Україна практично не експортує нішеві культури
Площі під нішевими культурами в Україні зменшилися на 100 тис. га
Ринок зернових та нішевих: на чому варто зосередитися агровиробникам та переробникам
В Україні відновлюється інтерес до чорного проса. До повномасштабного вторгнення у ФГ «Лан» (Полтавська область) вирощували чорне просо на 25 га, нині продовжують сіяти звичайне переважно як післяжнивну культуру на площі близько 20 га.
Індонезія, Польща, Німеччина, Велика Британія, Південна Африка та низка інших країн останніми роками є найбільшими імпортерами вітчизняного проса, що забезпечують його стабільний попит та роблять важливою експортною культурою для України.
Просо — культура без відходів, яку досить широко використовують як страхову рослину для пересіву загиблих озимих та ранніх ярих і для пожнивних посівів на зелений корм.
2023 року лідерами з вирощування проса стали Полтавщина (12,7 %), Чернігівщина (12,7 %) та Харківщина (12,6 %), які за нинішніх умов мають найбільш сприятливі можливості для вирощування цієї культури та отримування стабільних врожаїв.
В Україні в динаміці спостерігається тенденція до зменшення посівних площ проса.
Середня врожайність проса в Україні за останні п'ять років варіювалася в межах від 16,1 до 23,5 ц/га. Вона залежить насамперед від погодних умов та технології вирощування.
Дефіциту проса не буде, оскільки були роки з іще меншими площами посівів — по 50-60 тис. га (у 2024 р. засіяно 89,3 тис. га).
Площі посіву проса досить різняться за роками, адже для аграріїв культура є переважно страховою.
Після дощу, який пройшов 17-18 липня на Київщині, ситуація на товарних посівах компанії HarvEast покращилася, рослини отримали необхідну вологу та вийшли зі стресу. Стан насіннєвих посівів, не зважаючи на аномальну спеку, але завдячуючи зрошенню, знаходяться в гарному стані.
Органічне просо з України прямує до споживачів у США.
Інспекція з питань сільського господарства та якості харчових продуктів Польщі (IJHARS) видала заборону на ввезення імпортованого з України проса.
За період повномасштабної війни сотні сільськогосподарських підприємств зазнали руйнувань, а деякі взагалі втратили бізнес. Чи не щодня дістається від окупантів українським аграріям, які працюють на прифронтових територіях або наближені до зон активних бойових дій. Проте сільгоспвиробники не зупиняються і продовжують підіймати економіку та забезпечувати продовольчу безпеку України.
Українському аграрію не завжди вдається отримати надбавку до ціни за вирощену органічну продукцію. Маржа може складати від 0 до 50%. Але якщо розглядати перспективи найближчого майбутнього, то органічна продукція, зважаючи на вуглецеві ланцюги та викиди парникових газів на одиницю продукції, має певну пріоритетність і переваги перед традиційною.
У СТОВ «Сосонівка-Агро» на Харківщині вирішили відмовитися від вирощування бобових культур. Причина — нерентабельність.
Останніми роками органічному ринку України притаманна тенденція до зниження кількості виробників органічного вівса і, відповідно, зменшення площ під культурою. Те саме стосується і проса.
На Черкащині відкрили підприємство, яке виготовлятиме пшоно на експорт до країн Євросоюзу. В області це одне з перших подібних підприємств з глибинної переробки проса.