споживання

У Києві на сьогодні порівняно з початком 2022 року кількість повнолітнього населення знизилася на 3%. У Одесі — на 5%, натомість у Львові на 5% побільшала. Українці мігрують країною, тому десь населення прибуває, а десь, навпаки, зменшується.

Із загального обсягу споживання м’яса в Україні частка яловичини складає всього 6%. Такої кількості ВРХ, яка є сьогодні в Україні, вистачає для внутрішнього ринку. Для виходу на зовнішні ринки потрібно збільшувати поголів'я.

Молочні продукти, овочі, фрукти, крупи та продукти переробки зернових — ці групи мають незмінний попит на українському ринку протягом 5 років.

У 49% опитаних українців звички харчування змінилися від початку повномасштабного вторгнення. Серед молоді віком 18-34 роки цей показник навіть вищий — 54%.

У час складних випробувань для країни агріфуд-сектор намагається не лише утриматися, але й створювати нові продукти, інвестувати у розвиток, завойовувати іноземні ринки.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

За поточний рік загальний обсяг експорту круп’яної продукції склав 192 тис. т. У довоєнні роки всі переробні підприємства разом «розгойдали» експорт круп’яної продукції до 207 тис. т, а з початком війни Україна просіла до 163 тис. т. У 2023 році експортувалося всього 133 тис. т круп.

На сьогодні виробництво нішевих культур складає 213 тис. т, а площа збирання — 71 тис. га. Це на 100 тис. га менше, ніж було до повномасштабної війни.

У топі питань, які найбільше хвилюють виробників, дистриб’юторів продуктів харчування, гравців ритейлу і HoReCa у 2024 році, — як в умовах війни, зростання витрат, зміни ланцюгів постачання і постійних відключень світла масштабуватись, безперервно виготовляти продукцію і доставляти її кінцевим споживачам.

До повномасштабного вторгнення росії споживання картопляного крохмалю в Україні складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Цього року в Україні було засіяно гречкою 87 тис. га. Аграрії вже зібрали врожай з площі понад 4 тис. га, середня врожайність культури складає 1,4 т/га.

Українські виробники з 24 серпня можуть подавати заявки на участь у програмі «Національний кешбек» через портал «Дія».

Індекс споживчих настроїв українців у липні зріс на 7,3 пункта й становить 70,1 пункта.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оприлюднила свій перший прогноз на 2024/25 МР (липень/червень), згідно з яким світове виробництво зернових становитиме 2846 млн т, що практично дорівнює рекордному обсягу виробництва 2023/24 років.

Здоровий спосіб життя залишається в списку пріоритетів українців. Під час вибору продуктів харчування найважливішими факторами є ціна, попередній вдалий досвід, користь і натуральність. Наявність органічного сертифіката знаходиться аж на 11 місці за шкалою причин вибору продуктів.

Будівництво нового виробництва з ферментації дріжджів, інноваційних продуктів на основі дріжджів, зокрема дріжджових екстрактів компанія Enzym Group розпочала ще 2020 року, наприкінці 2022 року запустили виробництво, а торік почали реалізовувати інноваційні продукти на основі дріжджів на внутрішньому ринку та експортувати.

Навколо створення Всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні» точилося чимало дискусій: економісти прогнозували фінансову нежиттєздатність програми, бізнес не міг зрозуміти, що робити, аби долучитися до цього проєкту, а споживачі рахували майбутній кешбек.

Одним із головних складників великоднього кошика українців є яйця. AgroPortal.ua поцікавився у виробників, чи відчувався підвищений попит на цей продукт напередодні свята, та як це вплинуло на ціну.

Продукти харчування становлять значну частку чека українців, і витрати в цьому сегменті зросли у 32% споживачів. При цьому значна частина українців (47%) купує їжу про запас.

Під час повномасштабної війни, так само як і до її початку, топ-5 товарів (або приблизно 40%) у кошику споживача займають молочна продукція, суха бакалія, хліб, напої, овочі та фрукти. Але найбільше грошей (трохи більше третини) українці витрачають на дещо інші п’ять позицій: алкоголь, овочі та фрукти, солодку бакалію, тютюн та молочну продукцію.