експорт

Практика об'єднання декількох фермерів для продажу одного товару набирає все більшого поширення.

Компанія Global Ocean Link будує 4 термінальні комплекси на території України, щоб запропонувати 3PL та 4PL-сервіси для клієнтів і партнерів.

На сьогодні в Україні перехідних залишків зернових культур небагато — всього 5,1 млн т. За планового обсягу експорту в 39 млн т відправлено вже 8-9 млн т, і наразі є можливості для зберігання 45 млн т зерна. Тому логісти прогнозують нині невеликі обсяги для перевезень.

Торік Україна експортувала приблизно 600 тис. т жита до Польщі, яка реекспортувала його до інших європейських країн. Вівса було відправлено усього в межах 13 тис. т, на наступний сезон планується 20 тис. т.

Аналітики оцінюють цьогорічний врожай пшениці на рівні 22 млн т, при цьому експорт прогнозується у межах 15,5 млн т.

Зернові культури в Україні за виробництвом, споживанням та експортом тримають більш стійку позицію, ніж нішеві. Проте ситуація змінюється під впливом різноманітних факторів.

«Яготинський маслозавод» — один із найбільших національних виробників молочної продукції, який постійно розвивається. Підприємство оновлюється щороку, тут впроваджують інновації, купують нове обладнання, виробляють якісну продукцію. Все для того, аби підкорювати європейські ринки.

У серпні – вересні, як правило, активні відвантаження українського зерна відбуваються в усіх напрямках. Але цьогоріч порти та відстійники порожні. Склалася низка факторів, які вплинули на логістичний ринок.

Експорт органічної продукції до війни був значно більш диверсифікованим. Зараз українські виробники мають обмежені логістичні можливості. Втім, з'являється більше готових продуктів, що виробляються в Україні й потрапляють на полиці європейських супермаркетів. Поки йдеться про невеликі обсяги, але вони зростають у структурі експорту.

Посіви озимого ячменю восени займуть до 640 тис. га, проте нинішні посушливі умови можуть спричинити збільшення площі під цією невибагливою культурою.

Минулий рік став переломним для сільського господарства України. Після виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи в липні ситуація з експортом української агропродукції значно ускладнилася. Однак завдяки Збройним силам України та підтримці міжнародних партнерів вдалося відкрити морський логістичний коридор, що дозволило відновити експорт зерна та інших вантажів на традиційні ринки.

Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.

Якщо виробник досяг високої якості продукції та ціни для споживача, він може оперувати на будь-яких ринках. Тож якщо Україна зможе ці два компоненти поєднувати і утримувати, то вітчизняний крохмаль має перспективи експорту в усьому світі.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

За останні декілька років Україна з імпортера крохмалю перетворюється на експортера. За цей час побудовано низку сучасних підприємств, оснащених імпортним обладнанням, які переробляють картоплю на крохмаль.

Для країн-членів East African grain council ключовими зерновими культурами є кукурудза, пшениця та рис. Потреби базуються на традиціях споживання цих продуктів у африканських країнах.

Міжнародний форум Agro&Food Security 2024 відбудеться 2-3 грудня у Варшаві, й цього року збере понад 300 делегатів з більш ніж 25 країн, зокрема керівників провідних аграрних, логістичних і трейдерських компаній.

Ситуація зі споживанням крохмалю на ринку України останніми роками змінюється дуже динамічно. За інформацією українських виробників та відкритих джерел, ще до повномасштабного вторгнення росії його споживання всередині країни складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Стратегічний захід українських технологій вирощування та переробки і закриття потреб критичного імпорту, який можуть забезпечити українські виробники, — це два напрями, які Україна може представляти в Нігерії.