Виробники харчових продуктів підтримують ініціативу уряду про запуск програми «Національний кешбек».
Так, ГС «Борошномели України» у Facebook повідомила, що механізм кешбеку на українські товари піде на користь вітчизняним виробникам.
«Ми підтримуємо політику «Зроблено в Україні», тому що і гранти, і кредити «5-7-9%», і кешбек, й інші підтримки стимулюють розвиток виробництва. Існуючих форм підтримки недостатньо, але добре, що уряд почав рухатись в цьому напрямку», — йдеться в заяві.
Борошномели упевнені, що від збільшення попиту на українські товари виграють усі — і сам покупець, оскільки матиме якісний товар, і держава, оскільки виробники сплачують податки.
Водночас підприємства, які входять до Спілки молочних підприємств України, також вітають запуск програми «Національний кешбек», у межах якої покупці української продукції зможуть отримувати від держави кешбек 10% від витрачених коштів.
Зазначається, що українські молокозаводи зараз працюють у надважких умовах, але попри всі складнощі та загрози продовжують свою роботу, забезпечують робочі місця і сплачують податки.
«Тож купуючи їхню продукцію, український споживач підтримує економічну стійкість підприємств, адже це сприяє наповненню бюджету, з якого забезпечується підтримка наших військових», — наголосили в СМПУ.
До програми може долучитися половина підприємств харчової галузі — переважно ті, що постачають продукцію в магазини, повідомив президент «Союзу виробників харчової промисловості України» Родіон Рибчинський виданню Forbes. За його прогнозами, кешбек підвищить попит на продукцію українських виробників щонайменше на 1,5%. «У поточних умовах це хороший показник», — зазначає він.
У Мінекономіки повідомили, що, згідно з опитуванням, програми стимулювання споживання українських товарів підтримують 92% українців.
Водночас голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (фракція «Голос») заявив, що ініціатива уряду про національний кешбек за купівлю українських товарів є популістською, і Верховна Рада її не підтримає, пише «Інтерфакс-Україна».
«Уряд ухвалив експериментальний проєкт про впровадження цього кешбеку за наші гроші... Проблема для уряду полягає в тому, що вони не можуть обійти тут парламент... Ми не дамо провести ці зміни, ми будемо їх збивати, уряд з нами не консультувався», — сказав Железняк.
За його словами, урядова ідея про кешбек не має жодного стосунку до пожвавлення економіки.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Війська рф 14 жовтня завдали удару по логістичному центру мережі магазинів «Файно Маркет».

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Чинні можливості бронювання працівників аграрних підприємств в умовах воєнного стану мають бути збережені під час перегляду цього питання урядом.

Зовнішня торгівля молокопродуктами України за підсумками січня – вересня 2026 року демонструє погіршення балансу. Динаміка експорту та імпорту різноспрямована.

Загальний індекс Global Dairy Trade (GDT) під час останніх торгів зріс на 1,2% — до $3,928 тис./т. Обсяг реалізації молочної продукції склав 41,7 тис. т, що стало вже п'ятим поспіль аукціоном із продажами понад 41 тис. т.

«Хліб. Україна. Альманах» відкриває український хліб з різних сторін і спонукає продовжувати досліджувати його місце в історії країни і нації: шукати старі фільми, відкривати регіональну випічку, історію млинів, ремісничі технології та сучасне хлібопечення.

Три великі українські млини зазнали атак російських військ за останні два місяці.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.

Уже кілька тижнів поспіль в Україні точиться дискусія щодо ініціативи запровадити експортне мито у розмірі щонайменше 10% на сою та ріпак. Ідею «збільшити обсяги переробки і позбутися статусу сировинної держави» активно просуває Мінагрополітики, «за» необхідність заборонити, обмежити експорт цих культур квотами або запровадити мита висловлювалися представники профільних асоціацій переробників.