Barva Invest

Війна на Близькому Сході та зростання цін на газ позначилися на світовому ринку добрив: ціни зросли, а доступ обмежився. Найбільш критичною є ситуація з карбамідом, оскільки значні обсяги цього добрива проходять через Ормузьку протоку. Найдоступнішими для українських аграріїв на сьогодні є аміачна селітра та сульфат амонію.

Частина українських виробників зерна протягом останніх двох тижнів виявляла бажання відправляти продукцію на експорт через західні кордони або ж погоджувалась на продажі на елеватор навіть у тих випадках, коли портова ціна була вищою.

Новий механізм експорту ріпаку та сої виробниками без сплати 10%-го мита передбачає низку етапів, які значно ускладнюють процес.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

В Україні очікується додаткових 5 млн т виробництва кукурудзи, що формує експортне завдання на сезон 2025-2026 років у розмірі 25-26 млн т. І основне питання в тому, де знайти збут для цього обсягу.

Пшениця, ріпак і соя знайдуть своїх покупців та переробників. Основним викликом для трейдерів стане розподіл валу кукурудзи, якій складно конкурувати з дешевим американським зерном.

Зростання цін на фуражну пшеницю, яке тривало на ринку України зі старту жнив, різко зупинилось.

Валовий збір кукурудзи в Україні поточного року становитиме понад 30 млн т.

Верховна Рада України не з першого разу, зі скандалами і протистоянням від аграріїв, втім прийняла рішення про введення експортного мита на соєві боби та насіння ріпаку в розмірі 10%. Після першого провалу його внесли поправкою до непов’язаного законопроєкту №13157.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

В Україні вже 22 млн т переробних потужностей для олійних, і переробна потужність продовжує зростати. Обсяг олійних культур, що виробляються, вже знаходиться на рівні переробних потужностей. Тож більш сучасні енергоефективні підприємства неминуче будуть витісняти з ринку старі.

Запровадження експортного мита на ріпак і сою вплине обмежено, тому що виробники продовжуватимуть мати право самостійного експорту без сплати мита, тож нововведення стосуватиметься лише посередників.

Європейський Союз за споживання 15-16 млн т сої на рік забезпечений власною сировиною лише на 5%. Споживання сої зростає, і там немає де взяти додаткові 7 млн га, щоб забезпечити потребу. Тобто ЄС залишатиметься постійним споживачем й імпортером не ГМ-сої та соєвого шроту.

Реагувати на зміну влади в США світовий ринок почав ще до проведення виборів. Насамперед це стосується формування ф'ючерсних цін на Чиказькій та Паризькій біржах.

Для олійних цей сезон видався доволі непростим: недобір урожаю соняшнику та його стримані продажі призвели до зниження виробництва соняшникової олії, натомість зросла переробка сої. За неї бралися навіть ті переробники, які раніше не займалися цією культурою, адже на ринку відчувався дефіцит сировини.

Зниження посівних площ під соєю в Україні у 2025/26 МР вже є очевидним фактом. Аграрії не змогли достатньо заробити на рекордному минулорічному врожаї олійної, тому місце сої цього року займе кукурудза.