гербіциди

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Українські сільгосппідприємства станом на 19 червня 2026 року забезпечені засобами захисту рослин на 101%.

Погода диктує умови агровиробникам, і навіть технології не встигають розвиватися за змінами клімату. Аграрії змушені оновлювати парк техніки під нові умови та збільшувати її потужність.

Хвощ польовий — це один із шкодочинних об’єктів, який останніми роками поширюється на українських полях.

Агросезон-2026 продовжує робити ставку на кукурудзу. За статистикою, цьогорічні площі під нею порівняно з попереднім сезоном мають зрости. Водночас стратегія гербіцидного контролю на культурі останніми роками змінюється й потребує від аграрія пильності та посилених захисних заходів.

Останніми роками на полях дедалі частіше зустрічаються бур’яни, які не контролюються традиційними діючими речовинами чи їх комбінаціями. Вперше такі біотипи були офіційно зафіксовані у 2015 році. І нині до бази HRAC (The Herbicide Resistance Action Committee) від України вже занесені п’ять видів резистентних бур’янів: амброзія полинолиста, щириця, мишій зелений, лобода біла та куряче просо.

На Київщині посівна почалася на тиждень раніше, ніж у Чернігівській області. Але якщо говорити про оптимальні строки сівби минулих сезонів, то цьогоріч вони настали пізніше майже на два тижні. Аграрії в цій ситуації діяли на свій страх і ризик: хтось чекав потрібних температур, хтось сіявся в холодний ґрунт, намагаючись втиснутись у терміни.

Група компаній «Агрейн» вносить ґрунтові гербіциди по кукурудзі.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

Весняний період — дуже «щільний» за кількістю обробок сільськогосподарських культур. У досить вузьке температурне й часове «вікно» необхідно встигнути провести численні захисні заходи, спрямовані на контроль комплексу шкодочинних організмів. У протилежному випадку наприкінці агросезону можна недорахуватися значної частини врожаю.

У південних областях України останніми роками спостерігаються несприятливі погодні умови, які впливають на сільське господарство. Основною проблемою є екстремальна посуха, яка вже досягла критерію «сильна». Тож аграрії вимушені адаптуватися до нових умов, змінювати технології обробітку ґрунту, підбирати гібриди та загалом переглядати сівозміну, виводячи на поля нові культури.

Бур'яни завдають шкоди врожаю зернових колосових культур, а у весняний період — і поготів: з одного боку — ослаблені після зими культурні рослини, з іншого — нестабільні погодні умови, що значно ускладнюють обробки.

Кукурудза — культура з тривалим гербокритичним періодом. На початкових етапах органогенезу (від появи сходів до фази 8–10 листків) посіви мають низьку конкурентну здатність, що зумовлено повільним темпом наростання вегетативної маси порівняно із сегетальною рослинністю.