До сушарки у нас були особливі вимоги: наше виробництво локалізоване у селищі, й з огляду на гіркий досвід наших колег, коли сушарка викидає відпрацьоване повітря в атмосферу, вони отримували багато скарг від населення щодо запиленості. Тому, коли ми обирали сушарку, важливими були не тільки її продуктивність, економічність, а й наявність функції пилопригнічення. Нашим вимогам і заявленим параметрам відповідала шахтна сушарка У13-СШ-50 від LUBNYMASH, яка не розпорошує пил, а локалізує його.
На Івано-Франківщині кукурудзу сушать за унікальною технологією, яка ефективно працює за надвисокої вологості зерна
19 березня 2026, 06:03 6740
Основною метою будівництва елеватора у СФГ «Тиблевич», що на Івано-Франківщині, було введення в сівозміну кукурудзи. Вирощувати цю культуру без можливості самостійно сушити зерно аграріям невигідно.
Проєкт із будівництва елеватора реалізували навесні 2021 року, а восени запустили об’єкт у роботу. Елеватор розрахований на зберігання та сушіння зерна з 2 тис. га.
Система пригнічення пилу — не додаткова опція, а стандартний компонент сучасної сушарки
До появи нових потужностей у господарстві користувалися старою сушаркою та для зберігання мали два підлогові склади. Доводилося чергувати культури, адже потужностей для зберігання не вистачало. Після встановлення нового силосу на 6 тис. т зерна та двох хоперів по 200 т кожен, підприємство отримало можливість закладати на зберігання зібраний урожай у повному обсязі.
Особливістю елеваторного комплексу в СФГ «Тиблевич» є те, що він розташований поблизу населених пунктів. За таких умов система пригнічення пилу в сушарці стає обов’язковим складником технічної безпеки.
Остап Тиблевич, власник СФГ «Тиблевич»
До того ж на вибір елеваторних потужностей LUBNYMASH вплинуло відшкодування державою 25% за придбання обладнання українського виробництва. Дана програма сприяє розвитку агробізнесу та машинобудування країни. Крім того, за словами Остапа Тиблевича, порівняно з іншими виробниками сушарки LUBNYMASH за співвідношенням «ціна – якість» поза конкуренцією.
Сушарка У13-СШ-50 шахтного типу:
- виготовлена з високоякісної сталі;
- місткість зернової шахти — 112 м³;
- використання електроенергії — 97 кВт/год;
- працює як на газі, так і на твердому паливі;
- продуктивність сушіння: зняття вологості по пшениці з 20% до 14% — 50 т/год, з 24% до 14% — 32 т/год, з 28% до 14% — 25 т/год; по кукурудзі — 35 т/год, 23 т/год, 13 т/год відповідно; по соняшнику зняття вологості з 12% до 7% — 17,5 т/год, з 15% до 7% — 11,5 т/год, з 20% до 7% — 8 т/год;
- рівномірно сушить зерно, зберігаючи його якість і властивості;
- легко налаштовується під вимоги різного типу зерна.
Однією з головних переваг шахтної зерносушарки є її висока ефективність. Завдяки рівномірному розподілу тепла зерно сушиться швидко та рівномірно. Це значно скорочує термін сушіння та дозволяє знизити енергозатрати.
У компанії LUBNYMASH зазначають, що їхні зерносушарки спроєктовані таким чином, щоб кожна частинка зернового потоку, проходячи через зернову колону сушарки, мала максимальний контакт із нагрітим повітрям. Так досягається рівномірність віддачі зерном вологи.
Система гасіння як невід'ємна частина безпеки
Сучасні зерносушарки дедалі частіше комплектуються cистемами іскрогасіння в шахті гарячого повітря, що дозволяє аграріям працювати з різними видами палива та підвищувати продуктивність без ризику.
У LUBNYMASH пояснюють, що cистема гасіння в зерносушарках — це комплекс заходів і обладнання для запобігання та ліквідації пожеж, що виникають через перегрів зерна чи несправності теплогенераторів. Ця система включає в себе автоматичне керування, датчики тиску, додаткові жалюзі/стінки для регулювання повітря, а також трубопроводи та розпилювачі для подання вогнегасної речовини або автоматичне відсічення подання палива, що забезпечує безпеку та запобігає втратам.
