Григорій Шамрицький

Автопілот на кожній одиниці техніки, аналіз ґрунту щоп’ять років, супутниковий моніторинг полів, посекційне відключення обприскувачів і сівалок, точність висіву до штуки, точкове внесення добрив, картографія комбайнів — неповний список інноваційних підходів, втілених чи запланових у ФГ «Моя Земля 2015» та ТОВ «Полтава Агро» на Полтавщині. Власником обох господарств є Григорій Шамрицький.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.

У ФГ «Моя Земля 2015», яке стало фіналістом Всеукраїнського конкурсу «СИЛА АГРОЗМІН», весною сіятимуть сою та соняшник. Щодо кукурудзи ще розмірковують, можливо, це будуть незначні площі. А також у господарстві зараз вивчають гарбуз.

Через брак вологи не всі господарства змогли засіяти заплановані площі озимими. А тепла зима сприяє хорошій перезимівлі шкідників і хвороб. Тому сезон може бути непростим.

З 1 грудня 2024 року в дію вступила постанова №1332, яка встановлює нові правила бронювання. Зокрема, запроваджується можливість бронювання працівників, які отримують заробітну плату від 20 тис. грн. AgroPortal.ua дізнавався, чи вдається фермерам забезпечити бронь.

Погодний фактор цього року значно впливає на осінню посівну, для проведення якої бракує вологи. Не всі аграрії встигли посіяти ріпак, а от озиму пшеницю зможуть посіяти вчасно, адже збір сої та соняшнику вже розпочався — на місяць раніше звичайних термінів.

Аграрії Полтавщини по сої планували отримати більше 3 т/га, але зважаючи на те, як погоріла культура, 2,0-2,2 т/га буде досить непогано.

В останні дні серпня аграрії розпочали збір кукурудзи, також триває збір соняшнику та сої. Саме на цих культурах найбільше позначилася аномальна спека.

В Україні цього тижня триває спекотна погода. Сільгоспвиробники вже оцінили вплив аномальних температур на пізні зернові та олійні — без втрати урожайності не обійтися. Крім того, погодний фактор впливає на осінню посівну, для проведення якої бракує вологи.

Сільгосппідприємства та аграрні компанії Полтавщини в умовах війни намагаються розвиватися, розширювати земельні банки та потужності для зберігання, тому потребують кредитних коштів.

Ранні зернові не надто постраждали від спеки, а ціни на пшеницю вперше за чотири роки дозволяють сільгоспвиробникам отримати прибуток.

Аномальна спека призводить до стерилізації пилку пізніх культур. За прогнозами Гідрометцентру, суттєвих опадів до 20 липня не передбачається. Можливо, будуть короткочасні дощі у Львівській, Волинській, Сумській областях і на півночі Черкащини. Проте і вони не покращать ситуацію.

Минулого сезону кукурудза показала $150 збитку з кожного гектара. Зараз вона майже вдвічі дешевша, ніж до повномасштабної війни, оскільки затратна частина виросла у 1,5 раза. Тому кукурудза для малих аграріїв є збитковою.

Кредитів аграріям надають вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення, і їх не вистачає для покриття витрат на проведення посівної кампанії. Тому фермери залучають альтернативні програми, товарні кредити — постачальники ЗЗР та посівмату за оплати 20-30% готові чекати фінального розрахунку до осені.

У південних областях України почалися польові роботи, і хоча аграрії вимушені економити на добривах, без азотної групи не обійтись. Експерти радять не затягувати із закупівлею добрив, адже ціни на них не знижуватимуться, а от логістика може ускладнитися.

З початком повномасштабного вторгнення весь аграрний сектор зазнає збитків. Та найбільше потерпають сільгоспвиробники з невеликим земельним банком до 1000 га. Низькі ціни на зерно, ускладнена логістика, дефіцит кадрів — це те, з чим дрібним фермерам доводиться стикатися щодня.