Європейський Союз задля підтримки України два роки поспіль скасовує мита і квоти на український експорт, зокрема на мед. Учасники ринку згадують про турбулентність 2022 року, але поступово ринок вирівнявся.
У святкових промовах часто звучить, що рік був складний, але у новому буде краще. В українських реаліях: рік був складним, але єднаємось і готуємось до ще більших викликів.
Українські агровиробники вже другий рік працюють в умовах обмеженого фінансування, ускладненої логістики та низьких цін. Ці фактори зупиняють розвиток підприємств і скорочують обсяги експорту. Але частина компаній, заручившись підтримкою міжнародних партнерів, мають змогу вдосконалювати виробництво, опановувати нові напрями переробки та виходити на нові ринки.
У 2022 році до ЄС збільшився імпорт фуражного зерна з України. Водночас зріс імпорт бразильських зернових і круп, що свідчить про потреби Євросоюзу в зернових.
Європейський Союз перебуває у пошуках балансу між інтересами спільноти та політикою допомоги Україні.
Європейські фермери побоюються, що якщо Україна стане членом ЄС, грошей на всіх не вистачить. Вони усвідомлюють, що будуть зміни, тому воліють відтермінувати вступ України до спільноти.
Європейська рада 14 грудня ухвалила рішення про початок переговорів про вступ до Євросоюзу з Україною та Молдовою, а також надала статус кандидата Грузії.
У першому кварталі 2024 року вестимуться перемовини з ЄС про продовження безмитної та безквотної торгівлі. Всі розуміють, що вони будуть складнішими, ніж два попередні рази, але є впевненість на 70-80%, що це відбудеться.
Наразі в системі управління торгівлею між Україною та ЄС цифри та калькуляції вже не діють, тому вкрай важливо повернутися до раціональної торгової політики.
Шлях України до ЄС чіткий, проте в разі її вступу європейська політика потребує перегляду в основних сферах, і сільське господарство є однією з найважливіших.
Цілком імовірно, що з грудня вже стануть можливими контейнерні перевезення з портів Великої Одеси. Приклад роботи за жовтень-листопад сухих вантажів показує, що це можливо. Цей шлях — хороша альтернатива іншим і можливість для виробників молочної продукції розширити географію експорту.
Виробники продукції з доданою вартістю зіткнулися з проблемою реалізації на зовнішніх ринках. І сьогодні для них гостро стоїть не питання виробництва, а налагодження збуту. Тому в цьому процесі важливо, аби держава, український бізнес та профільні асоціації мали проактивну позицію та відстоювали на міжнародних ринках інтереси українських виробників.
Очікується, що вже в середині грудня Україна розпочне переговори про членство в ЄС. Але за це рішення мають проголосувати усі країни-члени Євросоюзу.
Євроінтеграція нашої країни вже не є захмарною мрією. Але українським виробникам потрібно ретельно готуватися та адаптуватися до норм європейського законодавства. Це максимальне підвищення операційної ефективності, виконання зеленої угоди, використання альтернативних джерел енергії, а також максимальне ускладнення продуктів, рецептур, споживчої цінності.
Із жовтня у Брюсселі розпочав роботу європейський офіс асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ). І вже відбулася перша міжнародна аграрна конференція «Поля змін: окреслення шляху українського сільського господарства» за партнерства корпорації AGCO.
З початку повномасштабної війни одним із найбільших викликів для агропродовольчого сектору стало забезпечення добривами. Як розвиватиметься ринок добрив в Україні найближчим часом та як аграріям оптимізувати живлення рослин — у розмові із засновником компанії Makosh Віктором Поліщуком.
Механізм компенсацій вартості європейської частини транзиту українського зерна для підтримки його цінової конкурентоспроможності на світовому ринку, запропонований Єврокомісаром з питань сільського господарства Янушем Войцеховським, здешевить логістику для українських аграріїв лише за умов, якщо він усуне стимули необґрунтованого ціноутворення та безвідповідального виконання логістичних послуг підприємствами ЄС.
Міністерство сільського господарства і землеробства Болгарії до кінця листопада заборонило ввезення соняшника з України.
Найбільші експортні потоки агропродукції наразі спрямовуються через Дунайський хаб — це порти Кілії, Рені та Ізмаїлу. Проте кожен ворожий обстріл означає зменшення постачання, зростання ризиків втрати вантажу й транспорту.
Запропонована Мінагрополітики система контролю експорту українського зерна до суміжних країн ЄС стане ефективним інструментом лише за умов, якщо визначення претендентів та погодження обмежених обсягів постачання відбуватимуться прозоро в цифровому середовищі обміну даних.