Насправді ми активно працюємо в даному напрямку, вже виділяються відповідні кошти для впровадження цієї системи, що дозволить покращити проходження митних і прикордонних процедур.
Обсяги залізничних перевезень в Україні знижуються, оскільки основні експортери возять продукцію через порти Великої Одеси. Наразі 92% зерна експортується морем і лише 8% — через західні кордони.
Україна на шляху до ЄС має бути готовою до викликів, зокрема в питанні вантажних перевезень. За словами експертів, значних перепон у цьому напрямку немає, адже Україна має потужну транспортну систему, але наразі вона сировинна. Майже 80% усього експорту з країни становлять зерно і руда, невеликий відсоток займають чорні метали.
Відповідно, потрібно працювати, щоб змінити профіль економіки і транспортну систему, адже через те, що економіка сировинна, частка вантажів, які перевозяться у контейнерах, становить 5-7%, а у Східній Європі, до прикладу, — 25-35%. Контейнерні перевезення в Україні лише зараз почали розвиватися і поки що не доходять до рівня ЄС. Потрібно нарощувати виробництво продукції з доданою вартістю, відповідно, буде задіюватися більше контейнерів.
«Інша проблема — у нас повільно змінюється нормативна база, сьогодні лібералізація перевезень не проходить швидкими темпами через війну, але перші кроки зроблені. На завершальній стадії прийняття закону про інтерабельність залізничного транспорту України, яким імплементовані вимоги до перевезень, що застосовуються і в ЄС. Я думаю, що основні закони до 2030 року будуть прийняті, й ми впровадимо правила Євросоюзу», — зазначив заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов під час онлайн-обговорення в межах проєкту «Спільне майбутнє. Польща та Україна на єдиному європейському ринку» на тему: «Нові маршрути Європи. Польща та Україна між логістикою і політикою».
У залізничному сегменті надзвичайно важливим є питання впровадження ЕRТМС (European Rail Traffic Management System) — європейської системи управління транспортом, яка працює в ЄС, але якої ще немає в Україні.
Насправді ми активно працюємо в даному напрямку, вже виділяються відповідні кошти для впровадження цієї системи, що дозволить покращити проходження митних і прикордонних процедур.
За результатами 2025 року через українсько-польський кордон було перевезено майже 18,5 млн т вантажів. Порівняно з 2024 роком спостерігається зменшення вантажних перевезень на 11%, або -2,3 млн т. Із України було експортовано майже 11,8 млн т, і тут падіння на 20%, імпортовано з Польщі майже 6,7 млн т (-11%).
Метою України є інтеграція до ЄС, і однією з вимог є приведення нашої транспортної інфраструктури у відповідність до чинних регламентів Євросоюзу. Ми цим шляхом рухаємося. Сьогодні через територію України проходить 4 коридори — Північне море – Балтика, Балтійське море – Чорне море – Егейське море, Середземноморський коридор і Рені – Дунай, які активно використовуються для перевезення вантажів. У межах цього ми маємо стратегію інтеграції до ЄС. Згідно з даною стратегією, в Україні заплановане будівництво майже 3300 км колії європейського стандарту.
Після доєднання до Транс’європейської мережі (TEN-T) Україна отримала можливість грантової допомоги від Connecting Euro Facility, який може частково фінансувати розбудову залізничної інфраструктури в країні.
Віцепрезидент Варшавського інституту підприємництва Себастьян Стодолак запевняє, що в Польщі виступають за вільний як внутрішній, так і зовнішній ринок торгівлі. Після вступу України до ЄС хотілося б, аби українська сторона повністю відкрила кордони для Польщі, що сприятиме розвитку економіки обох держав.
Економічна співпраця — це користь для всіх, потрібно лише попрацювати та знайти відповідний підхід. Після вступу Польщі до ЄС ми відкрили внутрішні кордони з Чехією, Словаччиною, Німеччиною на імпорт товарів із Євросоюзу. І польське сільське господарство не втратило від цього, а, навпаки, збільшило свій імпорт і експорт.
