інсектицид

У посівах пшениці Харківської та Дніпропетровської областей цього сезону аграрії спостерігають значне поширення хлібного жука (Anisoplia austriaca). Наразі на окремих полях фіксується чисельність близько 3-4 жуків на 1 м², що відповідає економічному порогу шкодочинності та потребує оперативного реагування.

Помірна вологість повітря та підвищення температурного режиму сприяє поширенню шкідників сільськогосподарських культур.

Основні просапні сільгоспкультури — кукурудза та соняшник на сьогоднішній день у західних областях України в більш-менш задовільному стані, але на розвиток рослин впливає нестача опадів. Особливо брак вологи проявляється на посівах кукурудзи.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпаку, кукурудзи, соняшнику та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої урожайності.

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Пониження температури повітря в поєднанні з нічними приморозками дещо сповільнило розвиток і поширення шкідників сільгоспкультур. Однак із підвищенням температурного режиму вони активізуються й розпочнуть наносити суттєву шкоду посівам і насадженням.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

З підвищенням температури шкідники активно виходять із місць зимівлі та швидко заселяють посіви. Зокрема, на полях Миколаївщини у посівах озимого ріпаку зафіксовано появу оленки волохатої.

Нетипово холодна порівняно з попередніми роками зима дещо скоригувала чисельність окремих видів шкідників сільськогосподарських культур. Однак це не означає, що аграрій може дозволили собі послабити контроль за цією проблемою.

У південних областях України останніми роками спостерігаються несприятливі погодні умови, які впливають на сільське господарство. Основною проблемою є екстремальна посуха, яка вже досягла критерію «сильна». Тож аграрії вимушені адаптуватися до нових умов, змінювати технології обробітку ґрунту, підбирати гібриди та загалом переглядати сівозміну, виводячи на поля нові культури.

Кукурудза — культура з тривалим гербокритичним періодом. На початкових етапах органогенезу (від появи сходів до фази 8–10 листків) посіви мають низьку конкурентну здатність, що зумовлено повільним темпом наростання вегетативної маси порівняно із сегетальною рослинністю.

Для ефективного вирішення проблем зі шкідниками та хворобами на соняшнику варто застосовувати комплексний підхід, що поєднує біологічні, агротехнічні та хімічні методи.

Через форс-мажорні обставини, пов'язані з соєю у 2025 році, прогноз посівних площ цьогоріч може зменшитись до рівня 2023 року — до 1,8 млн га. Проте несприятливі погодні умови, низькі температури, льодова кірка можуть призвести до пересіву озимих культур ярими — як варіант, соєю. Але це покаже весна.

Попри багаторічний досвід й уже вибудувані оптимальні технології вирощування кукурудзи аграрії в 2025 році не отримали запланованої врожайності. На заваді стали погодні умови: спочатку культура не добрала необхідної суми ефективних температур, а осінні затяжні дощі не дозволили вчасно її зібрати. Тож проблеми не лише з обсягами, але й із сушінням кукурудзи, що значно впливає на собівартість зерна.