експорт

Тенденція експорту техніки подібна до тенденції виробництва. До початку повномасштабного вторгнення експорт стабільно знижувався і досяг мінімуму в 2020 році. У 2021 році відбувся певний підйом внаслідок відновлення торгівлі після пандемії, проте з 2022 року експорт знову стрімко знижувався.

Крохмальний завод «Централ Плейнс Груп» (CPG) почав працювати на Львівщині наприкінці 2021 року. Зараз підприємство переробляє 8 тис. т картоплі на місяць (у сезон) та експортує близько 85% виробленої продукції до 20 країн. Від початку існування крохмальне виробництво було орієнтоване на експорт, і почали продавати крохмаль, коли його ще не було.

Україна має значний потенціал виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 21,8 млрд м³/рік. Але це можливо за створення сприятливих умов для розвитку галузі. Тож сьогодні є гостра потреба ринку в терміновому прийнятті законопроєкту №9456, котрий стосується експорту біометану. Наразі комітет розглядає внесені правки, термін подання яких закінчився 21 лютого.

22 березня 2024 року в Києві відбудеться «Саміт експортерів».

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Євроінтеграція — питання номер один для України, і аграрний сектор відіграє значну роль у цьому процесі. Але вже на початку шляху бачимо невдоволення низки європейських країн у питаннях вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС.

П'ять років тому у ФГ «Тимбай Агро» Білоцерківського району Київської області зафіксували світовий рекорд урожайності сорго — 14,4 т/га. У «Науково-виробничому товаристві «Укрсорго» зазначають, що це не межа, адже потенціал урожайності культури — 20-22 т/га.

Останніми роками органічному ринку України притаманна тенденція до зниження кількості виробників органічного вівса і, відповідно, зменшення площ під культурою. Те саме стосується і проса.

Основні збитки від блокування західних кордонів стосуються транспортних витрат, оскільки кожен день простою автомобіля коштує грошей. Тому ціни на перевезення зросли на 15-20%. До того ж зараз не найкращі погодні умови, і водіям доводиться стояти тривалий час у чергах.

Блокада на польському кордоні мала більш негативний вплив на імпорт, аніж на експорт.

У святкових промовах часто звучить, що рік був складний, але у новому буде краще. В українських реаліях: рік був складним, але єднаємось і готуємось до ще більших викликів.

Українські агровиробники вже другий рік працюють в умовах обмеженого фінансування, ускладненої логістики та низьких цін. Ці фактори зупиняють розвиток підприємств і скорочують обсяги експорту. Але частина компаній, заручившись підтримкою міжнародних партнерів, мають змогу вдосконалювати виробництво, опановувати нові напрями переробки та виходити на нові ринки.

У 2023 році вітчизняний агропродовольчий експорт очікується на рівні показників минулого року. Однак, якщо нинішня ситуація не покращиться, у 2024 році навіть зберегти існуючі його обсяги стане об’єктивно складніше.

На польсько-українському кордоні в пункті пропуску «Ягодин – Дорогуськ» сьогодні, 18 грудня, польські перевізники поновлюють страйк. До них доєднаються фермери.

На Черкащині відкрили підприємство, яке виготовлятиме пшоно на експорт до країн Євросоюзу. В області це одне з перших подібних підприємств з глибинної переробки проса.

Європейський Союз перебуває у пошуках балансу між інтересами спільноти та політикою допомоги Україні.

Європейські фермери побоюються, що якщо Україна стане членом ЄС, грошей на всіх не вистачить. Вони усвідомлюють, що будуть зміни, тому воліють відтермінувати вступ України до спільноти.

Наразі в системі управління торгівлею між Україною та ЄС цифри та калькуляції вже не діють, тому вкрай важливо повернутися до раціональної торгової політики.

Компанія «Десналенд», яка спеціалізується на переробці насіння конопель, льону та гарбуза, не має експорту продукції. Є лише роздрібні продажі клієнтам, які виїхали за кордон і купують для власного споживання. Але підприємство працює у цьому напрямі, є вже й потенційні клієнти, зараз проходить оформлення документації для перших експортних постачань.

Логістичні витрати на доставку товару до дунайських портів або залізницею до польських чи румунських значно вищі порівняно з портами Чорного моря. Інколи різниця сягає $90 на тонні.