інсектицид

У багатьох регіонах України на посівах кукурудзи та соняшнику спостерігається масове заселення попелицею. Тепла й суха погода сприяє зростанню чисельності та шкідливості шкідників. Заселяючи рослини, попелиця швидко нарощує чисельність і формує колонії, у складі яких одночасно є личинки різних віків та імаго.

Науковці НУБіП України дослідили основні препарати та їхні діючі речовини (д.р.) і визначили, що під час євроінтеграції найбільшого впливу зазнають інсектициди, майже 57% яких доведеться зняти з обігу, фунгіцидів — 35,3%, гербіцидів — 35,5%, інших д.р. — майже 41%. Загалом забороні підлягають 40,2% д.р.

Уже протягом 10 днів відмічається літ кукурудзяного метелика, яйцекладка, і вже є гусінь 1 та 2 віку. У цей період потрібно застосовувати правильні інсектициди.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Велика кількість поколінь на сезон, всеїдність і складність у контролі робить лускокрилих шкідників справжнім викликом для аграрія.

У посівах пшениці Харківської та Дніпропетровської областей цього сезону аграрії спостерігають значне поширення хлібного жука (Anisoplia austriaca). Наразі на окремих полях фіксується чисельність близько 3-4 жуків на 1 м², що відповідає економічному порогу шкодочинності та потребує оперативного реагування.

Помірна вологість повітря та підвищення температурного режиму сприяє поширенню шкідників сільськогосподарських культур.

Основні просапні сільгоспкультури — кукурудза та соняшник на сьогоднішній день у західних областях України в більш-менш задовільному стані, але на розвиток рослин впливає нестача опадів. Особливо брак вологи проявляється на посівах кукурудзи.

Підприємство «Батьківщина» працює на Житомирщині вже 23 роки. Починали діяльність із 150 га, а зараз мають в обробітку 3600 га і далі працюють над розширенням земельного банку. Вирощують озимі пшеницю та ріпак, кукурудзу на зерно та силосну кукурудзу, соняшник і багаторічні трави.

Температурний режим початку травня активізував вегетацію озимих зернових, ріпаку, кукурудзи, соняшнику та інших культур. Паралельно підвищення температури стало каталізатором для поширення шкідників польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Їхні популяції активно живляться, пошкоджуючи культурні рослини та знижуючи потенціал майбутньої урожайності.

У період цвітіння ріпаку на посівах, як правило, перевищення норм шкідників дуже велика. Тому важливо підібрати продукти захисту, щоб вони були не шкодочинними для бджіл та корисних ентомофагів.

Стратегія захисту рослин у СТОВ «Лан» полягає в індивідуальному підході до кожного поля, адже використання стандартної технології не завжди ефективне. У господарстві технологія захисту рослин базується на комбінації оригінальних і генеричних препаратів, але останні — переважають.

Пониження температури повітря в поєднанні з нічними приморозками дещо сповільнило розвиток і поширення шкідників сільгоспкультур. Однак із підвищенням температурного режиму вони активізуються й розпочнуть наносити суттєву шкоду посівам і насадженням.

Соняшник лишається для аграріїв однією з основних високорентабельних технічних культур. Для забезпечення відповідного фітосанітарного стану посівів соняшник повинен сіятися на одному полі не раніше 5–7 років. Натомість у сучасних реаліях ця культура чергується через рік або два, у деяких господарствах є специфічна 4-пільна сівозміна: соняшник – «подсолнечник» – «сємочка» – озима пшениця.

З підвищенням температури шкідники активно виходять із місць зимівлі та швидко заселяють посіви. Зокрема, на полях Миколаївщини у посівах озимого ріпаку зафіксовано появу оленки волохатої.

Нетипово холодна порівняно з попередніми роками зима дещо скоригувала чисельність окремих видів шкідників сільськогосподарських культур. Однак це не означає, що аграрій може дозволили собі послабити контроль за цією проблемою.