Досвід Київщини. Як крафтове виробництво сприяє зменшенню безробіття та економічному зростанню регіону

Яку перевагу отримують виробники, які додалися до каталогу?

Наталія Гаватюк: Насамперед — оперативне інформування про різного роду ініціативи, зокрема і фінансові можливості для розвитку бізнесу. Окрім цього, навесні за ініціативи обладміністрації у співпраці з Національним університетом харчових технологій відбудеться четверта науково-практична конференція із залученням крафтярів з каталогу, щоб вони мали змогу прорекламувати власну продукцію.

Дієвий маркетинг — один із ключових викликів для крафтових виробників. На старті малий бізнес зазвичай інвестує у розширення виробництва, закупівлю сировини, обладнання та операційні процеси, відкладаючи маркетинг «на потім». Однак така стратегія часто працює проти самого виробника. Важливо, щоб про бренд і продукт якомога раніше дізналася цільова аудиторія. Саме системна комунікація, впізнаваність і правильне позиціонування допомагають швидше знайти свого покупця, сформувати лояльність і забезпечити стабільний попит уже на початковому етапі розвитку.

А які інструменти фінансової підтримки крафтових виробників використовує область?

Наталія Гаватюк: Київська ОВА спільно з Київським обласним центром зайнятості реалізує урядову програму мікрогрантів «Власна справа» на започаткування або розвиток бізнесу. Грантова програма направлена на підтримку мікро- і малого підприємництва, адже кошти видаються безповоротно і повертаються у вигляді податків протягом трьох років. Серед умов — створення 1-2 робочих місць, реєстрація ФОП або юрособи, використання коштів на обладнання, оренду чи сировину.

У 2025 році 780 підприємців Київщини отримали таку фінансову допомогу, що дало змогу створити у регіоні 1330 нових робочих місць. І переважна більшість із них — саме крафтовий бізнес: від свічок, сироваріння до майстерень з виготовлення виробів із дерева.

Для ветеранів та членів їхніх сімей передбачені збільшені гранти у межах «Власної справи». Ними скористалося 170 осіб. Нещодавно особисто відвідала виробництво копченостей, де представлені різноманітні м'ясні вироби. Унікальний бізнес, який започаткував ветеран саме в межах грантової програми.

Окрім цього, діє обласна програма відшкодування до нуля відсоткової ставки в межах державної програми «5-7-9%». Цією програмою також користуються крафтярі.

Новим інструментом, який ми торік започаткували спільно з Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій, стала підтримка інноваційної діяльності. Аналіз ринку продемонстрував, що малі підприємці часто нехтують захистом прав, пов'язаних із охороною прав на інтелектуальну власність, не завжди роблять патенти, не реєструють торговельні марки. Чотири підприємства минулого року вже отримали відшкодування в межах реєстрації торговельної марки.

Маємо проєкт і щодо відшкодування оцінки збитків для тих підприємств, які цього потребують.

Уточніть, про яку суму гранту йдеться в межах «Власної справи»?

Наталія Гаватюк: Минулого року це було 250 тис. грн, 2026 року до даної програми внесли зміни, відтак фізична особа-підприємець має змогу отримати 350 тис. грн, якщо ще залучить двох найманих працівників.

Які аграрні напрями крафтового виробництва є найбільш поширеними на Київщині?

Наталія Гаватюк: Якщо говорити про агронапрям, то найбільшу нішу займають молочні продукти, на другому місці — м’ясні продукти, замикають трійку мед і медові продукти.

Ми з вами говорили, що маркетинг є одним із викликів для крафтових виробників. Які ще виклики можете виокремити?

Наталія Гаватюк: Енергетична автономність сьогодні є одним із найбільших викликів. Тут хочу звернутися до фізичних підприємств 2 та 3 групи, наголошуючи, що до 31 березня діє державна підтримка на отримання одноразової грошової допомоги до 15 тис. грн на придбання генератора, чи пального для генератора, чи послуги з ремонту, чи оплату комунальних послуг. Закликаю усіх скористатися даною програмою, адже отримання її просте — через реєстрацію на порталі «Дія», а кошти надходять швидко.  

