Борошномели України

Україна у 2024/25 маркетинговому році експортувала 71,3 тис. тонн борошна.

Коротка, але важлива ера відкритої торгівлі між ЄС та Україною завершилася. Стосунки між двома сторонами після закінчення дії автономних торговельних заходів (АТЗ) поки що регулюються перехідною домовленістю. Цей режим діятиме на принципі поверення до довоєнних тарифних квот у межах Угоди про поглиблену та всеохопну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ/DCFTA) на основі формули 7/12 від обсягів квот 2021 року.

Дефіцит жита буде у 2025/26 МР, що неминуче призведе до подорожчання житнього хліба.

Новий борошномельний завод потужністю 120 т/добу будують у Черкаській області.

Експорт пшеничного борошна з України у липні – січні 2024/25 МР склав 40,4 тис. т.

«Вінницький КХП №2» залишається безумовним лідером серед млинів в експорті борошна.

Експорт борошномельної продукції з України 2024 року склав 71,7 тис. т, що на 48% менше за показник 2023 року.

В Україні доволі високий відсоток рівня переробки олійних культур — 71% у грошовому вимірі за останні три роки, чого не скажеш про зернові — всього 1,5%. Втім, брак кадрів відчувають обидва сектори, і ситуація лише погіршується.

Завдяки тому, що хлібопекарські підприємства розширюють асортимент, оновлюють технології, засоби виробництва, є підстави вважати, що українська продукція знайде своє місце на зовнішніх ринках. Відповідно, це є перспективною зміною для борошномельної галузі.

За останні 10 років світовий ринок продуктів переробки зерна зріс на $9,5 млрд. Насамперед приріст торгівлі прийшовся на Європу, там обсяг борошномельної продукції збільшився на $4,8 млрд.

У Києві відбувся триденний форум «Зерно і переробка: розвиток попри війну – 2024».

В Україні нараховується близько 70 сортів пшениці, з них 51 — української селекції і 19 — іноземної, але найбільш популярними серед аграріїв є 18 сортів, із яких 5 іноземних і 12 — української селекції.

Переробні підприємства зіткнулися з проблемою дефіциту якісного зерна. Аграрії ніби зібрали непоганий урожай, але за показниками лише менше третини може піти на переробку.

ТОВ «Столичний млин» переробляє 600 т зерна на добу. Цього року на підприємстві провели реконструкцію однієї з виробничих секцій, замінивши застаріле обладнання на високотехнологічне.

Найближчими роками в Україні планується розвиток галузі переробки та збільшення її частки з 8% у ВВП до середньоєвропейського показника — 20%.

Борошномельна галузь надзвичайно важлива, і серед векторів розвитку аграрного сектору визначено декілька пріоритетів. Серед основних: євроінтеграція, розвиток глибинної переробки, відкриття нових ринків.

Перспективи виходу українських зернопереробників на ринки Західних Балкан — ключове питання першого дня форуму «Зерно і переробка – 2024», який відбудеться 18-20 вересня в Києві.

Круглий стіл «Проблема якості української пшениці та шляхи її вирішення. Аналіз борошномельних властивостей пшениці врожаю 2024 року» стане третім та заключним обговоренням на 18 вересня у межах всеукраїнської конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка».

У межах всеукраїнського форуму «Розвиток попри війну: зерно і переробка – 2024» в Києві 18 вересня відбудеться діалог сільгоспвиробників і зернопереробників щодо формування та розширення сировинної бази: формалізація відносин, контрактне вирощування, допомога у вирощуванні спеціальних сортів пшениці та круп’яних культур.

Агробізнес і зернопереробна галузь продовжують працювати, і основними питаннями сьогодні для них лишаються: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим; як активізувати розвиток зернопереробки; як побудувати енергоефективне та енергонезалежне виробництво; відкриття та вихід на нові ринки збуту.