ЄС

23 вересня низькою міжнародних медіа пройшла новина про те, що Європейська комісія готує пропозицію про відтермінування початку дії Регламенту ЄС 2023/1115 (EUDR) — регламент, який встановлює контроль за тим, щоб на ринок ЄС не потрапляли товари, виробництво яких призводить до вирубування або деградації лісів.

Україна, попри складну економічну ситуацію та триваючу війну, продовжує відігравати важливу роль на світовому аграрному ринку, залишаючись третьою за обсягами експорту агропродукції до держав-членів ЄС. Цей показник свідчить не лише про високий потенціал аграрного сектору, а й ставить перед бізнесом та державою завдання забезпечити його розвиток на основі сучасних правових інструментів, зокрема у сфері охорони прав на сорти рослин.

З початком осені в Україні стартує новий сезон цукроваріння. Свою роботу розпочнуть 27 заводів, що планують виробити 1,5 млн т цукру. Основне завдання галузі — розробка експортної стратегії. Адже минулий сезон цукроваріння відзначився переорієнтацією експортних потоків з ринку ЄС на світовий ринок.

Для агробізнесу соя залишається цікавою високомаржинальною культурою завдяки стабільному попиту й досить високій ціні. Проте з січня 2025 року може виникнути нова немитна перешкода для експорту сої до ЄС, адже почне діяти регламент EUDR (European Union Deforestation Regulation). Він передбачає повну простежуваність продукції включно з геолокацією та необхідністю підтвердження, що раніше поля під соєю не були лісом, а також заборону змішування продукції з невідповідною або неперевіреною.

Компанія «ТАС Агро» цього року вирощує сою на 16 тис. га і в надалі планує зберегти площі під цією культурою на теперішньому рівні. Згідно з проведеними дослідженнями, фактично всі поля під соєю відповідають вимогам новому Регламенту (ЄС) 2023/1115, відомого як EUDR (EU Deforestation Regulation).

У січні – червні 2025 року оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом зменшився проти минулорічних показників за відповідний період на $0,6 млрд (-7 %) і становив $7,6 млрд.

Сільгоспвиробники повинні мати кілька шляхів і напрямів реалізації вирощеної продукції та не зациклюватися на одному ринку. Адже якщо цей ринок відпадає, виручка аграрія просто множиться на нуль.

Складнощі у європейських переробників зі збутом олії та шроту не сприяють зростанню котирувань на ріпак.

Квоти на ввезення до ЄС масла та молочних жирів наразі вже заповнені більш як на дві третини.

З 1 серпня 2025 року можливість експорту сухого молока з України до ЄС у межах квоти вже закінчилась.

З початку поточного сезону (1 липня 2025 р.) по 27 липня країни Євросоюзу імпортували 267,8 т олії, що на 38% менше, ніж за аналогічний період минулого сезону.

Єврокомісія знизила прогноз виробництва зернових культур у Європейському Cоюзі у 2025/26 МР з 282,9 млн т до 278,4 млн т. Проте оновлений показник суттєво вищий за результат попереднього сезону (255,2 млн т).

Сумарно 10 країн – найбільших імпортерів забезпечили Україні 3/5 доходів від зарубіжних постачань продукції агропромислового комплексу в І півріччі 2025 року.

Європейський ринок картоплі 2025 року стрімко рухається до критичної межі: площі посівів зросли до рекордного рівня — 1,47 млн га, що на 5,5%, або 77 тис. га більше, ніж торік. Такого різкого стрибка не спостерігалося вже багато років.

З 2016 року ціни на продукти харчування в Україні зросли на 79% у євро, в той час як у європейських країнах цей показник становить 46%.

На фоні високої привабливості вирощування сої в Україні останніми роками значно зросла і її переробка. У вересні-червні 2024/25 МР виробництво шроту сягнуло 1,7 млн т, з яких 61%, або 1,07 млн т — було експортовано.

7 липня, під час засідання Комітету аграрної та земельної політики Верховної Ради народні депутати не підтримали ініціативу щодо запровадження мит на експорт сої та ріпаку. Проте, Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує запровадити мита. Уже не вперше влада України намагається під гаслом нарощення внутрішньої переробки та збільшення доданої вартості створити певні неринкові умови, наводячи як успішний приклад українську соняшникову олію.

Цього року Європейський органічний конгрес відбувся у Варшаві в межах головування Польщі в Раді ЄС. Це перша зустріч органічної спільноти після оприлюднення Комюніке щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС до 2040 року, а також низки інших документів ЄС, де органічне виробництво дедалі більше визнається стратегічним напрямом аграрної політики.

Декілька років до повномасштабного вторгнення українська молокопереробна галузь функціонувала в умовах збалансованого ринку в молочному еквіваленті. Водночас у грошовому вимірі ринок уже був імпортозалежним. Цей баланс зберігався протягом 2020–2021 років.

Коли 30 грудня 2025 року набуде чинності новий Регламент (ЄС) 2023/1115, відомий як EUDR (EU Deforestation Regulation), український агроекспорт зіткнеться з найбільшою регуляторною революцією за останні десятиліття. Але саме цей момент може стати переломним для нашої галузі — не як загроза, а як унікальна можливість переформатувати відносини з європейським ринком.