Клуб агроефективності

У СТОВ «Десна» на Чернігівщині картоплею цього сезону засадили 200 га і вже з 18 липня почали копання. Вологи на старті розвитку культурі вистачило, але в господарстві сподіваються, що найближчим часом пройдуть дощі, адже від кількості опадів залежатиме врожайність.

У сучасному сільському господарстві, де зростає попит на стале виробництво та екологічні рішення, препарати на основі грибів роду Trichoderma стали звичним елементом технологічних схем вирощування рослин, адже їх застосування дозволяє зменшити кількість патогенів і покращити родючість ґрунту.

З 1 липня розпочався прийом зерна нового врожаю на елеваторних комплексах агрооб'єднання «Теком Агро Групп» — зайшла перша партія зерна озимого ріпаку та 400 т ячменю. Два маршрутних елеватора із загальною потужністю одночасного зберігання майже 100 тис. т зерна відносяться до ТОВ «Подільське зернопереробне підприємство» та ТОВ «Чубівський комбінат хлібопродуктів».

Бобові культури набувають дедалі більшої популярності серед українських аграріїв. На них звертають увагу завдяки поживним властивостям, високому вмісту білка та економічній ефективності. До того ж український горох, соя, квасоля та сочевиця цікавлять країни ЄС, Південної Азії та Африки, що спонукає агровиробників розширювати посівні площі.

Відомий виробник сільгосптехніки «Технополь» спільно з одним із найбільших виробників біопрепаратів у Східній Європі — BTU — у червні провели День поля. Під час заходу організатори на полях свого сільгосппідприємства продемонстрували аграріям технологічні процеси, ознайомили з техкартами вирощування культур і наочно показали результати впровадження технології Living Soil Power у тандемі з біопрепаратами.

Останніми роками зміни клімату відчуваються дедалі сильніше в усьому світі, й Україна — не виняток. До того ж в Україні через воєнні дії серйозно змінилися режими скиду води з водосховищ, площі їхнього водного дзеркала, а як наслідок — і можливості штучного зрошення величезних територій.

Для аграріїв нагальним питанням залишається фінансування. За даними Мінагрополітики, станом на початок 2025 року приблизно 50% українських сільгоспвиробників систематично користуються банківськими або лізинговими фінансовими інструментами. Здебільшого це малі та середні фермерські господарства.

На першому цьогорічному масштабному польовому заході — Дні поля AGRO Challenge — зібралося чимало аграріїв. Актуальними для них сьогодні є рішення для подолання змін клімату, інноваційні продукти для збільшення урожайності та, звісно, фінансові продукти — недорогі й швидкодоступні кошти.

В умовах зміни клімату аграрії шукають рішення, яке дозволить розв’язати проблему водного стресу у рослин. Наразі дієвим інструментом на ринку є інноваційні препарати на біологічній основі від французької компанії Elicit Plant. Даними продуктами зараз користуються фермери в усьому світі, й важливо, що українські сільгоспвиробники мають доступ до цих інноваційних рішень.

Підприємство «Ф.Г. Щедрий Лан» у Дружківці Донецької області вирощує кавуни з початку повномасштабної війни. До цього виробника спонукало зменшення площ під баштанними на Херсонщині.

З появою адаптованих сортів сої швидкими темпами зросли площі посівів культури в Україні — у середньому вони коливаються в межах 1,6-2 млн га. Сьогодні Україна входить до десятки провідних країн за масштабами виробництва сої.

Весняно-польові роботи в холдингу «Теком Агро Групп» стартували з посіву сочевиці на півдні Одеської області в ТОВ «Агрофірма «Південна». Це нова культура для господарства, пробний посів провели на площі 300 га.

Автопілот на кожній одиниці техніки, аналіз ґрунту щоп’ять років, супутниковий моніторинг полів, посекційне відключення обприскувачів і сівалок, точність висіву до штуки, точкове внесення добрив, картографія комбайнів — неповний список інноваційних підходів, втілених чи запланових у ФГ «Моя Земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро» на Полтавщині. Власником обох господарств є Григорій Шамрицький.

Ультраранній сортовий соняшник, посіяний на початку травня, можна збирати вже в серпні. Це дає змогу оминути спеку під час цвітіння, наливу зерна та формування врожаю. Головне, щоб на полі не було вовчку, й соняшник був раннім.

У столиці працює міська вертикальна ферма, де виробляється десятки тисяч лотків мікрозелені на місяць. Це найбільше в Україні виробництво мікрогріну, яке забезпечує продукцією жителів Києва. У планах власників бізнесу — створити такі ферми у всіх великих містах країни.

У ТОВ «Грінора Фрут», яке обробляє 930 га на Вінниччині, на практиці довели, що зменшення використання мінеральних добрив на 40% не мало негативного впливу на урожайність. Навпаки, розумний підхід дозволяє отримувати стабільні врожаї, а відтак і прибутки.

Різкі перепади весняних температур (у деяких областях коливання протягом доби складали більше 20°С) негативно вплинули на розвиток озимої пшениці. Рослини у стресі, вегетація уповільнюється, проте незворотних змін ще немає. Правильна підтримка й агрономічні заходи можуть допомогти сходам відновитися.

Без хімії, міндобрив, синтетики, гормонів, ГМО — саме таку продукцію життєдайного виробництва вирощують на полях фермерського господарства «Костів» на Львівщині. Підтвердженням цьому є органічний сертифікат, який засвідчує те, що на полях уже майже 20 років не вносилось жодної «хімії».

Підхід «отримувати високі врожаї за використання старих технологій» — уже не працює. Аграрний сектор змінюється швидкими темпами, і за нинішніх обставин, щоб вижити, сільгоспвиробники мають орієнтуватися на три основи: міцність, технологічність, інноваційність.

Однією з нагальних проблем сільгоспвиробників перед посівною є брак обігових коштів. На тлі нестабільної економічної ситуації в країні, коливання цін на агропродукцію та систематичного здорожчання компонентів для виробництва аграрії дедалі частіше зазначають, що не можуть забезпечити весь обсяг весняно-польових робіт власним коштом.