Борошномели України

В Україні та ЄС схоже функціонування ринку пшениці для борошномельної галузі — здебільшого для виробництва борошна використовується локальна сировина, а сам продукт орієнтований на внутрішній ринок з невеликими спробами виходу на зовнішній. Тому українське борошно не несе загрози ринку ЄС, натомість галузь чекає на відновлення контейнерних перевезень, щоб відновити постачання на свої традиційні ринки.

Основна проблема сільгоспвиробників цього сезону — відсутність потрібних обсягів мінеральних добрив. Такої ситуації в Україні ніколи не було, і наслідки вже будуть відчутні восени цього року.

З початку повномасштабної агресії росії харчова переробна галузь України зазнала меншого падіння, ніж інші. Нині вона майже відновилася та повернулася до довоєнного рівня. Але й надалі розвиток експорту є найважливішим завданням не лише для зростання галузі переробки, а й для розвитку аграрного виробництва, адже якщо не буде внутрішнього замовника, аграрії не матимуть сенсу вкладатися в технології.

Через менші затрати в Україні на виробництво борошна — заробітна плата, електроенергія та інші складові — кінцевий продукт виходить на 40% дешевший за європейський.

Реалізація та експорт зернових наразі є болючою темою для всіх агровиробників, адже до ускладненої логістики додалася проблема з низькими цінами на зерно. Більшість аграріїв сьогодні знаходяться у пошуку рішень, які дозволять їм і надалі працювати: одні планують розвивати переробку, інші для підтримки свого бізнесу шукають грантові можливості, дехто вчиться самостійно експортувати вирощену продукцію.

Основним на сьогодні питанням є: як зробити аграрний сектор країни в умовах війни прибутковим? Щоб знайти відповіді на критичні запитання в аграрній галузі, спілка «Борошномели України», Trend and Hedge Club та Agro Marketing Agency збирають представників аграрного та суміжних бізнесів, профільних українських асоціацій та відомств, світових організацій на фахову конференцію «Розвиток попри війну: зерно і переробка», яка відбудеться 23-24 листопада 2023 року у м. Рівне.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Українські аграрії за підсумками збору озимої пшениці мають більший урожай, ніж минулого року. Натомість виникають запитання до якості цих зернових.

Провідні громадські об’єднання АПК України висловили свою підтримку першому заступнику міністра аграрної політики та продовольства України Тарасу Висоцькому та вважають неприпустимим появу недоведених звинувачень в час, коли український агросектор потребує захисту на міжнародній арені.

17-18 серпня у м. Вінниця (готель «Франція») у межах Всеукраїнської конференції-виставки «Хлібна індустрія-2023» будуть розглянуті найбільш актуальні питання зернопереробного комплексу України.

Українські борошномели вже майже 1,5 року працюють в умовах воєнного стану і досить швидко переорієнтувались на нові канали збуту. Насамперед ідеться про відкриття ринку Європи (Молдова, Польща, також у списку покупців з'явилися Румунія, Хорватія, Угорщина, Словаччина, Чехія) та зміцнення позиції на ринку Близького Сходу.

Оголошено робочу програму конференції-виставки «Хлібна індустрія-2023» (готель «Франція», м. Вінниця), яка відбудеться 17 та 18 серпня 2023 року.

Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) у партнерстві зі спілкою «Борошномели України» та Agro Marketing Agency 17-18 серпня 2023 року в м. Вінниця (готель «Франція», вул. Соборна, 34) оголошують про проведення Першої національної конференції-виставки «Хлібна індустрія».

Українські борошномели та виробники круп почали освоювати та закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту. На цей рік мають оптимістичні плани, адже прогнозовано збираються експортувати до кінця року 150 тис. т борошна.

З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.

Найбільшими виробниками борошна в Україні у 2022 р. стали Вінницький КХП №2, ТОВ «ДМК «Дніпромлин» та ТОВ КВФ «Рома».

Бізнес-конференція «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС» (Grain Food Conference), яка проходила 27 жовтня у Львові, об’єднала більш як 130 національних та відомих далеко за межами України виробників борошняної, хлібопекарської, макаронної, круп’яної продукції, інгредієнтів та домішок, обладнання та технологій.

На сьогодні загальна сума заборгованості ритейлу перед підприємствами борошномельної та круп’яної галузі сягає 1 млрд грн.

Тривалі дощі спричинили не найкращі умови для сівби озимої пшениці. На додаток — здорожчання основних МТР змусило багатьох аграріїв переглянути технологічні рішення. Як наслідок, очікується суттєве зниження врожайності пшениці наступного року.

Наразі в Україні через систематичні ракетні обстріли рф існують високі ризики порушення енергопостачання. І хоч для підприємств критичної інфраструктури діє потенційна програма від донорів на постачання генераторів, гостро стоїть питання в кількості потрібного для роботи палива. Виробники підрахували, що електроенергія, отримана за використання генератора, коштує в 2,4 раза більше, ніж електрика з мереж.