На другому місці варто виділити складність інтеграції у великий ритейл. Дрібному виробнику важко зайти на полицю через значну кількість вимог і обмежень. У співпраці з Асоціацією ритейлерів України ми працюємо і допомагаємо, щоб наші крафтярі заходили у великі мережі і тим самим збільшували кількість якісних виробників під торговельною маркою «Зроблено в Україні». Таким чином отримали українського виробника. Окрім цього, у нас підписаний меморандум з Ukrainian HoReCa Cluster, у межах якого крафтярі долучаються до різного роду заходів з метою їхньої популяризації.  

Окрім зайнятості населення, чи бачите ви крафтове виробництво як інструмент розвитку сільських територій?

Наталія Гаватюк: Кожне виробництво спирається на людський капітал. І якщо громада співпрацює і підтримує локального виробника, — це взаємовигідна співпраця. На Київщині варто виокремити як приклад Медвинську ТГ, де роблять акцент на підтримку виробників меду, яких у громаді понад 40. Тут є місце сили — гора Тотоха, і коли люди проїжджають повз, вони можуть купити ось цей локальний мед або місцеві хлібобулочні вироби, косметику з переробки промислових конопель. Громада формує власний бренд, має відповідну стратегію розвитку, яка заснована, зокрема, і на локальних виробниках.  Крафт є досить гнучким, він сприяє зменшенню безробіття та зростанню доходів. Йдеться про самозайнятість жінок, молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, розширення сімейного бізнесу тощо.

Чого найбільше бракує крафтовому сектору на рівні державної політики?

Наталія Гаватюк: Для крафтярів важливим є питання сертифікації, безпечності, отримання дозвільних документів, маркування. Проходження регуляторних бар'єрів залишається складною історією. І йдеться не лише про додаткові фінансові ресурси, а і про поінформованість. Обладміністрація спільно з Держпродспоживслужбою реалізує спільні ініціативи в межах відповідної інформаційної кампанії.  

З чого б ви порадили почати регіонам, які лише формують політику підтримки крафту? Які елементи досвіду Київщини реально можуть бути відтворені в інших областях, чи все залежить від особливостей регіону?

Наталія Гаватюк: Потрібно почати з аналітики, визначити, яка кількість крафтових виробників діє в регіоні, як на Київщині ми створили відповідний каталог, і працювати з ними через центри зайнятості. Виділити підтримку крафтового виробництва у власній стратегії. Для Київщини ця галузь є однією з конкурентоспроможних, інноваційних, і ми спрямовуємо максимум зусиль для її підтримки.  

Дякую за змістовну розмову.

Розмова записана у межах освітньо-грантового проєкту для крафтових виробників CraftUP Ukraine. 

Організатором освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine є онлайн-видання AgroPortal.ua за підтримки Уряду Королівства Нідерландів. Зараз триває перший етап проєкту — проведення дослідження крафтового ринку України з метою оцінки ключових проблем та потреб малих виробників, бар’єрів їх легалізації, доступу до ринків і фінансування. За результатами дослідження буде підготовлено та презентовано аналітичний звіт. Партнер — консалтингова компанія Pro-Consulting. 

Після оприлюднення результатів дослідження проєкт перейде до наступного етапу — реалізації освітньої програми та менторської підтримки (березень – липень 2026 року). Після цього відбудеться презентація бізнес-ідей найактивнішими учасниками перед Експертною радою. 

За результатами відбору найперспективніші проєкти отримають фінансування для масштабування виробництва, впровадження сертифікації або виходу на нові ринки. Загальний бюджет підтримки становить 20 тис. євро.

Алла Стрижеус, AgroPortal.ua