експорт

За останні декілька років Україна з імпортера крохмалю перетворюється на експортера. За цей час побудовано низку сучасних підприємств, оснащених імпортним обладнанням, які переробляють картоплю на крохмаль.

Для країн-членів East African grain council ключовими зерновими культурами є кукурудза, пшениця та рис. Потреби базуються на традиціях споживання цих продуктів у африканських країнах.

Міжнародний форум Agro&Food Security 2024 відбудеться 2-3 грудня у Варшаві, й цього року збере понад 300 делегатів з більш ніж 25 країн, зокрема керівників провідних аграрних, логістичних і трейдерських компаній.

Ситуація зі споживанням крохмалю на ринку України останніми роками змінюється дуже динамічно. За інформацією українських виробників та відкритих джерел, ще до повномасштабного вторгнення росії його споживання всередині країни складало 12 тис. т. Сьогодні ринок крохмалю зменшився, і внутрішнє споживання сягає приблизно 8 тис. т.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Стратегічний захід українських технологій вирощування та переробки і закриття потреб критичного імпорту, який можуть забезпечити українські виробники, — це два напрями, які Україна може представляти в Нігерії.

Одним із ключових моментів нині стало розуміння того, що хоча уряди країн відіграють важливу роль у встановленні дипломатичних відносин та створенні сприятливого середовища для бізнесу, саме приватний сектор є рушійною силою економічного співробітництва.

На фермі VerbaraVLyk2020 на Рівненщині на площі 1,5 га за сезон вирощують від 10 до 30 т равлика двох видів — Helix Aspersa Muller та Helix Aspersa Maxima.

За 7 місяців 2024 року «Укрзалізниця» перевезла 24,3 млн т зернових вантажів, що на 6,15 млн т більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зростання перевезень відбулося на 33%. За цей же період на експорт відправили майже 20,8 млн т зернопродукції, що на 50% більше, ніж торік.

Поміж інших країн Європи, до яких Україна експортує зерно, Угорщина — єдина країна, яка наростила приймання українського зерна у липні.

За липень 2024 року було перевезено майже 163 тис. т олії, що на 73,6 тис. т більше, ніж торік (+82%).

На заході України наразі працює 16 сухопутних переходів, які щодоби приймають від «Укрзалізниці» 1623 вагони, з яких 213 зерновозів. Порівняно з червнем 2024 року відзначається падіння перевезень до західних кордонів — загалом на 146 вагонів (-8,3%).

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,4 млрд (+5%) і сягнув показника у $8,2 млрд.

Українські експортери отримуватимуть ліцензії в електронній формі — це передбачено змінами до наказу Мінекономіки «Про порядок ліцензування експорту товарів» і є частиною реформи дерегуляції.

Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

Українська свинина сьогодні експортується здебільшого до африканських країн, які платять замало, та до країн Близького Сходу, які купують дуже обмежений асортимент. Європа заборонила ввозити м'ясо через АЧС. Тому у тваринників є потреба в розширенні ринків збуту.

Основними продуктами переробки Любарецького соєпереробного заводу є соєва макуха та олія. Сьогодні підприємство переробляє 2,1 тис. т сої на місяць, проте цього обсягу замало, тому планують збільшувати потужності до 3,5 тис. т.

Українські фермери переживають непрості часи: війна, роз’єднаність, брак обігових коштів, дефіцит виробничих і трудових ресурсів. Але попри все вже майже 35 років цей устрій рухається, фермерів в Україні більшає. Однак така форма господарювання нині має величезні загрози.