Клуб агроефективності

Українські аграрії шукають універсальні рішення в технологіях вирощування сільгоспкультур з метою підвищення ефективності виробництва. Зокрема, потребують рішень, застосування яких не лише поліпшить живлення рослин, а й оптимізує витрати, покращить показники родючості ґрунту та підвищить стійкість культур в агроценозі. В Україні уже четвертий рік виробляється продукт, який відповідає цим вимогам.

Сьогодні важко уявити фунгіцидний захист сільгоспкультур без використання препаратів із групи триазолів — найбільшої групи фунгіцидів, що належить до класу азолів. Препарати можуть застосовуватися для обробок рослин проти збудників різних хвороб як на ранніх фазах розвитку захворювання або для профілактичних обробок, так і на етапах, близьких до звершення життєвого циклу рослин.

Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.

Одеський холдинг «Теком Агро Групп» планує вперше вирощувати олійний льон. За високої врожайності та правильно налаштованої технології льон може конкурувати з соняшником. До того ж обсяг переробки льону весь час зростає, тому це перспективний напрям.

Аграрії змінюють підхід до елеваторного бізнесу, фокусуючись на автоматизації, енергоефективності обладнання та використанні для сушіння зерна альтернативних видів палива. Ці рішення дозволяють сільгосппідприємствам отримувати високі економічні показники та бути енергонезалежними.

Чотири роки тому в Україні стартувала реформа меліорації, у межах якої держава впроваджує децентралізовану модель управління зрошенням, передаючи інженерні меліоративні споруди ОВК та стимулюючи інвестиції в оновлення мереж. Так, у 2025 році держава спрямувала 34 млн грн на підтримку 10 сільгосппідприємств у семи областях, що забезпечило зрошення на площі 2,5 тис. га.

Досвідчені фермери «пускають» на свої поля інноваційні продукти не раніше, ніж після трьох років випробувань на дослідних ділянках. Саме стільки часу їм потрібно, щоб зрозуміти — чи справді працює технологія і чи забезпечує вона додаткову врожайність, а, відповідно, чи можна отримати додатковий прибуток.

Українські виробники органічної продукції потерпають від нестачі енергоресурсів, робочої сили, ускладненої логістики. Для багатьох 2025 рік був найскладнішим за весь час діяльності. Вітчизняний ринок у стагнації, тому, щоб вижити, компанії насамперед орієнтуються на експорт.

В агрооб’єднанні «Теком Агро Групп» уперше посіяли озимий горох і розраховують зібрати щонайменше 3 т/га. Посів розпочали у жовтні і завершували аж у грудні, проте сходи встигли розвинутися до морозів.

На середину січня 2026 року Україна зібрала приблизно 28,9 млн т кукурудзи з майже 90% засіяних площ, показавши середню врожайність близько 7,17 т/га. Попри непоганий урожай, для аграріїв цей сезон видався складним через надмірну вологість кукурудзи. Сільгоспвиробники зазначають, що в окремих партіях вона сягала 40%.

Заходячи зараз у зрошення або розширюючи площі під поливом, аграрії вже розраховують можливий дефіцит водних ресурсів, оскільки внаслідок війни зруйновано багато каналів, дамбу Каховської ГЕС, а частина територій, де історично були зосереджені значні водні ресурси, залишається окупованою. Тож зараз фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб швидше запустити системи зрошення та законтрактувати за собою певний обсяг води.

Зміна клімату знижує прибутковість вирощування сільськогосподарських культур в Україні, тому для аграріїв зрошення стає рішенням, яке дозволяє зберегти маржинальність агробізнесу. Адже лише за наявності достатнього вологозабезпечення можливо ефективно реалізувати всі інші агрономічні технології.

Збільшення площ під кукурудзою підштовхнуло СФГ «Надія» на Івано-Франківщині збудувати власний сучасний елеваторний комплекс. Проєкт окупився за 4 роки.

Обсяги виробництва спаржі в Україні щороку незначно, але збільшуються. Аспарагус із вузької ніші перейшов у лігу прибуткових культур, адже щороку ціна на цей овоч зростає. Тим часом фермери вже освоїли технології вирощування, напрацювали досвід і пропонують ринку якісний продукт.

Незважаючи на складну кліматичну ситуацію, підсумками сезону в агрооб’єднанні «Теком Агро Групп», яке працює в південних областях України, задоволені. По деяких культурах фактична врожайність навіть більша від запланованої. Найкращі економічні показники мають пшениця озима тверда, озима м’яка та ячмінь озимий.

Кожен сезон приносить аграріям нові виклики та випробування. Однак, незважаючи на нестабільний погодний фактор, у ПОСП «Нива» на Київщині з року в рік отримують високі врожаї. Таких результатів досягають завдяки сучасним технологіям вирощування, високопродуктивним сортам та ефективним системам захисту від бур'янів, шкідників і хвороб.

Що таке 10 років у розрізі агро? Це лише десять сезонів. Але за ними — тектонічні зміни. Те, що ще вчора здавалося новаторством, сьогодні стало звичною практикою.

У фермерському господарстві «Моя Надія» на Житомирщині будувати власний елеватор почали у 2021 році. Власник і директор підприємства Юрій Калінчук свідомо прийшов до цього рішення, адже послуги із сушіння та зберігання зерна на елеваторах і логістика забирали значну частину прибутку.

Фермерські господарства дедалі активніше інвестують у власні елеваторні комплекси, адже з початком повномасштабної війни послуги зберігання зернових здорожчали. Розраховувати лише на себе та мати енергонезалежність — головні лейтмотиви сучасного фермерського бізнесу.

Переведення овочівництва та ягідництва в закритий ґрунт у європейських країнах стає з кожним роком дедалі більше затребуваним, адже для виробників це означає прогнозоване вирощування та уникнення погодних ризиків. За даними Вагенінгенського университету (Нідерланди), ефективність виробництва в теплицях у 15 разів вища, ніж у відкритому ґрунті. Українські аграрії теж почали активно освоювати тепличні технології.