
Споживання молока та молочних продуктів у 2023 році зростає після торішнього падіння потреби внутрішнього ринку, спричиненого повномасштабним вторгненням рф в Україну.

В Україні є стійкий тренд до зростання продуктивності надоїв молока на сільськогосподарських підприємствах. Є велика перспектива збільшення виробництва молока як для внутрішнього споживання, так і експорту.

Усі 34 виробничих та складських приміщення приватно-орендного підприємства імені Герасименка в селі Анисів на Чернігівщині зруйновані, майже 200 голів ВРХ загинули, техніка знищена. Загалом росіяни завдали господарству втрат на 146 млн грн. Скільки потрібно років, щоб відновитися власними силами до довоєнного рівня, і чи реально це зробити — сказати складно.

У Сергіївській ТГ на Полтавщині працює кооператив «Сергіївська ягода», який має два основних напрями — молочний та ягідний. Щодо другого, то великих ягідних площ поки що немає, а от переробні підприємства є.

Виробництво молока в Україні помітно знизило темпи падіння в 2023 році.

Уявити життя сучасної людини без молока та молочної продукції дуже складно. Ще змалечку дитина отримує молоко від матері, а згодом переходить на коров’ячий аналог. Кефір, ряжанка, сметана, вершки, сир, бринза є повсякденними складовими нашого раціону, проте суперечливі дані про користь та шкоду коров’ячого молока і спроби замінити його рослинними «аналогами» — кокосовим, вівсяним, рисовим та соєвим — викликають сумніви.

Найбільших втрат в окупованих росіянами селах Чернігівщини зазнали господарства, які займалися тваринництвом. Якщо в рослинництві після розмінування полів аграрії могли приступати до робіт, то оновлення поголів’я на фермах та повернення до довоєнних показників займає 3-4 роки. І це за наявності фінансування, якого зараз виробники не мають.

З нагоди Всесвітнього дня шкільного молока, що цьогоріч відзначався 27 вересня, відбувся третій круглий стіл «Молоко та молочні продукти в моделі здорового харчування школярів».

Імпорт молочних продуктів за 8 місяців 2023 року зменшився на 12% проти минулого року та складає 38,05 тис. тонн.

Виробництво молока в експортних регіонах «Великої сімки» у 2023 році зросте на 0,3% порівняно з минулим кварталом.

Після минулорічного падіння кількість поголів’я ВРХ у сільгосппідприємствах стабілізувалася за рахунок зростання цін на ВРХ живою вагою.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Активізація ринку сирого молока підтверджується як серпневими точковими переглядами цін на сировину, так і очікуваним зростанням вартості молока, яке буде спостерігатися на початку вересня.

При середній закупівельній ціні 11 тис. грн/тонна (без ПДВ, базис 3,4% жир, 3,0% білок або 34 кг жиру і 30 кг білка в кожній тонні молока відповідно) +0,1% по жиру генерує фермі 129,41 грн валового доходу, +0,1% по білку 220 грн на кожній тонні проданого молока.

Виробництво молока-сировини в Україні скорочується під впливом погодних факторів та негативних наслідків війни. Переробники відчувають нестачу сировини.

Програма розвитку агропромислового комплексу Сумської області на період до 2027 року передбачає виділення 10 млн грн на підтримку виробництва молока у поточному році.

Німецький харчовий бренд Veganz запатентував унікальну технологію і готується до випуску Mililk — 2D-друкованих листів, які перетворюються на вівсяне молоко.

Спека і обмеження пропозиції молока-сировини для переробних підприємств можуть вплинути на здорожчання молочних продуктів протягом серпня. Зростання закупівельних цін на сировину в умовах нестачі впливає на збільшення витрат на переробку.

Аграрна компанія ІМК передала Миколаївській громаді на Сумщині молоковоз австрійської компанії PÖTTINGER для місцевого крафтового сирзаводу.

За даними International Dairy Foods Association, споживання морозива в Україні коливається в межах 2-2,5 кг на людину в рік. Ця цифра не змінюється вже давно. Причина криється у відсутності культури його споживання.