Trend Hedge Club

Якісного борошномельного зерна озимої пшениці не вистачає на ринку. Такі підсумки збиральної кампанії 2025 року. Це критично для переробників, відповідно, якість хліба може погіршитися.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

Наслідки введення експортних олійних мит складно прогнозувати. За таких умов гравці ринку припускають, що навіть 50% ріпаку може бути експортовано, 50% — перероблено на внутрішньому ринку.

Україна експортує 85-90% вирощеного ріпаку, і 95% цих обсягів прямує до ЄС. Лише 10-15% ріпаку переробляється на внутрішньому ринку.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.

Українські аграрії останніми роками нарощували виробництво ріпаку, адже ця культура забезпечувала високу рентабельність, і погодні умови сприяли збільшенню виробництва. Але цього року погода підвела: посуха восени та весняні заморозки вплинули на кількість і якість культури.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

В Україні вже 22 млн т переробних потужностей для олійних, і переробна потужність продовжує зростати. Обсяг олійних культур, що виробляються, вже знаходиться на рівні переробних потужностей. Тож більш сучасні енергоефективні підприємства неминуче будуть витісняти з ринку старі.

Аграрії, які посіяли високоолеїновий соняшник минулого року, не прогадали, адже сезон відзначився рекордними преміями на цю продукцію. Зазвичай частка ВО соняшнику в загальній структурі посівів культури складає 7-8%, а 2025 року експерти прогнозують її зростання до 10-12%.

Найбільш впливова подія українського аграрного ринку — міжнародна конференція Grain Ukraine 2025 — відбудеться 29-30 травня 2025 року. Головна тема цього року — «У пошуках нової маржинальності». Подія особлива, адже відзначає 10-річчя з моменту заснування.

Високі премії відновили зацікавленість аграріїв до високоолеїнового соняшнику. Очікується, що в Україні цього року площі загалом як під звичайним, так і традиційним соняшником зростуть.

Уже декілька років поспіль на світовому ринку соняшникову олію витісняють ріпакова та соєва, а пальмова зрівнялася з нею в ціні. Водночас Україна втрачає лідерство у виробництві соняшникової олії. Цього сезону в січні був найменший рівень покриття українських заводів соняшником за останні 18-20 років.

Очікувати, що соняшник буде суттєво дорожчати, українським аграріям не варто. Для фермера зараз вдалий момент продавати, адже ціна вигідна.

За останній рік попит на соняшникову олію в Китаї знизився. Це компенсувало зростання попиту в Індії. Чи повернеться КНР до соняшнику — поки що такого оптимізму в китайських рафінаторів немає.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Головна тема року — Grain in the Time of Chaos — міститиме не лише основну програму Grain Ukraine, а і спеціальну секцію «Ринок їжі». У переліку основних питань конференції — пошук нових політичних, економічних та логістичних шляхів просування українського збіжжя у світі, перспективи відновлення сільськогосподарських площ в Україні, розвиток агропереробних галузей і зміна географії експорту ключових гравців світового та українського ринків.