Made in Ukraine

«Попаздра» та «Чабанка» — дві позиції вина нової мінівиноробні на Одещині, які присвячені саме тим населеним пунктам, де була закуплена сировина. Знайти в області виноград для виробництва вина — не проблема, він є у кожному дворі. Багато людей мають окремо невеликі садиби, де його вирощують. А от щоб знайти сортовий, якісний виноград, потрібно поїздити по берегу Чорного моря, Дністровського лиману, сусідніх селах.

У листопаді 2022 року власники ТМ «Батьківський млин» запустили виробництво крафтового борошна. Потужність переробки — 2,5 т зерна за 8-годинний робочий день. Але нині через складну ситуацію з електроенергією підприємство працює вполовину своїх можливостей.

Перший продаж сиродавленої олії торгової марки «Тарпан» відбувся 23 лютого 2022 року. До атаки росіян вони пропрацювали лише один день, тож виробництва за умов мирного життя майже не було.

Жодна кутя на різдвяному столі не обходиться без меду. Цей смаколик — один із основних інгредієнтів куті, який символізує солодке життя. Розуміючи попит на нього, виробники пропонують до свят широкий асортимент меду та крем-меду з різними смаками.

Незважаючи на складні умови війни, підприємство з виробництва натуральних соків на Кіровоградщині працює в повну силу. У нагоді стають генератори та підлаштування робочого графіку під відключення електро- та водопостачання.

«Галицька сорока» — сімейне фермерське господарство на Львівщині — починало свою діяльність із вирощування малини, ожини, лохини. На початку свого існування працювали на ринок свіжих ягід. Але перші й останні збори малини були не такими великими за обсягом, як хотілось би, тож логістика і продаж такої сировини стали невигідними. Тоді власники задумались про переробку, а перше вино виготовляли виключно для себе, як метод збереження ягоди.

Створити повністю автоматизовану ферму для вирощування зелені та овочів із дослідним майданчиком підбору освітлення та живильних розчинів для рослин завдяки автоматичному вузлу фертигації власної розробки — сьогодні цілком реально.

Цей рік на Сумщині був щедрим на медозбір. Тут відкачали і сади, і ріпак, і акацію, і липу, ну й, звісно, соняшник, який дає найбільшу кількість меду, оскільки до його цвітіння бджолосім'ї розвинені в повну силу. Однак цього сезону не було гречаного меду — аграрії Сумщини гречки сіяли мало, а пасічникам кочувати під час війни нереально, адже регіон знаходиться близько до кордону з країною-агресором.

Навесні цього року у керівника відділу досліджень та розвитку ТОВ «Сервісагротех» (Kusto Agro) Вольдемара Мостовенка виникла ідея спільно з партнерами з насіння та засобів захисту рослин засіяти 72 га соняшником. Весь урожай планують продати, а кошти від реалізації відправити на підтримку Збройних сил України.

«Ферма Брата» ще минулого року почала будівництво цеху молочних продуктів. Незважаючи на початок повномасштабної війни, робота продовжилась, і зараз цех сертифікований за системою HACCP. А на черзі — відкриття вже четвертого магазину власної продукції.

Вести бізнес під час війни — завдання не з легких. Хтось із ним справляється, а когось обставини змушують покинути улюблену справу та знаходити нові шляхи заробітку. Більшість українських виробників сиру — справжній приклад сміливого підприємництва, адже навіть за складних обставин вони не опустили руки та роблять усе, щоб бути корисними своїй країні.

Крафтове виробництво сиродавленої олії Divo Maslo, яке починалось на балконі, до війни — це злагоджена команда, відомий бренд та постійні клієнти. Сьогодні ж працюють в Запоріжжі, попри 30-кілометрову наближеність до лінії фронту та повну невизначеність.

Власник СФГ «Польова зірка» (Дніпропетровщина) Геннадій Кузьмінський має в обробітку понад 100 га. Вирощує зернові та олійні культури майже 25 років. Це вже налагоджений процес.

В планах українського стартапу rekava на 2022 рік був переїзд із Сум до Києва та масштабування виробництва одноразових біорозкладних стаканчиків із кавової гущі для напоїв. Та війна внесла свої корективи, і підприємство було змушене релокуватися до Львова.

На Запоріжчині росте офіційно найбільший кизиловий сад у Європі, а неофіційно — найбільший у світі. Сьогодні сад знаходиться в окупації — на його території рашисти облаштували військову базу.

«Я одягнув військову форму та сплю у підвалі на розкладачці у спальному мішку. Мій помічник працює з дому з ноутбуком, печаткою та всім необхідним, а фабрика та склад стоять і чекають початку сезону у червні».

PANBARAN знаходиться на Київщині. Ферма, на якій сьогодні утримується 300 голів худоби (кози, вівці та корови), живе під звуки сирен та постійних вибухів. Але, як каже власник ферми Микола Давиденко: «Ферму, на жаль, не складеш у тривожну валізку, ми на місці, будемо разом із нашими тваринами до останнього».

Кожен воює на своєму фронті: волонтерство згуртувало як українців, так і небайдужих громадян по всьому світі: вони дають прихисток переселенцям, купують військове спорядження й харчові продукти, збирають кошти.

На Львівщині ветеран АТО/ООС та засновник банку їжі «Тарілка» Іван Павліш вирощує на своїй земельній ділянці батат трьох кольорів.

Бур'яни на городі — справжнє лихо, і мало хто може перетворити ці рослини, які практично неможливо видалити, на корисну та смачну добавку до їжі. Яръ Ярилович, господар «Ярсадиби» під Харковом, навчився все, що росте на присадибній ділянці, з легкістю переробляти на смаколики. Навіть бур'яни.