Оптимізація витрат завдяки поетапному сушінню зерна
На елеваторі СФГ «Тиблевич» зазвичай у процесі сушіння зерна задіяні стара і нова зерносушарки, тому працівники мають позмінний графік. Для керування новим сушильним обладнанням вистачає трьох фахівців. Зерносушарка LUBNYMASH має автоматизовану систему керування, тому працювати з нею легко.
Підприємство сушить майже всі культури, які вирощують, але найбільше уваги приділяють кукурудзі через її надмірну вологу. Зазвичай вологість кукурудзи на Івано-Франківщині сягає 24-32%, і зважаючи на ці показники, в господарстві застосовують поетапне сушіння з відлежуванням зерна або у кілька підходів.
«Маючи стару сушарку, ми можемо собі дозволити сушити зерно в кілька етапів. Закидаємо в неї зерно з надлишковою вологістю, знімаємо 4-5% і відправляємо на відлежування у склад. Потім досушуємо це зерно у шахтній сушарці LUBNYMASH, після чого закладаємо в силоси на тривале зберігання. Так можна зекономити, адже витрат набагато більше, якщо знімати за 1 раз 15% вологості. Наприклад, кукурудза прийшла на елеватор із вологістю 29%, а 14% — це базовий показник, тобто 15% потрібно зняти», — пояснює Остап Тиблевич.
Звичайно, можна зняти 15% вологості одразу, але так утворюється дуже багато дробленого зерна, з мікротріщинами, що суттєво впливає на його кількість і якість.
Економічно вигідний мікс: паралельне застосування щепи та газу
Шахтна зерносушарка У13-СШ-50 в господарстві «Тиблевич» працювала спочатку на газі. Як альтернативу на елеваторі встановили твердопаливний котел. Аби порівняти та зрозуміти, на якому паливі вигідніше сушити зерно, провели низку лабораторних аналізів: перевіряли соняшникову пелету на кількість теплової енергії, яку вона може віддати з 1 кг, а також скільки пелети спалюється за годину. Однак у результаті зупинилися на щепі та газі.
Остап Тиблевич, власник СФГ «Тиблевич»
Від початку будівництва елеватора ми знали, що будемо працювати на газі й на альтернативному паливі. Визначилися, що це буде деревна щепа, адже цього матеріалу ми заготовляємо вдосталь, у нашій місцевості є багато заліснених ділянок, які потребують розчищення. Особливість використання сушарки в нашому господарстві нетипова — це паралельне застосування щепи та газу. Звичайно, виробник сушильного обладнання так працювати не рекомендує, але у нас це вийшло спонтанно, і працює така технологія ідеально.
Деревної щепи використовують 95%, а газу — 5%. Унікальність технології в тому, що твердопаливний котел налаштований на певну температурну межу, яку він має забезпечити і в тому діапазоні працювати. Відповідно, він подає паливо або зупиняє його подання. Газовий пальник своєю чергою запущений в режимі тління (очікування), а його температурний режим починається там, де закінчується нижня межа робочої температури твердопаливного котла. Тобто якщо твердопаливний котел знижує температуру, умовно, до 60°С, а подання газу налаштоване на 59°С, то щойно температура досягне 59°С, вмикається газовий пальник і буде горіти доти, поки температура не досягне 60°С. Цікаво, що таке заміщення працює в автоматичному режимі, оператор бачить процеси на моніторі, але жодних кнопок не натискає.
«Чистим газом ми користуємося зрідка. Коли маємо невеликі обсяги ріпаку, пшениці, то це зерно можемо і не сушити, воно з поля приходить практично сухим. А кукурудзу чи сою, якщо збираємо за хорошої погоди, то сушимо газом, а коли вологість зерна підвищена, то переходимо на щепу в комбінації з газом», — розповідає Остап Тиблевич.
За його словами, використання газу наразі не є доволі дороговартісним. Так, років 20 тому газ коштував 70 грн/тис. м³, а ціна пелети була 5-6 грн/м³, щепи — ще менше. Але сьогодні, коли ціна газу в середньому 25 грн/тис. м³, а 2024 року було 15 грн/тис. м³, у господарстві зрозуміли, що деревна щепа і газ виходять майже в одну ціну.
LUBNYMASH — оптимальний варіант серед елеваторного обладнання
Щодо транспортного обладнання та силосу тривалого зберігання зерна, то перед купівлею також уважно вивчали і товщину металу, і його якість, міркували про вибір виробника. Рішення приймали зважено, у результаті визначилися і знайшли оптимальний варіант серед обладнання LUBNYMASH — силос обсягом 6 тис. т.
