ЄС

Євроінтеграція нашої країни вже не є захмарною мрією. Але українським виробникам потрібно ретельно готуватися та адаптуватися до норм європейського законодавства. Це максимальне підвищення операційної ефективності, виконання зеленої угоди, використання альтернативних джерел енергії, а також максимальне ускладнення продуктів, рецептур, споживчої цінності.

Із жовтня у Брюсселі розпочав роботу європейський офіс асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). І вже відбулася перша міжнародна аграрна конференція «Поля змін: окреслення шляху українського сільського господарства» за партнерства корпорації AGCO.

З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.

Механізм компенсацій вартості європейської частини транзиту українського зерна для підтримки його цінової конкурентоспроможності на світовому ринку, запропонований Єврокомісаром з питань сільського господарства Янушем Войцеховським, здешевить логістику для українських аграріїв лише за умов, якщо він усуне стимули необґрунтованого ціноутворення та безвідповідального виконання логістичних послуг підприємствами ЄС.

Міністерство сільського господарства і землеробства Болгарії до кінця листопада заборонило ввезення соняшника з України.

Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.

Запропонована Мінагрополітики система контролю експорту українського зерна до суміжних країн ЄС стане ефективним інструментом лише за умов, якщо визначення претендентів та погодження обмежених обсягів постачання відбуватимуться прозоро в цифровому середовищі обміну даних.

Донедавна експорт єгипетської цибулі процвітав, особливо в Європі, в умовах скорочення постачань у всьому світі. Але у вересні конфігурація ринку повернулася в нормальне русло. У результаті єгипетську цибулю було витіснено з європейського ринку.

У розпал жнив та посівної кампанії аграрний ринок обговорює питання — куди і за скільки збувати рекордний урожай. Західні кордони, через продовження заборони на імпорт української продукції трьома країнами ЄС, стають ще більш вузьким місцем для українського зерна.

В Україні встановлені нові вимоги до маркування яєць. Вони пов’язані з міжнародними стандартами та стосуються інформації про походження та умови утримання курей.

Запропонована Україною система гарантій контролю експорту зернових на засіданні координаційної ради при Європейській Комісії стала для Словаччини несподіванкою, але після її випробування і перехідного періоду Словаччина буде готова відновити імпорт українських агротоварів.

Відповідно до Домовленості про правила та процедури вирішення спорів Угоди про заснування Світової організації торгівлі Україною подано вимоги про проведення консультацій із Словаччиною, Польщею та Угорщиною в рамках СОТ.

Польща, Угорщина і Словаччина продовжать заборону на імпорт українських зернових, незважаючи на рішення Єврокомісії в п’ятницю, 15 вересня, відмовитися від обмежувальних заходів.

Європейська комісія проаналізувала дані щодо впливу експорту 4 категорій сільськогосподарської продукції на ринок ЄС. Було зроблено висновок, що завдяки роботі Координаційної платформи та тимчасовим заходам, запровадженим 2 травня 2023 року, викривлення ринку в 5 країнах-членах, які межують з Україною, зникли.

Подолання розбіжностей між Україною та суміжними країнами ЄС щодо імпорту української агропродукції можливе за умов предметного діалогу з бізнесами цих країн. Ініціатива такого діалогу має виходити з боку українських аграрних та логістичних бізнесів, а аргументами мають бути реальні дані щодо впливу українських вантажів на ринки Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії. Це дозволить перевести діалог з емоцій і звинувачень у площину конкретних даних, які переконають бізнеси та уряди змінити позицію та відкрити кордони для аграрних вантажів з України.

Переробка має стати новою економічною ідеологією України. На цьому шляху формування країни, яка експортує не сировину, а готову продукцію, у Мінекономіки обіцяють підвищувати спроможність українських підприємців, зокрема у питанні доступу до фінансів та пошуку нових ринків збуту. Чи все насправді так просто?

Проблема транзиту української агропродукції ховається не на поверхні політичних баталій, які відбуваються в Польщі, є предметом політичних дискусій в Угорщині та інших країн, які начебто страждають від надлишкового імпорту зерна. Вона полягає в тому, що адміністративні умови для належного безперешкодного транзиту українського зерна далекі від ідеалів.

З початку літа Європейською комісією (далі — Єврокомісія) введено заборону імпорту українського зерна на територію Польщі Румунії, Болгарії, Угорщини та Словаччини. Наразі ця заборона встановлена до 15 вересня 2023 року. Утім зазначені країни створили коаліцію щодо продовження заборони на ввезення та збуту українського збіжжя. Навколо цієї теми точаться безліч коментарів, однак чи справді немає варіанту вирішення даної проблеми? Яка позиція з цього приводу Єврокомісії? Щоб розібратися із основними правовими аспектами та можливостями продажу зерна за кордон, пропонуємо ознайомитись із аналізом нижче.

Угорщина хоче, щоб заборона ЄС на внутрішній продаж українського зерна була продовжена в п'яти країнах-членах Євросоюзу, що межують з Україною, після того, як 15 вересня закінчаться поточні заходи.

Наразі існує великий попит на китайський часник з боку різних європейських роздрібних каналів. Це, ймовірно, через розчарованість у якості іспанського часнику.