Борошномели України

Експорт борошномельної продукції з України 2024 року склав 71,7 тис. т, що на 48% менше за показник 2023 року.

В Україні доволі високий відсоток рівня переробки олійних культур — 71% у грошовому вимірі за останні три роки, чого не скажеш про зернові — всього 1,5%. Втім, брак кадрів відчувають обидва сектори, і ситуація лише погіршується.

Завдяки тому, що хлібопекарські підприємства розширюють асортимент, оновлюють технології, засоби виробництва, є підстави вважати, що українська продукція знайде своє місце на зовнішніх ринках. Відповідно, це є перспективною зміною для борошномельної галузі.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

У Києві відбувся триденний форум «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

ТОВ «Столичний млин» переробляє 600 т зерна на добу. Цього року на підприємстві провели реконструкцію однієї з виробничих секцій, замінивши застаріле обладнання на високотехнологічне.

Найближчими роками в Україні планується розвиток галузі переробки та збільшення її частки з 8% у ВВП до середньоєвропейського показника — 20%.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

Круглий стіл «Проблема якості української пшениці та шляхи її вирішення. Аналіз борошномельних властивостей пшениці врожаю 2024 року» стане третім та заключним обговоренням на 18 вересня у межах всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».

У межах всеукраїнського форуму «Розвиток попри війну: зерно і переробка – 2024» в Києві 18 вересня відбудеться діалог сільгоспвиробників і зернопереробників щодо формування та розширення сировинної бази: формалізація відносин, контрактне вирощування, допомога у вирощуванні спеціальних сортів пшениці та круп’яних культур.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.

Виробники харчових продуктів підтримують ініціативу уряду про запуск програми «Національний кешбек».

Українські виробники борошна та круп абсолютно не несуть загрози європейському харчопрому. Експорт борошномельної продукції за минулий маркетинговий рік до ЄС склав трохи більше 80 тис. т. Це менше 1% від загального обсягу торгівлі цими товарами.

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

Програма підтримки елеваторів задля розвитку потужностей від USAID діє до кінця серпня. 13 підприємств уже отримали допомогу, і ще приблизно 6 — на стадії підписання угод.

У Черкаській області відбулася конференція-виставка «Хлібна індустрія-2024», під час якої хлібопекарі обговорили актуальні проблеми та здобутки в борошномельній галузі, а також шукали та напрацьовували спільні рішення з представниками органів державної влади.

Цього року серед сільгоспвиробників спостерігається тренд на збільшення площ під озимою та ярою твердою або високоскловидною пшеницею.