Фальсифікат на ринку насіння: стратегічні виклики та шляхи подолання

Від законодавчого мінімуму до максимуму

Сьогодні державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва в Україні здійснюється низкою законів:

• «Про насіння і садивний матеріал», «Про охорону прав на сорти рослин»
• «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Тобто базові правила на законодавчому рівні на ринку достатньо вагомі.

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, закон «Про насіння і садивний матеріал» містить норми про відповідальність за порушення законодавства у сфері насінництва та розсадництва, зокрема умисне виробництво та/або заготівля, та/або пакування, та/або маркування, та/або затарювання, та/або пропонування до продажу, та/або зберігання фальсифікованого насіння та/або садивного матеріалу з метою продажу тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з конфіскацією фальсифікованої продукції, обладнання для вироблення фальсифікованого насіння та/або садивного матеріалу.

Проте робота законодавців на цьому не припиняється, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України продовжує працювати над поетапною гармонізацією законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та насінництва з нормами ЄС та положеннями Угоди про асоціацію, що теж має покращити контроль на ринку насіння та захист інвестицій селекціонерів. 

Основні напрями:

• імплементація вимог UPOV (Міжнародний союз з охорони нових сортів рослин) — Україна, як і країни ЄС, є членом UPOV;
•  адаптація процедури реєстрації сортів до вимог ЄС — експертиза на відмінність, однорідність і стабільність сорту;
• створення умов для швидкого доступу фермерів до нових сортів — визнання результатів випробувань, проведених у країнах ЄС, та усунення надмірних бар’єрів для імпорту насіння;
• впровадження європейських стандартів контролю якості та сертифікації насіння (директиви ЄС 66/401/ЕЕС, 66/402/ЕЕС, 2002/55/EC та інші);
• розвиток цифрових реєстрів сортів і насіння — функціонування електронної системи «е-рослинництво», складниками якої є реєстри у сфері насінництва та охорони прав на сорти рослин (реєстри сортів та патентів на сорти, виробників насіння, агрономів-інспекторів та органів, які перевіряють якість насіння, сертифікатів, що засвідчують якість насіння).

Контроль ринку: коли і за яких умов здійснюються перевірки

Оцінка масштабів та виявлення порушень фальсифікату на ринку насіння — це завдання контролювальних органів, насамперед Держпродспоживслужби. В установі повідомляють, що заходами державного контролю є здійснення планових і позапланових заходів державного нагляду у формі перевірок дотримання вимог щодо якості, сертифікації, маркування та пакування насіння, відбір зразків для лабораторних досліджень, а також перевірки документів, що підтверджують походження продукції.

Хоча постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду на період воєнного стану, однак пунктом 2 постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов’язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

У Держпродспоживслужбі повідомляють, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20.02.2022 р. №211 «Про затвердження Переліку підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сферах карантину та захисту рослин, насінництва та розсадництва, за додержанням заходів біологічної та генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності на період воєнного стану» підставами для здійснення позапланових заходів державного контролю є:

• подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
• доручення прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

В УКАБ наголошують, що мораторій на планові перевірки під час воєнного стану значно ускладнює ситуацію на ринку насіння. 

Основна суть сертифікації — це відслідковуваність

Законодавством передбачено, що кожна партія насіння для реалізації в Україні повинна супроводжуватися двома сертифікатами, що засвідчують його сортові та посівні якості. Інформацію про чинність зазначених сертифікатів можна перевірити в Реєстрі сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал, який розміщений на офіційному вебпорталі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. 

В УКАБ відзначають, що головною загрозою став фальсифікат насіння: використання дійсних номерів сертифікатів у підроблених документах. Це створює ілюзію легальності в офіційних реєстрах, хоча фактичні показники якості, енергія проростання або навіть сама культура не відповідають заявленим характеристикам.

