніше майже на два тижні. Аграрії в цій ситуації діяли на свій страх і ризик: хтось чекав потрібних температур, хтось сіявся в холодний ґрунт, намагаючись втиснутись у терміни.

Група компаній «Агрейн» вносить ґрунтові гербіциди по кукурудзі.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

Весняний період — дуже «щільний» за кількістю обробок сільськогосподарських культур. У досить вузьке температурне й часове «вікно» необхідно встигнути провести численні захисні заходи, спрямовані на контроль комплексу шкодочинних організмів. У протилежному випадку наприкінці агросезону можна недорахуватися значної частини врожаю.