Стратегічний захід українських технологій вирощування та переробки і закриття потреб критичного імпорту, який можуть забезпечити українські виробники, — це два напрями, які Україна може представляти в Нігерії.
Про це розповів експерт Українсько-Африканської торговельної місії Костянтин Нарижний під час конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків».
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення Україна втратила на ринку Нігерії частку постачання пшениці: у 2021/22 МР вона складала 6,1%, але торік місце України зайняли країни Балтії. При цьому загальна потреба Нігерії в імпорті пшениці складає 5,5 млн т.
Костянтин Нарижний зазначив, що українським виробникам варто розглядати ринок бобових: наприклад, квасоля використовується в традиційних стравах нігерійців.
«Раніше потреба покривалася з внутрішнього ринку, але зараз цього не вистачає. Найбільше квасолі до Нігерії зараз постачає Південна Корея — 61%», — зазначає експерт.
Також Україна може зайняти нішу на ринку олійних. Костянтин Нарижний розповідає, що зараз у Нігерії в тренді соєва олія, ринок якої сягає $70 млн.
На думку експертів Українсько-Африканської торговельної місії, для України може стати рушійною силою насінництво, тобто перехід від сировини до високомаржинальної культури. Зокрема, для Африки цікавим буде насіння базових культур: кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику. У цих країнах для всіх виробників насіння діє сертифікація, тестові висадження, документування результатів. Окрім попиту на базове насіння, в Ботсвані та Мозамбіку озвучувалось прохання щодо створення центру з адаптації насіння та виведення гібридів, безпосередньо необхідних для цього регіону. Тобто потрібно створювати R&D центри з виведення гібридів насіння.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Від початку повномасштабної війни торгівля України з Норвегією зросла на 45%. І хоча сьогодні прослідковується незначний спад (-8%), все ж таки торговельні відносини продовжуються. З Норвегії до України експортується набагато більше продукції — у 2025 році було продано майже на 4,9 млрд євро.

Кабінет Міністрів України надав тимчасовий пріоритет у перевезеннях залізничним, автомобільним, морським і річковим транспортом вантажам із рослинною олією та пальним.

Американська компанія Aigen розробила систему симуляції Alchemy, яка дає змогу навчати автономних агророботів працювати з новими культурами менш ніж за тиждень.

Учасники AgroFoodSummit, який наприкінці вересня відбувся у Мерсіні (Туреччина) за організації Української бобово-соєвої асоціації, відвідали найбільшого експортера та переробника бобових культур - компанію Arbel. Відвідувачі побачили як створюється продукція: від сировини через переробку та підготовку до відправлення на міжнародні ринки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Україна у вересні 2026 року експортувала 3 млн т агропродукції на $1,6 млрд. Порівняно із серпнем обсяги зросли на 41% у ваговому та на 22% у грошовому вимірі.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

У Нігерії не обробляється більше 50% земель, тому українським сільгоспвиробникам, які планують виходити на ринки країн Африки, варто розглядати землеробство. Компанія «Перший млин» вже подала документи в одному зі штатів Нігерії на отримання для обробітку 2 тис. га.