В Україні одним із операторів, який видає сертифікати для торгівлі насінням, є ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції». Підприємство здійснює видачу сортових і посівних сертифікатів, необхідних для легального обігу насіння на внутрішньому ринку, забезпечуючи дотримання встановлених вимог до якості та сортових характеристик насіннєвого матеріалу.

Однією з особливостей системи сертифікації є високий рівень захисту сертифікатів. Бланки містять комплекс сучасних захисних елементів, зокрема голограми, водяні знаки, захисні волокна та спеціальні засоби захисту від копіювання. Кожен сертифікат має унікальні серію, бланк і номер, що унеможливлює їх повторне використання або підробку.

Як орган оцінки відповідності, ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» застосовує сувору внутрішню систему обліку та контролю за рухом і використанням бланків сертифікатів. Такий підхід є важливим елементом забезпечення прозорості, довіри до результатів сертифікації та стабільного функціонування ринку насіння в Україні.

Окрім того, Випробувальна лабораторія ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» акредитована за правилами Міжнародної асоціації тестування насіння (International Seed Testing Association) та видає сертифікати ISTA, що є обов’язковим під час експорту насіння.

Як зазначив директор підприємства Юрій Заставний, імпортне насіння надходить в Україну із сертифікатом ISTA, який автоматично визнається на вітчизняному ринку. За його словами, запровадження механізму автоматичного визнання міжнародної сертифікації було однією з ключових позицій, яку послідовно відстоював насіннєвий бізнес. У результаті галузь отримала прогнозовані та зручні умови роботи на українському ринку.

Болючим залишається питання фальсифікації документів, що супроводжують насіння під час його продажу. Перевірити, чи видавався посівний або сортовий сертифікат, можна за його номером на офіційному сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України. Водночас така перевірка не гарантує стовідсоткового захисту від підробки документів.

Окрім звернень від аграріїв, до підприємства регулярно надходять запити від податкових і правоохоронних органів, а також від контрагентів щодо підтвердження факту видачі сертифікатів. За словами директора, був зафіксований і випадок, коли компанія подала підроблені документи на партію насіння навіть для участі в закупівлях на майданчику Prozorro.

На його думку, суттєво зменшити рівень фальсифікації на ринку могло б запровадження правила реалізації насіння в Україні виключно за наявності оригіналу або офіційного дублікату сертифіката. Оформлення дублікату сертифіката є недорогим.

Говорячи про розвиток підприємства, варто зазначити, що з 2024 року ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» розширило сферу акредитації Випробувальної лабораторії, акредитованої за правилами ISTA, а саме в частині автоматичного відбору проб (зразків) з метою отримання  міжнародного сертифіката ISTA.

Підприємство тісно співпрацює з виробниками та вже схвалило використання перших автоматичних пробовідбірників. Їх використання значно прискорює процес відбору проб насіння, а також забезпечує збереження посівних якостей під час відбору проб, що є важливим для  подальшого проведення дослідження насіння.

У 2026 році підприємство планує розширити перелік культур, за якими здійснюватиметься міжнародна сертифікація, зокрема овочевих, експорт яких з України раніше не здійснювався.

Гравець ринку: жодна партія насіння не відвантажується без повного пакета документів

Офіційні дистриб’ютори насіння провідних світових та європейських селекційних компаній керуються законом «Про насіння і садивний матеріал». У компанії «Спектр Агро», яка постачає на ринок України насіння всіх основних технічних, зернових та олійних культур брендів Lidea, Limagrain, MAS Seeds, Dekalb, Syngenta, NPZ, Nufarm, розповіли, що ключове правило їхньої діяльності полягає в тому, що жодна партія насіння не відвантажується без повного пакета супровідних документів. Реалізація відбувається лише за наявності чинних насіннєвих сертифікатів. Продаж не здійснюється без попередньої пересертифікації насіння, такі умови прописані в договорах компанії і є гарантією захисту як для продавця, так і покупця насіння у разі виникнення питань щодо якості чи технологічних нюансів у майбутньому.

