Стратегічний захід українських технологій вирощування та переробки і закриття потреб критичного імпорту, який можуть забезпечити українські виробники, — це два напрями, які Україна може представляти в Нігерії.
Про це розповів експерт Українсько-Африканської торговельної місії Костянтин Нарижний під час конференції «Африка для агроекспортерів: шляхи відновлення втрачених ринків».
За його словами, з початку повномасштабного вторгнення Україна втратила на ринку Нігерії частку постачання пшениці: у 2021/22 МР вона складала 6,1%, але торік місце України зайняли країни Балтії. При цьому загальна потреба Нігерії в імпорті пшениці складає 5,5 млн т.
Костянтин Нарижний зазначив, що українським виробникам варто розглядати ринок бобових: наприклад, квасоля використовується в традиційних стравах нігерійців.
«Раніше потреба покривалася з внутрішнього ринку, але зараз цього не вистачає. Найбільше квасолі до Нігерії зараз постачає Південна Корея — 61%», — зазначає експерт.
Також Україна може зайняти нішу на ринку олійних. Костянтин Нарижний розповідає, що зараз у Нігерії в тренді соєва олія, ринок якої сягає $70 млн.
На думку експертів Українсько-Африканської торговельної місії, для України може стати рушійною силою насінництво, тобто перехід від сировини до високомаржинальної культури. Зокрема, для Африки цікавим буде насіння базових культур: кукурудзи, пшениці, сої, соняшнику. У цих країнах для всіх виробників насіння діє сертифікація, тестові висадження, документування результатів. Окрім попиту на базове насіння, в Ботсвані та Мозамбіку озвучувалось прохання щодо створення центру з адаптації насіння та виведення гібридів, безпосередньо необхідних для цього регіону. Тобто потрібно створювати R&D центри з виведення гібридів насіння.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

32 мільйони тонн зерна вже зібрали з українських полів. І кожна тонна тепер проходить через виробництво. А там все гостріше відчувають проблему: на лінії просто немає кого поставити. До 1 вересня аграрії намолотили 58% прогнозованих площ, на 11% більше, ніж торік. І з урахуванням ускладнення експорту зерна постає вибір: починати переробляти більше — чи чекати поки продукт зіпсується. Що це означає для власника підприємства? Що через кожну годину простою лінії, елеватора чи сортувальної ділянки тепер проходить більший потік сировини — а отже, зростає й ціна цієї години.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Вийти на європейський ринок для українського агробізнесу сьогодні простіше, ніж десять років тому. Компанії мають досвід експорту, міжнародні сертифікати, налагоджену логістику та конкурентну продукцію. Значно складніше інше: привернути увагу великого покупця і налагодити з ним партнерство.

Україна за 1–27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Світовий ринок бобових входить у 2026/27 МР із дуже різними позиціями. В одних країнах урожай не виправдовує очікувань, інші дедалі більше залежать від імпорту, а традиційні торговельні потоки змінюються під впливом погоди, логістики та попиту найбільших споживачів. Україна входить у новий сезон із вагомою пропозицією гороху: вже зібрано 779,02 тис. т.

З 1 по 18 серпня було експортовано 900 тис. т агропродукції. Це становить 31% від того, що можна було би експортувати в разі вільного доступу до портів Великої Одеси.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

У Нігерії не обробляється більше 50% земель, тому українським сільгоспвиробникам, які планують виходити на ринки країн Африки, варто розглядати землеробство. Компанія «Перший млин» вже подала документи в одному зі штатів Нігерії на отримання для обробітку 2 тис. га.