П’ять спаржевих історій: як виробники розвивають ринок

Спаржа на прифронтових територіях

Фінансова підтримка через державні й ветеранські грантові програми відкриває нові можливості для аграріїв навіть у прифронтових громадах. Представниця ФГ «Зміївське» на Харківщині Маргарита Чепелюк розповіла, що повномасштабна війна суттєво вплинула на розвиток господарства, адже село розташоване поблизу зони бойових дій. Однак участь у державній програмі «Власна справа», яку реалізує Державна служба зайнятості, дала змогу відновити діяльність і розпочати вирощування спаржі.

Ця програма передбачає надання безповоротних грантів на започаткування або розширення малого бізнесу. Маргарита Чепелюк подавала заявку двічі, і під час другої спроби отримала фінансування на суму близько 500 тис. грн. Кошти спрямували на закладання першого поля спаржі та встановлення системи крапельного поливу. У межах грантових умов господарство створило два робочих місця, одне з яких — для учасника бойових дій.

Маргарита Чепелюк зазначила, що участь у програмі стала не лише фінансовою підтримкою, а й стимулом до розвитку: грант дозволив запустити новий напрям і сформувати власну торгову марку. Наразі у «Зміївському» ростуть саджанці спаржі класів А та B, а фермерка планує розширення площ і створення ширшого асортименту овочевих культур.

Повний цикл виробництва та переробки спаржі

Підприємство «Бадеко» на Одещині з маленької присадибної ділянки розширилося до 4,5 га промислових насаджень спаржі.

Одещина — зона ризикованого землеробства, де на врожай серйозно впливають спека, посуха та суховії. У відповідь на це команда «Бадеко» впровадила крапельне зрошення з датчиками вологості та власний басейн для зберігання води. Важливе значення також мало розуміння ринку.

«Перший урожай ми просто роздали людям безкоштовно, щоб сформувати попит і пояснити, що таке свіжа спаржа», — розповідає засновниця ТОВ «Бадеко» Ірина Бадюк.

Поступово підприємство розширилося, а згодом — розробило власну рецептуру консервації, що стало наступним кроком до створення повного циклу виробництва.

В основі спаржевого бізнесу — збут продукції та співпраця з ритейлом

ТОВ «Ферма-Нова» — одна з найвідоміших компаній на ринку української спаржі. Підприємство має 8 га спаржевого поля, на якому вирощують шість сортів. 

Для господарства стратегічним рішенням стала співпраця з торговельними мережами. 

«Такий підхід продиктований попереднім бізнес-досвідом. Ми займаємось і тепличним бізнесом, і маємо власну мережу квіткових магазинів в Одесі. Якось ми отримали надто великий урожай лютиків, який просто не змогли реалізувати — довелося викинути. Після цього я вирішив: перш ніж садити спаржу, треба домовитися з ритейлом», — ділиться досвідом власник ТОВ «Ферма-Нова» Віталій Мірошников. 

Нині підприємство працює з «МЕТРО», «Сільпо», а також веде переговори з «Новусом», «Варусом», «Обжорою» та місцевою мережею «Копійка». За словами фермера, вийти в торговельну мережу непросто — цей процес займає приблизно рік активних перемовин.

Віталій Мірошников переконаний: виробникам варто створювати власні бренди спаржі, щоб формувати довіру споживачів і вирізнятися серед конкурентів.

«На ринку два типи конкурентів: імпортери, які скуповують і перепродають навіть українську спаржу, і великі господарства з потужними площами, але без уваги до якості. Ми хочемо, щоб наша продукція асоціювалася з якістю. Це не відбудеться за рік чи два, але за п’ять років бренд стане впізнаваним»,— каже він.

Компанія активно контролює якість продукції у мережах, команда має контакти менеджерів кожного магазину, проводить фотозвіти та щоденний моніторинг викладки. Якщо спаржа втрачає свіжість, товар оперативно замінюють.

«У роботі з мережами головна відповідальність фіксується на постачальнику. Договори стандартні, змінити їх майже неможливо, максимум — узгодити відтермінування платежів», — пояснює фермер.

Для постачання спаржі в мережі потрібен повний пакет документів:

• сертифікати якості;
• лабораторні висновки;
• карантинні дозволи для перевезення між областями;
• супровід фахівців Держпродспоживслужби.

Важливим елементом є логістика — особливо з огляду на воєнний стан. У звʼязку з комендантською годиною продукт може зіпсуватися, тому Віталій Мірошников радить виробникам спаржі працювати з рефрижераторами (+5…+7°C). Якщо немає змоги, то використовувати термобудки.

Підприємець наголошує, що робота з мережами вигідна лише для господарств із більшими площами. «Для невеликих полів співпраця з ритейлом зазвичай не виправдана. Мережам цікаво працювати з виробниками від 10 га»,— зазначає він.

Попри нижчу ціну, ніж на ринку, перевагою роботи з торговельними мережами є стабільність збуту та великі обсяги. 

Популяризація спаржі та науковий підхід у вирощуванні

Власник спаржевої садиби Павло Булгаков (ФОП Булгаков) відомий як перший в Україні, хто використав саджалку-машину для саджанців класу А70+ у поєднанні з підземним крапельним зрошенням. Його господарство вирізняється багатофункціональністю — тут поєднується вирощування, переробка, експерименти з технологіями та популяризація спаржі через соціальні мережі.

«Зі спаржею я знайомий із 2013 року. Саме тоді вперше спробував білу спаржу й почав вивчати технологію її зберігання. У 2025 році я захистив дисертацію на тему «Удосконалення способу зберігання спаржі із застосуванням біополімерного покриття»», — розповідає експерт.

У власному господарстві він застосовує однорядну схему висаджування, хоча визнає, що дворядна теж має переваги для обмежених площ і ручної праці.

«За використання підземного крапельного зрошення однорядна схема спрощує агротехнологію. Але якщо навчитися працювати вручну або з гербіцидами — дворядна також доволі ефективна», — пояснює Павло Булгаков.

Фермер наголошує, що брендування продукції — важливий чинник для успішних продажів навіть через онлайн-канали. Саме через соціальні мережі він активно популяризує спаржу й реалізує як свіжу продукцію, так і посадковий матеріал.

«Навіть якщо ви продаєте через «Нову пошту» — власна торгова марка додає бонусів. Український споживач тільки починає відкривати для себе спаржу, тому освітній та комунікаційний складники тут надзвичайно важливі», — зазначає Павло Булгаков.

За словами експерта, ринок спаржі в Україні залишається невеликим. За його підрахунками, наразі під цим овочем — близько 500 га, тоді як у Німеччині — понад 26 тис. га. 

Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua