В останній довоєнний рік вітчизняні сільгоспвиробники змогли отримати рекордний врожай зернових і олійних культур — це було 109 млн т загалом. Після початку повномасштабного вторгнення загальний вал урожаю очікувано зменшився через окупацію територій, але завдяки сприятливим умовам, незважаючи на всі виклики, результати були досить непоганими. Так, 2023 року ми отримали рекордну врожайність пшениці та другу найкращу врожайність кукурудзи в історії країни.
Зміна клімату: як погодний фактор вплинув на маржинальність агровиробництва
18 вересня 2024, 05:50 2374
Аграрний сектор забезпечує 63% загального експорту товарів з України та 8% ВВП. Але зараз ця провідна для економіки галузь стикається з цілою низкою викликів: війна, замінування полів, ускладнення логістики, зміна клімату, дефіцит працівників. Важливо, що в таких умовах українські виробники продовжують сіяти та виробляти продукцію, постійно адаптуючись до нових складнощів.
Очікується суттєве скорочення урожайності пізніх культур
Старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital Наталія Шпигоцька розповіла під час вебінару «Посуха та війна: яким буде врожай цьогоріч, і як це вплине на економіку», що нинішній рік видався дещо складнішим, ніж попередні, адже з 2021 року було три сприятливих роки з погляду погоди та врожаю основних сільгоспкультур в Україні.
Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital
Поточний рік набагато складніший, адже була несприятлива погодна ситуація: температурні рекорди і менша кількість опадів. Найбільше постраждали південні та східні, частково центральні області. Тож з погляду погодних умов ситуація виглядає не досить оптимістично.
Вплив посухи на ранні зернові культури, а це переважно озимі, був незначним, тож і втрати були несуттєвими. Так, урожайність пшениці скоротилася лише на 1%, ячменю — на 7%.
Втрати пізніх культур, зокрема кукурудзи, що експортується як фуражна культура, соняшнику та сої, що переробляються і експортуються як продукція з доданою вартістю, поки що оцінити складно.
«Фермери лише почали збір цих культур: сою зібрано з близько 25% посіяних площ, соняшник — з 15%, кукурудзу — з менше 5%. Тобто маємо лише перші індикативні показники урожайності, адже жнива починаються з південних областей, а саме вони значно постраждали від спеки», — пояснила Наталія Шпигоцька.
За попередніми даними, урожайність соняшнику є нижчою на 18%, урожайність сої скоротилася на 25%, вона постраждала чи не найбільше серед пізніх культур.
По кукурудзі зібрані площі не є достатньо репрезентативними. Проте перші результати збирання в південних регіонах також будуть демонструвати суттєве скорочення врожайності.
Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital
Ще одним індикатором, що враховується під час оцінки врожайності пізніх культур, є динаміка показника NDVI, який розраховується Міністерством сільського господарства США — USDA. Станом на початок вересня 2024-го індекс NDVI є найгіршим за 12 років. Варто зважати, що цей показник демонструє стан розвитку саме тих культур, що є в полях, і не враховує майбутній вплив погодних умов. Проте слід очікувати суттєвого скорочення урожайності пізніх культур.
Урожай та експорт: попередні оцінки аналітиків
Маючи досить непогані результати по ранніх зернових та олійних культурах і закладаючи очікуване падіння по пізніх культурах, аналітики Dragon Capital очікують, що загальний вал урожаю цього року скоротиться на 10% порівняно з попереднім роком і складе близько 74 млн т. «У будь-якому разі цього буде більше ніж достатньо для забезпечення продовольчої безпеки України і продовження експорту основних культур», — наголошують експерти.
Очікуваний обсяг експорту зернових та олійних культур залежатиме не лише від динаміки скорочення врожайності, а й наявних перехідних залишків зернових та олійних культур.
«Наразі перехідні залишки основних культур приблизно повернулися до нормальних, довоєнних рівнів — це приблизно 5-8 млн т. Відповідно, Україна матиме меншу кількість додаткових перехідних залишків з попереднього сезону.
Ці два фактори (скорочення врожаю та перехідних залишків) будуть негативно впливати на обсяги загального експорту, який скоротиться на 12-15% і складатиме орієнтовно до 48-50 млн т», — зазначила Наталія Шпигоцька.
Також на динаміку експорту впливатиме стабільність роботи глибоководних портів України, а також динаміка цін на зернові та олійні.
Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital
У попередніх двох сезонах фермери стикалися з великою кількістю перехідних залишків, коли через брак потужностей для зберігання зерно закладали в портативні рукави, відповідно, аграрії мали менше можливостей реагувати на динаміку цін, оскільки повинні були реалізувати врожай якнайшвидше. Зараз українські фермери мають кращі можливості для реагування на ціни і можуть притримувати зерно, якщо вважають, що ціна може стати більш привабливою.
Запровадження мінімальних експортних цін, на думку Наталії Шпигоцької, допоможе боротися з тіньовим ринком зерна.
Адаптація вже відбулася: якщо обійдеться без форс-мажорів, рух буде прогнозованим
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький додав, в Україні вкотре буде значне виробництво цукру — на рівні 1 млн 600 тис. т за внутрішнього споживання 900 тис. т. Це другий найкращий результат цукрової галузі за останні п'ять років.
Виробництво м'яса, яєць та птиці суттєвих змін не зазнало.
