Підводні камені меліорації, або Як господарство на Черкащині зрошення відроджує
На фінішній прямій: історія найпершої в Україні організації водокористувачів
22 лютого 2026, 06:12 2395
Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.
Загалом, за даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, за чотири роки в межах реформи було створено:
- 76 організацій водокористувачів (ОВК);
- 35 ОВК внесли меліоративні мережі до Державного земельного кадастру;
- частина організацій отримала у власність насосні станції та трубопроводи;
- понад 30 перебувають у процесі передання майна.
AgroPortal.ua дізнавався, як сьогодні працює організація водокористувачів «Перша», яка першою була створена в Україні.
Коли Артур Налбандян говорить про зрошення, стає зрозуміло: для нього це не просто технологія, а питання збереження родючості землі та майбутнього господарства. Він очолює виробничий департамент СТОВ «Дружба» — господарства на Черкащині, яке працює одразу на трьох зрошувальних системах: двох державних — Трушівській і Тіньківській — та одній власній — Боровицькій.
Та якщо Боровицька система стабільно забезпечує поля водою, то Трушівська зрошувальна система довгі роки залишалася мовчазним свідком занепаду. Побудована ще у 1980-х, вона майже 15 років не працювала. І з кожним сезоном земля втрачала потенціал, а аграрії — віру в те, що вода сюди ще повернеться.
Ризик без гарантій
У 2021 році СТОВ «Дружба» пішло на крок, який багато хто назвав би авантюрним: господарство інвестувало власні кошти у відновлення державної насосної станції Трушівської системи — не маючи жодних прав власності на гідротехнічні об’єкти, без гарантій і без впевненості, що вкладення окупляться.
Завдяки закупленому господарством обладнанню державна водогосподарська організація змогла знову запустити систему в роботу. Однак полив із державної насосної станції виявився надто дорогим.
Порівняно з власною Боровицькою станцією, Трушівська споживала значно більше електроенергії. Для подання одного кубометра води потрібно було 620 Вт — проти 180 Вт на приватній станції: майже в шість разів більше електроенергії за той самий результат. До цього додавалася ще й плата за послугу з подання води — мінімум на гривню за кожен кубометр більше, ніж собівартість подання з власної станції.
Загалом за сезон на один гектар витрачається близько 2 тис. кубометрів води. А це означає плюс $200 на кожному гектарі — лише через неефективність системи.
Артур Налбандян, керівник виробничого департаменту СТОВ «Дружба»
Якщо подивитися ширше, це не проблема одного господарства. У 2024 році в Україні зрошувалося близько 130 тис. га. Помножте $200 на цю площу — і маємо $26 млн втрат лише за один сезон у межах країни.
Шанс на відновлення зрошення
Реальний вихід з’явився з початком реформи гідротехнічної меліорації. СТОВ «Дружба» стало піонером змін, створивши першу в Україні організацію водокористувачів із символічною назвою — ОВК «Перша».
Створення ОВК має дві ключові переваги. По-перше, такі організації можуть отримувати об’єкти меліоративної інфраструктури у власність від держави. По-друге, на відміну від державного власника, вони мають змогу залучати різне фінансування для модернізації систем — приватні інвестиції, гранти та кредити.
Артур Налбандян, керівник виробничого департаменту СТОВ «Дружба»
Бути першими — непросто. Ми відчули опір з боку опонентів реформи, які намагалися гальмувати процес змін. Проте крок за кроком ми долаємо цей шлях. Сьогодні ми вже на фінішній прямій — очікуємо на передання об’єктів Трушівської меліоративної системи у власність ОВК «Перша», як це передбачає закон про ОВК. Усі необхідні вимоги для цього ми виконали та зареєстрували меліоративну мережу в Державному земельному кадастрі.
Вода там, де її не було десятиліттями
Для відновлення зрошення на Трушівській системі ОВК «Перша» отримала співфінансування від Програми АГРО, що фінансується Урядом США. У межах субгранту організації передали 1312 м труб, а також дві сучасні GPS-керовані дощувальні машини американського виробництва Reinke. Крім того, вже наявні у власності ОВК машини Reinke дообладнали крилами дополиву — така інновація дає можливість охопити поливом на 10-15% більше площі порівняно з круговим поливом.
Завдяки цій модернізації вдалося відновити зрошення на 181,25 га земель, де полив не здійснювався з 1998 року. До того ж крила дополиву дозволили забезпечити водою так звані «мертві зони» на полях — ще близько 61,3 га. Тож у підсумку вдалося відновити зрошення на 242,55 га поля, а загальна площа поливу ОВК «Перша» зросла до 675,15 га.
Артур Налбандян, керівник виробничого департаменту СТОВ «Дружба»
Урожайність кукурудзи зросла на 70 ц/га, гібридного соняшнику — на 5 ц/га. Прибутковість на цих площах підвищилася на 40%. Ба більше — ми навіть перевиконали контрактні зобов’язання у зоні гібридизації на 35%. І все це стало можливим завдяки реформі гідротехнічної меліорації та підтримці Програми АГРО, що фінансується Урядом США. Наступний етап для ОВК «Перша» — отримання у власність Трушівської насосної станції, як це передбачає закон. Це дасть можливість без ризику інвестувати у впровадження енергоощадних технологій та зробити полив дешевшим і ефективнішим.
Досвід ОВК «Перша» підтверджує: реформа гідротехнічної меліорації працює і може бути масштабована на сотні тисяч гектарів. Аграрії вкотре доводять, що відповідальне управління у поєднанні з правом власності на об’єкти меліоративних мереж здатні повернути воду на поля — і економічний сенс у зрошення як основу сталого розвитку аграрного сектору.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