Дуже важливо у процесі інтеграції України в ЄС визначити чіткі торговельні вимоги. За словами директора з розвитку та управління інтермодальними компаніями CLIP Group Яцека Рутковського, для Польщі цікавим є відкриття можливостей функціонування польських перевізників в Україні. Оскільки «Укрзалізниця» вже працює на польському ринку (Ukrainian Railways Cargo Poland), то було би непогано, якби і польська залізниця зайшла на ринок України.
Уже почали використовувати інтермодальний транспорт. Якщо польська залізниця буде в Україні, то прикордонні термінали отримають перевагу від того. Але потрібно розробити спільну міжнародну співпрацю із ЄС загалом.
Найбільшою проблемою Яцек Рутковський називає пропускну здатність і розвиток терміналів у Польщі. Автомобільні переходи між Україною та Польщею перевантажені, якщо більше возити залізницею, то можна розвантажити автошляхи.
За останні 4 роки Польща для України стала партнером у питанні транзиту, і Україна розраховує на повну безбар’єрність у його здійсненні.
Ми формуємо контейнерну мережу в Україні та дуже зацікавлені в співпраці з Польщею, з портом Гданськ для організації насамперед контейнерного транзиту. За останній рік співпраця покращується, але є виклики. Сьогодні здебільшого виробництво концентрується на заході України. Порти Одеси зазнають атак з боку росії, фактично транзитний імпорт, експорт у контейнерах дуже страждає. Єдиним місцем, де можна це робити безпечно, залишається Польща.
Порівняно з європейським транзитом не вистачає квот для обслуговування українського транзиту як імпорту, так і експорту. Інше питання — перехід. Контейнерний транзит має їхати швидко, тому що конкуренція є не лише з портами Одеси, а і з автоперевізниками. Наприклад, запровадження єдиного вікна фіто- й ветконтролів спростило би процедуру проходження коридору.
А щодо проєкту будівництва колії Мостиська – Скнилів, не вистачає сертифікації, погляду в майбутнє — наскільки буде розвиватися цей напрям. Олександр Ткачук упевнений, що вирішення цих питань змогло би покращити ситуацію з контейнерними перевезеннями як для України, так і для Польщі.
Добудова колії Мостиська – Скнилів — це фактично інтеграція другого обласного центру після Ужгорода до європейської транспортної системи, вважає директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк. Важливо, аби після інтеграції України в ЄС пропускна здатність вантажного транспорту розширилася, тому потрібно зберегти наявну лінію по колії 1520 мм і додатково розширити можливості добудувати колію 1435 мм паралельно.
Навіть під час війни європейські компанії інвестують в українську транспортну інфраструктуру. Ми маємо цікавий проєкт — концесія одного з найбільших терміналів у Чорноморську. Провідні європейські та світові компанії вже виявили інтерес до цього. Тому варто подумати про східний напрямок транзиту Україна – Азія або ЄС – Китай.
За словами Сергія Вовка, на перспективу Україні потрібно розглядати варіанти транзитної логістики з Європи до Китаю та інших країн саме через Україну, і працювати над цими проєктами потрібно вже сьогодні.
«Українське зерно здебільшого перевалюють у портах Чорного моря, але у нас є перспективи для розвитку транзиту, а може, і експорту, наприклад, сої, ріпаку та інших нішевих культур. Їх можна успішно перевалювати через польські термінали для подальшої переробки на біодизель, зокрема на потужностях німецьких виробників, і для подальшого транзиту», — пояснює Сергій Вовк.
Розвиток прикордонної інфраструктури в Польщі та в Україні дуже важливий. Певні зміни відбуваються з 2022 року — збільшилися інвестиції в інфраструктуру, модернізацію під'їзних шляхів, планується відкриття нового залізничного переходу, новий автомобільний прикордонний перехід також нещодавно відкрився.
«Для української стратегії розвитку прикордонної інфраструктури майже половина коштів з Євросоюзу виділяється на розвиток інфраструктури вздовж польсько-українського кордону — розширення як автомобільних, так і залізничних прикордонних переходів. Зараз залізничні прикордонні переходи зосереджені лише на двох напрямках, але потрібно оптимізувати використання переходу, власником якого є LHS. Це збільшить перевезення вантажів, зокрема, і на українську сторону, і з України до ЄС», — зазначила аналітикиня транспортного сектору Центру східних студій (OSW) Сандра Баняк-Стахов’як.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua