Технічні коноплі

Чи плануєте масштабування у 2026 році?

Геннадій Малий: У 2026 році площі під технічними коноплями, навпаки, зменшаться приблизно на 100 га. На цих масивах, як і до початку конопляного експерименту, буде вирощуватися соняшник. Це рішення пов’язане виключно зі структурою розміщення полів. Інших факторів тут немає.

Для нас коноплі — це культура, на якій ми заробляємо завдяки реалізації насіння та костриці. Водночас ми хочемо ще раз упевнитися в правильності підібраної технології та остаточно відточити всі виробничі процеси. Саме тому цього року плануємо закласти кілька додаткових дослідів, щоб у перспективі впевнено масштабувати вирощування цієї культури.

На яких ґрунтах технічні коноплі показують себе найкраще?

Геннадій Малий: Наш практичний досвід вирощування технічних конопель пов’язаний із Чернігівщиною, зокрема з піщаними ґрунтами. На чорноземах ми поки що не працювали — так історично склалося. Чернігівщина як регіон добре забезпечена вологою. Легкі ґрунти створюють сприятливі умови для розвитку культури: немає ущільнення, коренева система розвивається рівномірно. Саме в таких умовах коноплі розкривають свій потенціал, тому ми й надалі плануємо працювати з ними саме в цьому регіоні.

Чи достатньо зволоження?

Геннадій Малий: Щодо опадів, у середньому тут випадає понад 600 мм на рік, і вони відносно рівномірно розподіляються протягом сезону. Гарна зима забезпечує ґрунт вологоємністю, а в критичні періоди росту немає пересушеного повітря. У сукупності це робить регіон сприятливим для вирощування технічних конопель.

Як складалася ситуація зі збутом?

Геннадій Малий: Ринок збуту нішевих культур не є стабільним, і це потрібно чітко розуміти. Ми орієнтуємося на більш дорогих покупців, адже різниця в ціні за тонну може бути суттєвою. У різні періоди ми реалізовували продукцію і по 60 тисяч, і по 85 тисяч гривень за тонну. Коноплі залишаються вузько нішевою культурою з обмеженим попитом. Додаються й об’єктивні труднощі, пов’язані з умовами війни. Але, попри це, ми не розглядаємо варіант зупинки роботи з цією культурою.

Наскільки рентабельними є технічні коноплі?

Геннадій Малий: На сьогодні технічні коноплі поступаються соняшнику за рівнем рентабельності. Ціна на соняшник суттєво зросла, соняшникова олія залишається затребуваною, а додаткові бонуси за високоолеїнові гібриди ще більше підсилюють економіку культури. Водночас коноплі залишаються альтернативою зерновим і можуть добре виконувати роль попередника в сівозміні.

Які основні складнощі виникають під час вирощування технічних конопель?

Геннадій Малий: На старті впровадження технології у 2024 році ключовою проблемою був контроль бур’янів. Для цієї культури немає великого вибору ефективних препаратів, тому ми підбирали діючі речовини та закладали багато дослідних ділянок. У 2025 році ми вже впевненіше працювали з культурою та контролювали забур’яненість. Наступним викликом стало збирання врожаю. Ми підбирали оптимальну швидкість, відповідну техніку, сегменти. У результаті визначили оптимальні моделі комбайнів і фазу збирання.

Гірчиця

Яких результатів вдалося досягти у 2025 році?

Геннадій Малий: Гірчиця — загалом дуже хороша культура. Вона холодостійка й за сприятливих умов формує стабільні врожаї. Однак у нашому випадку на Харківщині травневі приморозки суттєво стримали її розвиток. Через це культура не змогла повністю реалізувати свій потенціал.

Чи плануєте вирощування гірчиці у 2026 році?

Геннадій Малий: У 2026 році гірчиця в нашій структурі посівів не запланована. Вона може бути дуже маржинальною, але не є стабільною з року в рік. Тому ризик низької рентабельності залишається високим. В майбутньому ми знову повернемося до цієї культури, ще додатково вивчаємо нут та сочевицю.

Наскільки вибаглива гірчиця у вирощуванні?

Геннадій Малий: Основна проблема полягала в шкідниках. Проте гірчиця є алелопатичною культурою і за чистого старту швидко пригнічує конкуренцію. Найбільшим викликом у нашому випадку стала спека на Харківщині. Під час цвітіння культуру активно атакують шкідники та бджоли, тому захист потребує особливої уваги.

Арахіс

Яких результатів вдалося досягти у 2025 році?

Геннадій Малий: До моменту збирання арахіс розвивався добре. Проте саме в період збирання почалися затяжні й інтенсивні дощі. Проблеми виникли з облущуванням та підсиханням бадилля під час дощів. Через це з’явилися серйозні складнощі з підняттям культури. Арахіс потребує облущування, а відповідної техніки ми наразі не маємо. Враховуючи невеликі обсяги, інвестувати в дороге обладнання економічно недоцільно.

Розкажіть детальніше про технологію вирощування арахісу.

Геннадій Малий: У 2025 році арахіс вирощувався у двох кластерах — на Чернігівщині та Харківщині, на чорноземах і піщаних ґрунтах. До цього, у 2024 році, ми мали лише 5 гектарів, а згодом масштабувалися до 43 гектарів. На початкових етапах усе складалося добре: ми відпрацювали технологію, норму стояння рослин, підгортання, підібрали ефективний захист від бур’янів і шкідників. Рослини активно розвивалися та формували боби.

Проблеми почалися восени. У вересні – жовтні 2025 року кількість опадів була непрогнозованою. Після викопування арахісу бадилля мало сушитися природним шляхом, після чого комбайн відокремлює його від плодів. Через перезволоження ці операції виконати вчасно не вдалося. Ми кілька разів перевертали арахіс агрегатом «сонечко», але це призводить до втрат — частина бобів осипається. Через постійні дощі не було достатніх проміжків для якісного просушування, у результаті вийшли на врожайність близько 1 т/га, що було нижче очікувань. У 2026 році вирощування арахісу ставимо на паузу. Досвід ми отримали, але для подальшої роботи необхідна краща технічна підготовка та інший підхід.

Які основні витрати на гектар арахісу?

Геннадій Малий: Найбільші статті витрат — догляд за посівами, живлення рослин та оренда землі. Саме насіння в Україні доступне, із якістю проблем немає.

Яким був перший досвід реалізації арахісу?

Геннадій Малий: Реалізація відбулася виключно на внутрішньому ринку України. Через невеликі обсяги ми не виходили на експорт. Світовий ринок арахісу значною мірою контролюється великими гравцями — такими як Туреччина та Алжир, тому ми сфокусувалися на внутрішньому попиті, який є достатнім.

Якщо говорити про первинну доробку нішевих культур, що вже реалізовано?

Геннадій Малий: Для нішевих культур, як і для будь-яких інших, ключовими є правильне налаштування техніки та своєчасне збирання. Це дозволяє забезпечити оптимальну вологість і мінімізувати засміченість, не перевозячи зайві домішки з поля на доробку.

У Групі АГРОТРЕЙД працює насіннєвий завод, який забезпечує очищення, сушіння та сортування продукції до товарної кондиції. Специфічних вимог саме до нішевих культур немає — кожна з них має власні нормативи. Водночас дуже важливо чітко дотримуватися правил зберігання, особливо коли нішеві культури обробляються паралельно з великими обсягами інших.

Чи налагоджені ці процеси в компанії?

Геннадій Малий: Так, ці процеси стабільно працюють. Ми плануємо й надалі працювати з нішевими культурами, адже вони потребують терпіння та витримки. За правильного зберігання й дотримання всіх вимог культуру можна реалізувати в період пікових цін і отримати хорошу економіку.

Ринок уже не раз показував: коли культура стає масовою, її ціна падає. Так було з горохом і нутом. Тому наше завдання — зберігати баланс, уважно стежити за ринком і ухвалювати зважені рішення.

Яка стратегія реалізації нішевих культур?

Геннадій Малий:  Ми виходимо з принципу: спочатку ринок, потім виробництво. Наприклад, у 2026 році плануємо вирощування льону, і департамент реалізації вже активно працює над експортними напрямами. Ми залишаємо за собою кілька сценаріїв: можемо реалізувати культуру одразу, можемо зберігати та доробляти її, можемо об’єднуватися з іншими гравцями для формування великих партій і отримання кращої ціни.

Які нішеві культури вважаєте експортно орієнтованими?

Геннадій Малий: Передусім це горох, який уже складно назвати класичною нішевою культурою, а також льон. Один із ключових гравців на світовому ринку льону — Казахстан, який суттєво впливає на експорт і ціноутворення. Водночас динаміка цін на льон упродовж останніх років залишається доволі стабільною. Європа активно закуповує цю культуру, зокрема для виробництва олії холодного віджиму. Льон має хороші перспективи.

Дякуємо за розмову.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua