
Сезон-2025/26 став для хлібної індустрії періодом посилених викликів. Якість зерна, енергетична криза, світова паливна криза, дефіцит кваліфікованого персоналу — ключові фактори, які тиснуть на маржу виробників борошномельно-круп’яної, макаронної та хлібобулочної продукції. А з іншого боку — споживчі тренди, які змушують виробників шукати шляхи до задоволення смакових запитів свого покупця.

Відкриття ринку Китаю для експорту українського пшеничного борошна не варто сприймати як сигнал до негайного старту постачань.

Україна протягом липня – березня 2025/26 МР експортувала 48,3 тис. т пшеничного борошна проти 49,8 тис. т за аналогічний період попереднього сезону.

ТОВ «Столичний млин» відвантажило 504 т борошна до Сирії в межах програми Grain from Ukraine.

На ринку макаронних виробів України частка продукції вітчизняних виробників складає 43,7%, решта — імпортна продукція.

Спілка «Борошномели України» запускає новий проєкт «Брокерський дім», який допомагатиме учасникам спілки експортувати борошно і висівки.

Рентабельність українських борошномелів наразі становить 3%, і це високе досягнення.

Україна за підсумками 2025 року експортувала 66,8 тис. т борошна, що стало мінімальним значенням з 2006 року, коли на експорт було поставлено 10,5 тис. т цієї продукції.

ТОВ «Вінницький КХП №2» та ТОВ «Столичний млин» стали найбільшими виробниками борошна в Україні за підсумками 2025 року.

До війни в українських борошномелів була спільна з пшеницею квота на експорт до Євросоюзу, тож її ніколи не вдавалося використати. Адже пшениця їхала безперервно, а коли починали вивозити борошно, місця вже не було, тому його експорт до ЄС був мінімальним.

Український агросектор впевнено рухається до ЄС. Однак на цьому шляху є певні проблеми в різних сегментах. Зокрема, у міжнародній торгівлі деякі групи українського продовольства стикнулися з квотами на експорт.

Спілка «Борошномели України» визначила підприємства, які лідирують у виробництві круп за підсумками 2024/25 МР.

Дефіцит високоякісного зерна з високим умістом білка залишається серйозним викликом цього сезону, попри зростання частки продовольчої пшениці.

Україна у 2025/26 МР збільшить імпорт жита і житнього борошна у п’ять разів — до 15-16 тис. т.

Україна у 2024/25 маркетинговому році експортувала 71,3 тис. тонн борошна.

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Дефіцит жита буде у 2025/26 МР, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба.

Новий борошномельний завод потужністю 120 т/добу будують у Черкаській області.

Експорт пшеничного борошна з України у липні – січні 2024/25 МР склав 40,4 тис. т.

«Вінницький КХП №2» залишається безумовним лідером серед млинів в експорті борошна.