Складна ситуація з якістю зерна. З чого виготовлятимуть хліб українські пекарі?

Представники компанії ІП «СЖС Україна», яка щороку робить карту якості зерна, зазначають, що аграрії все менше вирощують продовольчого зерна: «Експортної пшениці вищих класів менше, а саме вона важлива для переробників, її можна переробляти на хліб».

«Ми відібрали 424 зразки зерна, які відображають 40% цьогорічного врожаю. З них: зерна першого класу немає, другий клас становить 4%, третій клас — 20%, четвертий — 46%», — такі дані озвучив менеджер з технічних та претензійних питань ІП «СЖС Україна» Олег Оніщенко під час конференції-виставки «Хлібна індустрія».

За вмістом білка у зерні лише 4% серед досліджуваних зразків мали показник 13-14%, 21% — 12-13%, 26% мали вміст білка 11-12%. 

Експерт відмічає, що 10,5%  — це той вміст білка, коли за стандартами ЄС починається нарахування вартості зерна. А для борошномельної пшениці даний показник має стартувати від 11,5%.

Також погода цього року сприяла збільшенню сажки в зерні. За інформацією Олега Оніщенка, якщо в партії зерна більше 10,5% сажкових зерен, пшениця вважається нестандартом. 

Заступниця директора з якості та безпечності продукції ТОВ «Столичний млин» Надія Бачал також зазначає, що з огляду на якість пшениці цей рік для борошномелів може виявитися складним.

«На нашому підприємстві під час виготовлення 75% борошна в помольній партії клейковина має становити 22-22,4%, щоб отримати найнижчі показники 24% у вищому сорті та 25% — у першому сорті борошна. Мінімальний вміст білка у зерні — 11,5%», — наводить дані Надія Бачал. 

У ТОВ «Столичний млин» цього року також проаналізували 348 зразків зерна в Чернігівській, Сумській, Полтавській, Київській, Житомирській областях. Із них 2 класу було 27 зразків, 71 — 3 клас, у якому клейковина на рівні 18-19%. Тоді як четвертий клас становив більше 70% проаналізованих зразків, де білок складав до 11%, клейковина — 12-14%. 

 Заступниця директора з якості та безпечності продукції ТОВ «Столичний млин» згадала, що наприкінці 90-х років – на початку 2000-х на ринку була подібна ситуація, коли експортували все зерно, і весною борошномели зіткнулись із тим, що не було зерна 2-го класу, без можливості виробництва борошна стандартної якості. Тоді було прийнято рішення завозити зерно з Казахстану. Мали значні проблеми із засміченням зерна. «І цього сезону може загрожувати ситуація, що нам доведеться експортувати зерно, але воно також може не відповідати нормальній якості. Тому вже зараз маємо приймати якісь рішення», — наголосила Надія Бачал. 

Наразі спілка «Борошномели України» веде діалог із Мінагрополітики щодо вирішення ситуації, яка склалась, та уникнення ризиків дефіциту продовольчого зерна на внутрішньому ринку.