Клуб агроефективності

Без хімії, міндобрив, синтетики, гормонів, ГМО — саме таку продукцію життєдайного виробництва вирощують на полях фермерського господарства «Костів» на Львівщині. Підтвердженням цьому є органічний сертифікат, який засвідчує те, що на полях уже майже 20 років не вносилось жодної «хімії».

Підхід «отримувати високі врожаї за використання старих технологій» — уже не працює. Аграрний сектор змінюється швидкими темпами, і за нинішніх обставин, щоб вижити, сільгоспвиробники мають орієнтуватися на три основи: міцність, технологічність, інноваційність.

Однією з нагальних проблем сільгоспвиробників перед посівною є брак обігових коштів. На тлі нестабільної економічної ситуації в країні, коливання цін на агропродукцію та систематичного здорожчання компонентів для виробництва аграрії дедалі частіше зазначають, що не можуть забезпечити весь обсяг весняно-польових робіт власним коштом.

З початку повномасштабного вторгнення частина українських виробників потрапили в окупацію та вимушені були функціонувати у важких умовах або й зовсім зупинити виробництво. ПП «УКАН», що на Херсонщині, — одне з підприємств, котре відновило роботу після деокупації.

Фунгіциди — це звучить дорого. Адже немає дешевих, але ефективних рішень, зокрема, проти хвороб соняшнику. А вартість насіння росте, добрив — не відстає, пального — коливається з тенденцією не в той бік, у який хотілося б, техніку обслуговувати дедалі дорожче, а ціна, за якою можна реалізувати урожай, не дуже радує. На чому ж заощадити? Може, на фунгіциді? Можливо, пронесе, і хвороб не буде?

З кожним роком аграріям усе важче вдається протистояти зміні клімату, який впливає на продуктивність і стабільність сільського господарства. Погодні умови минулого сезону довели, що ефективно працювати в рослинництві неможливо без впровадження нових рішень у технологічні процеси. Якщо не взяти погодний фактор під контроль, то він залишить фермерів без урожайності та доходів.

За час війни відбулися зміни як у виробництві сільгоспкультур, так і в економіці елеваторного бізнесу. В хороші роки 50% доходності давало сушіння кукурудзи. Наразі обсяги цієї культури значно скоротилися, що кардинально змінило елеваторний бізнес і можливість генерувати дохід і окупність.

Сучасне сільське господарство стрімко змінюється під впливом нових технологій та кліматичних викликів. Аграрії шукають способи підвищення врожайності, оптимізації витрат і зменшення негативного впливу на ґрунт і довкілля. Одним із перспективних рішень є бінарний посів — технологія, що дозволяє поєднувати вирощування двох культур на одному полі, покращуючи економічні та екологічні показники господарства.

Кліматичні зміни, воєнні ризики, високі ціни на ЗЗР, добрива, пальне та логістику змушують аграріїв змінювати підходи до ведення господарства та впроваджувати у виробництво інноваційні технології. Це дозволяє оптимізувати витрати та бути ефективними й конкурентоспроможними на ринку.

Впровадження точного землеробства часто залишається привілеєм великих господарств, адже малим фермерам це не по кишені. Проте знаходяться сміливці, які ризикують і розуміють, що варто один раз інвестувати, щоб у майбутньому отримувати стабільні результати.

Сьогодні багато компаній намагаються оптимізуватися і залучають до бізнес-процесів передові ШІ-технології, що допомагають не лише пережити скрутні часи, а й вивести бізнес на рівень сталого зростання.

Сергій Голодний — аграрій із багаторічним досвідом, власник двох сільськогосподарських підприємств, що працюють на Чернігівщині. Після початку повномасштабного вторгнення аграрій не зупиняв роботу свого бізнесу, забезпечуючи продовольством як місцеве населення, так і українських військових. Сам Сергій Голодний півтора року захищав нашу країну в Збройних Силах України і після звільнення зі служби повернувся до агарної справи.

Побудувати свій елеватор власники ТОВ «Стример плюс» планували ще на початку 2022 року, але після повномасштабного вторгнення у господарстві спрямували всі наявні ресурси на підтримку Збройних сил та місцевої громади. Коли ж з'явилася можливість, підприємці повернулися до будівництва елеваторного комплексу, адже без цього неможливий подальший розвиток агробізнесу.

Кліматичні зміни, війна, застосування монокультур — це далеко не повний список негативних факторів, що впливають на українські ґрунти. Аграрії почали шукати технології та рішення, які б допомогли оздоровити поля, вирішити питання з впливом зміни клімату на виробництво і забезпечити ефективність.

Впровадження інноваційних технологій середніми та малими агровиробниками значною мірою залежить від наявності у них вільних коштів або ж доступності фінансування ззовні. На ринку діють програми кредитування, але при цьому цільового фінансування саме під купівлю і впровадження інноваційних рішень аграріями — немає.

З початку війни сільгоспвиробники змушені були змінити логістику експорту вирощеної продукції, а також частково переорієнтуватися на більш рентабельні культури. Площі ріпаку та сої почали зростати, стабільною на українських полях лишається кукурудза. Більша частина експорту цих культур орієнтована на біодизельні та біоетанольні потреби й кормовиробництво.