Остап Тиблевич, власник СФГ «Тиблевич»
Ми дуже задоволені співпрацею, нам пощастило мати компанію LUBNYMASH серед наших партнерів. Ми вражені кваліфікацією працівників і їхньою відповідальністю. Адже спеціалісти не лише проконсультували щодо використання обладнання, а і роз’яснили, як працювати ефективніше.
Коли проєктували норії, розуміли, що зерно приходить з поля сире, у нього не така сипучість, як у більш сухого зерна, вона прямо пропорційна вологості. Але, порадившись із фахівцями LUBNYMASH, вирішили обладнати потужніші, більші за розміром норії, і в підсумку все вийшло правильно. Транспортери працюють чудово, процес сушіння зерна також відбувається дуже добре, нарікань у власника господарства немає.
Кукурудза на Івано-Франківщині показує рентабельність
Виростити й досягти хорошого врожаю кукурудзи на Івано-Франківщині нескладно, зауважує Остап Тиблевич. Важливі не стільки агрономічні аспекти, як те, що кукурудза набагато капіталоємніша. Щоби зібрати 10+ т/га в даному регіоні, потрібно внести більше добрив. Що більше вологи, то кращим буде врожай, навіть на поганих ґрунтах, оскільки, вносячи добрива, можна сподіватися на певну віддачу від культури. А якщо дати добрива, а вологи недостатньо, то це може призвести до зниження економіки, адже вартість добрив не окупиться.
Останніми роками в регіоні спостерігається потепління і менша кількість дощів, але бувають критичні моменти, коли опади занадто затяжні, як було влітку 2024 року. А торік на Івано-Франківщині у червні так припекло, що на полях СФГ «Тиблевич» ранні сорти пшениці недостатньо запилилися і зерно не виповнилося, натомість пізні сорти, які не потрапили в період спеки, сформували врожай.
З 2023 року в господарстві відмовилися від сівби соняшнику. Склеротинія притаманна тим регіонам, де багато вологи, а соняшник, як відомо, дуже уражується цією хворобою. У 2025 році помітили склеротинію навіть на сої, до цього збудник ніколи не уражував цю культуру.
Остап Тиблевич, власник СФГ «Тиблевич»
Склеротинія прогресувала на соняшнику та ріпаку, і сівозміна з трьох олійних культур, між якими дві зернові, дала зрозуміти, що потепління відіграє роль, тому ми легко відмовилися від соняшнику і залишили сою як попередник для пшениці, а пшеницю — як попередник для ріпаку, кукурудза ж замінила соняшник. І це було наше свідоме рішення.
Урожай соняшнику в регіоні може сягати 4-4,5 т/га, але дуже часто виникає проблема з ціною на зерно. Чотири роки тому, коли в господарстві сіяли соняшник, збирали 4,5 т/га на круг, але місяць дощів у жовтні дозволив почати з 4,5 т/га, а закінчити на половині врожайності. Адже поле стояло чорно-біле від склеротинії.
Загалом соняшник активно почали вирощувати на Івано-Франківщині 5-6 років тому, але це нетипова культура для регіону.
Продавати врожай не поспішають, краща ціна дозволяє підвищити рентабельність виробництва
Як правило, у господарстві зерно не продають з поля, а чекають на хорошу ціну. У 2022 році, коли почалася війна, все експортували через західний кордон.
«Я дуже хотів транспортний підрозділ, ми купили 6 автомобілів, причепи, це було велике вкладення для нас, і ми вже є заручниками транспорту. Ми не продаємо і не вивозимо партію за тиждень-два, а возимо продукцію довго, так у людей є робота, і машини працюють. Навіть без власного транспорту ми не завжди продавали пшеницю і сою після Нового року. Ми раз на рік вирощуємо і раз на рік продаємо, відповідно, якщо є можливість, ловимо кращу ціну», — розповідає Остап Тиблевич.
Він додає, що рентабельність агровиробництва — це справа випадку. Тому радить впроваджувати сівозміну і водночас диверсифікувати виробництво, щоб одна культура змогла перекрити іншу.
Вікторія Полевик, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua
Проєкт #СушиPRO100 реалізується за підтримки компанії LUBNYMASH
