Пасіка Mellifera знаходиться у двох областях — Чернівецькій та Хмельницькій. Розділити пасіку подружжя Череватових вирішило через малу кількість медоносів на Буковині.
За словами співвласниці пасіки Марії Череватової, в передгір’ї фермери стали значно менше засівати поля.
«Ми проживаємо в Чернівецькій області. Тут у нас близько 30 бджолосімей. З цієї пасіки ми отримуємо здебільшого похідні продукти бджільництва — пилок, прополіс, маточне молочко тощо. А мед — лише з різнотрав’я, і того стає менше. Можливо, причина у кліматичних змінах, адже порівняно з іншими роками зараз тепліші зими, але протягом року низькі температури і посушливі літа, це все впливає на вироблення нектару рослинами і, відповідно, на кількість меду», — розповідає в ефірі Instagram пасічниця.
Пасіка на Хмельниччині знаходиться біля Дністра. Там щороку змінюються посіви, відповідно й мед від сезону до сезону різний — ріпаковий, соняшниковий, гречаний. Частина пасіки вивозиться в акацієвий ліс, тому в асортименті є й такий мед. А ще може бути мед з материнки, якщо лікарська рослина буйно цвіте.
«До війни ми ще займалися пакетним бджільництвом. Нашими покупцями були пасічники на сході країни, які займалися лише медозбором, тобто бджіл у зиму не брали, відповідно на весну купували нових», — додає Марія Череватова.
Того року з пасіки Mellifera викачали 800 кг меду. «Минулого року ми відкачували мед 4 рази, а бували роки, що і 2-3 рази, все залежить від погодних умов», — зазначає пасічниця.
Погода вплинула на початок медового сезону — зима була затяжною, і довго не було тепла.
«Якщо температура не низька, бджола думає, що можна починати розвиток сім’ї. Тоді матки засівають рамки. Бджоли створюють у вулику температуру близько 30°С для того, щоб личинки не загинули. Цю температуру вони утримують завдяки скороченню м’язів свого тіла. Під час цього скорочення комаха дуже виснажується. І якщо не настає бажане тепло, так як цього року, то бджоли зношуються, і їх не встигають змінити молодші», — пояснює підприємиця.
Коли температура сягає вище 14°С, бджілки починають облітуватися, іншими словами — запам’ятовувати місцевість. Коли вони обліталися, то починають мандрувати у пошуках нектару або пилку, щоб самим поїсти і принести їжу до вулика, адже молоді бджоли не виганяють старих, а годують їх до останнього.
«Все розквітає, і починається активний сезон накопичення нектару, який переробляється на мед. Коли вологість меду стає оптимальною, бджоли починають запечатувати його у стільники», — розповідає Марія Череватова.
Якщо тепло, то у травні вже розпочинається перше відкачування меду. Цього року урожай на пасіці Mellifera чекають у перших тижнях червня.
«Останнє відкачування робимо до 10-15 серпня, оскільки далі бджоли мають заготовити собі мед на зиму. Якщо ми бачимо, що вони не встигають це зробити, то підгодовуємо їх сиропом. У вересні-жовтні вже формується бджолине гніздо. Рамки стають кормовими, кількість бджіл у вулику зменшується, але за цим потрібно слідкувати, адже бджоли зношуються, і необхідно, щоб достатня кількість зайшла в зиму, тому буває таке, що ми об’єднуємо сім’ї для перезимівлі», — зазначає співвласниця пасіки.
Основна проблема бджільництва — це захворювання, які потрібно попереджувати. Наприклад, щоб уникнути кишкових хвороб, на пасіці Mellifera варять для золотокрилок чай з полину, а проти кліща проводять профілактичні обробки вуликів.
«Щовесни ми здаємо бджіл на аналізи, щоб перевірити їхній стан. Якщо бачимо, що в сезон є певні хвороби, то обробляємо комах, але мед уже з вуликів не качаємо. На аналіз також подаємо і сам мед. За всі роки проблем з якістю ще не було», — ділиться бджолярка.
Серед проблем галузі бджільництва вона виділяє ще завезення бджіл, нехарактерних для регіону, які витісняють місцевих комах, та нерегульоване протруювання полів пестицидами.
«Раніше обробка полів пестицидами завдавала значної шкоди бджолам, ніхто нікого не попереджав про застосування хімії. Та сьогодні вже є додаток Grand Expert, у якому фермери зобов’язані повідомляти, коли буде кроплення полів. Ми моніторимо це, і коли бачимо, що в планах обробка полів, то просто закриваємо своїх бджіл у вуликах. Та є і недобросовісні фермери, які не дотримуються встановлених правил», — зазначає Марія Череватова.
У планах пасіки Mellifera — збільшення бджолосімей, для чого вже закуплені вулики, збільшення точків для вивезення вуликів у ліс, а також створення племінного господарства.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Україна впевнено утримує статус одного з провідних світових експортерів меду попри складнощі повномасштабної війни, логістичні виклики та повернення тарифних квот з боку Європейського Союзу.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Дощова погода стримує темпи збирання ранніх зернових і зернобобових культур на Буковині. Водночас аграрії вже намолотили понад 44 тис. т зерна, а середня врожайність перевищує торішній показник.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.

Господарство «Інтер» цього року на своїх землях на Чернігівщині посіяло 200 га фацелії, для запилення якої через соцмережі запросили пасічників.