У «Спектр Агро» розповідають, що незначна частина клієнтів проводить власну пересертифікацію в незалежних сертифікованих лабораторіях після отримання товару. І якщо виникає мінімальна розбіжність у показниках (наприклад, у сертифікаті вказана схожість 92%, а лабораторне дослідження клієнта показало 91%), компанія завжди відкрита до діалогу та оперативно вирішує ці питання в індивідуальному порядку.

Тим часом питанням фальсифікату насіння мають у першу чергу займатись оригінатори насіння в співпраці з відповідними службами України, адже це їхнє виняткове право для захисту власних інтелектуальних активів.

Боротьба з фальсифікованим насінням: словом і ділом

Як зазначають у Держпродспоживслужбі, одним із вагомих методів боротьби з фальсифікованим насінням є обізнаність покупців насіннєвого матеріалу. 

Він додає, що з метою забезпечення недопущення введення в обіг неякісного чи непридатного насіннєвого та садивного матеріалу і запобігання його потраплянню в обіг інспектори з насінництва та розсадництва здійснюють нагляд за знищенням насіння, яке не може бути використане на посів.

У Держпродспоживслужбі наголошують, що уповноважені перевіряти додержання вимог нормативно-правових актів щодо правил торгівлі та надання послуг щодо суб’єктів господарювання насінництва та розсадництва. 

Що захищеніший селекціонер, то менше контрафакту на ринку

Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР) теж є ключовим гравцем на ринку насінництва і забезпечує агровиробників офіційною інформацією про сорти рослин та їхній правовий статус, що допомагає уникати придбання нелегального насіння. На основі наданої інформації агровиробник може перевірити: чи має сорт законний статус, хто є офіційним власником, чи дозволено його поширення в Україні.

За словами директора УІЕСР Сергія Мельника, ключовою роллю і завданням експертного органу є проведення кваліфікаційної науково-технічної експертизи, яка включає комплекс досліджень на відмінність, однорідність і стабільність сорту (ВОС), а також на придатність сорту до поширення в Україні (ПСП). Також цей орган визначає, чи підлягає сорт патентуванню — шляхом встановлення новизни сорту на додаток до проведення кваліфікаційної експертизи. На основі саме висновків УІЕСР Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства приймається рішення про реєстрацію сорту, видачу патенту на сорт та внесення сорту до відповідних державних реєстрів.

В УКАБ наголошують, що подолати фальсифікат на ринку насіння можна лише завдяки спільній відповідальності та добросовісній поведінці кожного учасника ланцюга — від виробника до аграрія.

Це питання професійної етики та неухильного дотримання прав інтелектуальної власності. Копіювання сортів без дозволу власника патенту — не просто порушення закону, а прямий удар по селекційній науці. Виробник має гарантувати сортову чистоту та ідентичність продукції, дистриб’ютор — законність її походження і простежуваність придбання, а аграрій — усвідомлювати, що купівля контрафакту фінансує тіньовий сектор і ставить під ризик власний результат. 

В УКАБ переконані, що нинішня ситуація на ринку насіння потребує негайних і системних кроків: від посилення персональної відповідальності за фальсифікацію до повної гармонізації законодавства та процедур зі стандартами ЄС. Йдеться про обов’язкову сертифікацію посівного матеріалу з підтвердженням походження та сортової чистоти, запровадження цифрової простежуваності партій від виробника до поля, дієві санкції за порушення (реальні штрафи, вилучення контрафакту, призупинення діяльності), широке інформування аграріїв про ризики контрафакту та регулярні ризик-орієнтовані перевірки всіх операторів ринку, а не лише добросовісних виробників.

«Лише дієвий контроль, впровадження інновацій та етична поведінка всіх учасників ринку дозволять Україні зберегти статус сильного гравця на світовому насіннєвому ринку, забезпечити чесну конкуренцію та захистити селекційні досягнення», — зазначають в асоціації.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua