Здоровий спосіб життя залишається в списку пріоритетів українців. Під час вибору продуктів харчування найважливішими факторами є ціна, попередній вдалий досвід, користь і натуральність. Наявність органічного сертифіката знаходиться аж на 11 місці за шкалою причин вибору продуктів.
Такі результати дослідження «Обізнаність та сприйняття органічних продуктів в Україні», під час якого було опитано 820 респондентів з п'яти міст: Київ, Дніпро, Одеса, Львів та Харків.
Найчастіше люди купують продукти в мережевих магазинах, тобто супермаркетах. Тому видимість органічної продукції дуже важлива для її реалізації.
Вплив війни проявляється в економії, споживачі починають відмовлятися від фермерських та органічних продуктів. Більш поширеними стають покупки за акціями, продукції власної марки магазину.
Національна координаторка проєкту «Органічна торгівля заради розвитку в Східній Європі (OT4D)» в Україні Катерина Шор нагадала, що Швейцарія є одним із топових споживачів органічної продукції. Там на неї витрачається більше 400 євро на людину на рік, тоді як до повномасштабного вторгнення в Україні ця сума складала менше 1 євро на рік. «Нам є до чого прагнути», — додає вона.
Водночас в Україні є всі передумови для того, щоб органічна продукція користувалася більшою популярністю. Адже 80% опитаних цікавляться нею і хочуть знати, як відрізнити органічні продукти від неорганічних, як зберігати і де придбати.
«Бракує базових знань. Запит на комунікацію високий, є інформаційний голод. Готовність до покупки висока. 75% хочуть бачити органічну продукцію у мережевих магазинах. Усі хочуть мінімізувати свої зусилля з пошуку», — зазначає провідна консультантка з досліджень агенції «МЗХаб» Катерина Загривенко.
Дослідження показало, що українські споживачі недостатньо знайомі з органічною продукцією та її виробниками.
Помітність органічної продукції, а також фізична доступність для споживачів досить невелика. Лише 17% зазначили, що постійно бачать у магазинах органічну їжу.
Респонденти також не змогли назвати органічні бренди. Так, 74% опитаних відповіли, що не знають їх взагалі. Також були названі торговельні марки, які насправді не є органічними, але сприймаються споживачами як такі.
«Можливо, це результат маркетингових месенджерів цих виробників. Проте зрозуміло, що про справжні органічні бренди знають мало. При цьому обізнаність про органічну сертифікацію не змінилася з 2020 року, — додає Катерина Загривенко. — Ставлення до органічної продукції незмінно позитивне, але довіра знизилася. Потрібно більше комунікації про продукцію, варто відзначити, чим вона унікальна».
За даними дослідження «Обізнаність та сприйняття органічних продуктів в Україні», половина опитаних готові платити за органічну продукцію на 10% більше.
Втім, найбільшою перепоною для купівлі є не вища ціна, а низька обізнаність і часто відсутність такої продукції в магазинах, наголосила голова правління ГС «Органічна ініціатива» Олена Дейнеко.
«Ситуація на внутрішньому органічному ринку складна. Багато лояльних споживачів органічної продукції виїхало за кордон. З ковідом і війною ринок втратив асортимент і здатність комунікувати, оскільки не було можливості пояснювати та доносити цінність такої продукції. Важливо підвищувати знання споживачів у цій сфері, формувати і доносити цінності органічної продукції», — пояснює вона.
Для різних категорій споживачів учасники дослідження пропонують різні комунікаційні меседжи. Найбільш цікавими є група споживачів, що піклуються про здоров'я, вони купують органічну продукцію незалежно від рівня доходів. Такі свідомі споживачі потребують більше інформації, де можна купити потрібні бренди. Покупці, які можуть дозволити собі органічну продукцію, але не дуже цінують органічність, потребують додаткових розповідей, обґрунтування її важливості.
Тих, хто вживає преміальні продукти, можна привабити гарним пакованням.
Для тих, хто взагалі не купує органіку, потрібно влаштовувати акції.
«Немає закритої аудиторії», — наголошують експерти. Твердження, що органічна їжа для дітей означає піклуватися про їхнє здоров'я, отримує найбільшу підтримку, тобто під час інформаційних кампаній варто фокусуватися на здоров'ї дітей та родини.
Вищу ціну органічної продукції, яка іноді вдвічі дорожча за конвенційну, переробники пояснюють високою вартістю сировини.
«Це плюс 50 і 100% до ціни готової продукції, оскільки органічна сировина коштує значно дорожче. З погляду переробки особливої різниці немає. Потрібно розробити такі моделі співпраці, щоб зменшити зазор між ціною. Щоб зробити органіку більш доступною, необхідно працювати з фермерами», — зауважує переробник органічної продукції Олександр Ратушняк.
На його думку, органічні фермери потребують підтримки, адже їхня врожайність нижча, а мережі не хочуть давати додаткову вартість. Через низький попит українські сільгоспвиробники часто відмовляються від органічного виробництва.
Дослідження проведене ГС «Органічна ініціатива» у співпраці з дослідницькою компанією MZ Hub за підтримки Швейцарії в межах Швейцарсько-українських програм «Органічна торгівля заради розвитку в Східній Європі (OT4D)» та «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP).
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Суттєве зростання постачань до України сирів із Європи на тлі сезонного зниження споживання посилило конкуренцію на внутрішньому ринку.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Дефіцит персоналу в українському агросекторі закріпився як довгострокова характеристика ринку, з якою компанії будуть працювати ще роками. Понад 80% агрокомпаній підвищили зарплати на 10-20%, але шукати персонал стало складніше, ніж торік.

Українська органічна сировина для пекарської індустрії має значний потенціал на європейському ринку. Проте продукція, яка активно постачається у B2B-сегменті, зазвичай залишається невидимою для кінцевого покупця в ЄС.

У деяких містах Європи частка органічних продуктів у муніципальних освітніх закладах сягає 90%. Україна лише на шляху впровадження здорового харчування в школах, садочках і лікарнях. Пілотний проєкт «Покращення доступу до місцевих харчових продуктів» стартував торік у Львівській області. Одним із завдань ініціативи є ширше включення органічних та місцевих продуктів у колективне громадське харчування.