По більшості садових культур Україна має власне забезпечення. «Перевиробництва немає, тому немає і меганизьких цін на овочі, але їх достатньо. По овочам значного імпорту чи експорту не передбачається, виробники вже адаптувалися. Обсяги виробництва ягід і фруктів також повністю покривають внутрішні потреби», — зазначив Тарас Висоцький.
Водночас на овочі та фрукти найперше впливатиме енергетичний фактор, адже електроенергія залишатиметься дорогою. Для розвитку тваринництва це також буде визначальним фактором.
На думку першого заступника міністра, аграрний бізнес уже адаптувався до всіх викликів: «За відсутності значних форс-мажорів рух буде прогнозованим, без суттєвих коливань».
Четвертий місяць літа: погода дивує навіть Український гідрометцентр
За словами керівниці відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяни Адаменко, за останнє десятиліття в Україні спостерігаються надзвичайні катаклізми, пов'язані з глобальним потеплінням.
«Наша країна випереджає інші за темпами глобального потепління. Так, останнє десятиріччя є найтеплішим за весь період спостережень, а по багатьох метеостанціях — це 120 і навіть 140 років спостережень. Загалом за останні 10 років найтеплішими були і зима, і весна, і літо, і осінь. За цей період ми відчули всі наслідки глобального потепління», — розповіла Тетяна Адаменко.
Станом на 12 вересня середня температура в Україні перевищує норму на 2-3°С, фактично літо продовжилося на один місяць.
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру
Для ситуації, що склалася в країні, урожай гарний. Хвилі з температурою вище 35°С були тривалими по всій території України, у деяких регіонах вони продовжувалися 30 днів. Під час такого температурного стресу рослини гинуть. Крім того, цього сезону ми мали надзвичайно жорсткий дефіцит опадів. У середньому в Україні випало за літо лише 50% норми: повинно випасти 150-200, а було 50-70 мм, і то у вигляді злив. На тлі високих температур такі опади були абсолютно неефективними.
Цьогорічна посуха є однією з наймасштабніших
Наразі 70% площ в Україні охоплено посухою, метровий шар ґрунту є абсолютно сухим. Проте, на думку керівниці відділу агрометеорології Укргідрометцентру, ще нічого не втрачено.
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру
Сіяти можна до кінця вересня, а за умов, які складаються останніми роками, то й на початку жовтня. А на півдні навіть до початку листопада, кілька років певні площі були засіяні на початку грудня. Все ще може скластися добре з урожаєм наступного року.
Вона додала, що найближчими днями ситуація загалом не покращиться. Можливо, лише в західній половині країни, західній частині південних (Одеської, Вінницької) та центральних областей пройдуть опади, які будуть достатніми для того, щоб припинити посуху. Східна ж половина, на жаль, найближчими тижнями перебуватиме під впливом високого атмосферного тиску, і опадів, здатних переломити ситуацію, не очікується. До того ж літо триватиме ще 7-10 днів.
Виробники таргетують маржинальність
Порівняно з минулим роком ціни на всі комодітіс знизилися, продовжив комерційний директор «Астарта-Київ» Вʼячеслав Чук.
«Два роки поспіль у нас високий експортний потенціал по цукру. Минулого маркетингового року майже 700 тис. т цукру було реалізовано за кордон. Україна здобула можливість експортувати цукор до країн Середземноморʼя, Північної Африки», — розповів він.
Холдинг слідкує за індексом NDVI.
Вʼячеслав Чук, комерційний директор «Астарта-Київ»
Іноді приймаємо рішення — чи змінювати сівозміну, чи не інвестувати занадто багато в землю, зважаючи на те, що п'ять років поспіль не може бути дуже хорошої погоди. Бізнес таргетує насамперед маржинальність, а не вал. Це важливо як для сплати податків, так і дохідності. Це підхід не лише «Астарта-Київ». Багато хто відмовився від надмірного використання добрив чи надмірного захисту, розуміючи, що погода може впливати на врожайність, що не все потрібно, і деякий захист може погіршити стан рослин.
Погодні умови змушують виробників адаптувати як сівозміну, так і витратну частину. І це відбувається не лише в Україні. Світовий ринок, як правило, все балансує ціною.
«Ранні зернові та олійна група дали змогу бізнесу отримати очікувані результати. Ріпак зміг відіграти в ціні, і той, хто встиг реалізувати його в момент її зростання, напевно, отримав не гірші результати, ніж минулого чи позаминулого року», — зазначив комерційний директор «Астарта-Київ».
Агровиробники також відчули дію грантових програм і підтримки міжнародних донорів через програми USAID, що спрямовані насамперед на посилення можливостей експорту.
«Багато компаній отримали підтримку на різні напрями. Наприклад, «Астарта-Київ» отримала вагони та допомогу в альтернативній енергетиці. Наступні програми націлені на переробку. Ми подаємося на них, оскільки зараз наша компанія будує єдиний в Україні об'єкт із виробництва соєвого протеїнового концентрату», — розповів Вʼячеслав Чук.
За його словами, переробна галузь олійних виходить на довоєнний рівень маржинальності: «Світовий баланс повертається до нульового балансу між споживанням і виробництвом, це вирівняє маржинальність до більш звичних середніх цифр. У цілому ціни на зернові знижуються, але назвати конкретну цифру складно, адже виробництво і логістика не завершені».
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
