СушиPRO100: Ефективність елеватора в основі зростання. Кейс Перлини Поділля
Сушіння кукурудзи в цифрах: як аграрії справляються з надмірною вологістю зерна
29 січня 2026, 06:02 2856
На середину січня 2026 року Україна зібрала приблизно 28,9 млн т кукурудзи з майже 90% засіяних площ, показавши середню врожайність близько 7,17 т/га. Попри непоганий урожай, для аграріїв цей сезон видався складним через надмірну вологість кукурудзи. Сільгоспвиробники зазначають, що в окремих партіях вона сягала 40%.
Зокрема, з такою високою вологістю збирали кукурудзу на Хмельниччині. В агропідприємстві «Перлина Поділля» розповідають, що на початку сезону вологість зерна становила 28-30%, і кукурудзу сушили за один прохід із продуктивністю близько 500 т/добу на кожній сушарці. Однак згодом вологість підвищилася до 40%, тож підприємство перейшло на двопрохідне сушіння: на першій сушарці зерно доводили до 24%, а на другій — до 14%. У такому режимі вдавалося висушувати до 700 т кукурудзи на добу.
Обладнання для сушіння та зберігання зерна у «Перлині Поділля» — від українського виробника LUBNYMASH. Господарство експлуатує дві шахтні зерносушарки У13-СШ-65 з паспортною потужністю 65 т/год. Відповідно до рекомендацій виробника, продуктивність сушарок цього типу за сушіння кукурудзи з 28% до 14% вологості становить мінімально 7 т/год і максимально — 64 т/год.
Цього сезону в «Перлині Поділля» сушать кукурудзу як на газі, так і на соняшниковій пелеті. Аграрії зазначають, що після подорожчання пелет вартість сушіння значно зросла: якщо минулого сезону на 1 тонно-відсоток витрачали 2,5 кг соняшникової пелети, що становило близько 10 грн, то зараз — 36 грн.
Фахівці пояснюють, що вартість твердого палива може суттєво відрізнятися залежно від області, компанії-виробника, пори року та конкретного виду палива.
Орієнтовні ціни на альтернативні види палива становлять:
- деревні пелети — приблизно 7,5–8,5 тис. грн/т;
- пелети з соняшникового лушпиння — найдешевші, від 4,1 до 6,5 тис. грн/т.
У СФГ «Урожай» на Сумщині також експлуатують дві зерносушарки LUBNYMASH У13-СШ-65. Вологість кукурудзи тут була відносно невисокою — до 22%, тому зерно сушили за один прохід. Переважно працювали на агровідходах, через що стабільність горіння була нижчою, ніж за використання пелет. Відповідно, продуктивність сушіння коливалася в межах 600–1000 т/добу.
У компанії LUBNYMASH зазначають, що зерносушарки серії У13-СШ мають широкий діапазон продуктивності — від 7 до 92 т/год для кукурудзи (за зняття вологи 10%).
- Для забезпечення надійного сушіння рекомендують знімати вологу в межах 28–14% за один прохід.
- Дотримуватися регламенту обслуговування: проводити очищення кожні 5 днів, а огляд обладнання — кожні 24 години.
- За вологості понад 28% пропонується двоетапне сушіння.
- Рекомендовані режими сушіння для отримання високої класності та якості висушеного продукту: з 32% до 22% за температури агента 90-100°С, з 22% до 14% — 110-130°С. Перевищення температури погіршує схожість, збільшує відсоток битого зерна, знижує клас якості.
На Полтавщині вологість кукурудзи досягала 28%, невеликі партії мали навіть 30%. У ТОВ «Леляківське» зерно сушать на зерносушарці У13-СШ-30 за один прохід, хоча за рекомендаціями виробника за один прохід варто знімати не більше 10% вологи.
«Вартість сушіння зерна цього сезону зросла більш ніж на 50%. Це пов’язано з тим, що минулого сезону вологість кукурудзи була не вищою за 18%, а вартість пелети — значно нижчою», — зауважують на підприємстві.
Для сушіння зерна в господарстві використовують телескопічну рампу, а єдиним видом палива є соняшникова пелета.
«Зернова компанія «Хорс» на Черкащині працює перший сезон на новому елеваторному комплексі, який було змонтовано і запущено в 2025 році. Реалізували проєкт у стислі терміни — від формування ідеї в січні та початку проєктування в лютому до старту сушіння наприкінці вересня – на початку жовтня.
Підприємство зібрало кукурудзу з вологістю 22–23%. Зерно сушили на зерносушарці У13-СШ-40 з використанням теплогенератора, знімаючи вологу за один прохід без ускладнень.
У компанії розповідають, що в сезоні 2024/2025 через посуху на Черкащині сушіння зерна практично не потребувалося, тож цей складник був незначним у собівартості продукції.
«Нині, безумовно, впливає енергетичний фактор: у зв’язку з військовою агресією подорожчали теплогенератори, що спричинило незручності як із сушінням зерна, так і з іншими процесами, які відбувалися на нашому сушильному-очисному комплексі», — зазначають у компанії.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
