Більш ніж половину бюджету українці витрачають на їжу та обов’язкові платежі, що відрізняється від тенденції у світі. Цього року було проведено порівняння споживацьких настроїв українців із настроями споживачів у Німеччині, Польщі, США, Канаді, ПАР та із середнім світовим показником.
Наразі діє проєкт фінансової підтримки МСП, і українські заявники можуть одержати грант на реєстрацію сорту в ЄС на суму до €1,5 тис.
Україна має значний потенціал виробництва біометану. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 21,8 млрд м³/рік. Але це можливо за створення сприятливих умов для розвитку галузі. Тож сьогодні є гостра потреба ринку в терміновому прийнятті законопроєкту №9456, котрий стосується експорту біометану. Наразі комітет розглядає внесені правки, термін подання яких закінчився 21 лютого.
Комітет Європарламенту з міжнародної торгівлі INTA напередодні підтримав без змін пропозицію Єврокомісії продовжити для України дію безмитної торгівлі ще на один рік. І хоча це процедурне голосування, воно закладає підґрунтя для подальшого політичного рішення.
Соя витісняє інші культури на українських полях. Останніми роками площі під нею зростають на 14%, і цей рік не стане винятком.
Впродовж останніх десятиліть Європейський Союз та Україна приділяють велику увагу зменшенню викидів парникових газів та збереженню навколишнього середовища. Україна, як аграрна країна, стоїть перед важливим завданням зменшення викидів парникових газів та збереженням навколишнього середовища. Існує кілька ключових документів та законів, які регулюють ці питання і визначають стратегії для досягнення сталого розвитку.
У короткостроковій та середньостроковій перспективі не варто очікувати масових постачань українського меду на ринок Китаю. Адже більш ніж 95% меду з України стабільно експортується до Європейського Союзу, і його вартість на цьому ринку перевищує китайський мед на 60%.
У вівторок, 27 лютого, Європейський парламент проголосував за новий закон про охорону природи. Він має на меті відновити 20% сухопутних і морських територій ЄС до 2030 року, а всі екосистеми, які потребують відновлення, — до 2050 року.
За підрахунками старшого наукового дослідника Центру європейських політичних досліджень (CEPS) в Брюсселі Майкла Емерсона, вступ України до ЄС коштуватиме 18,85 млрд євро на рік.
Україна рухається в Євросоюз і має розуміти всі виклики та реально їх оцінювати.
Український бізнес уже не очікує миттєвого припинення страйків на польських переходах. Більшість учасників ринку впевнені, що подібні блокування відбуватимуться час від часу, допоки Україна не стане повноправним членом ЄС.
Вчора, 13 лютого, в НУБіП України відбулася зустріч ідеолога проєкту «Агрокебети», CEO ІМК, Алекса Ліссітси з студентами, випускниками та викладачами усіх 9-ти університетів-партнерів освітнього проєкту.
Українське зерно, яке польські фермери висипали прямо на асфальт, стало гострим питанням дискусій для української спільноти. Оскільки у країні, де йде війна, зібране зерно — це не лише праця, а й самопожертва українських фермерів.
Євроінтеграція — питання номер один для України, і аграрний сектор відіграє значну роль у цьому процесі. Але вже на початку шляху бачимо невдоволення низки європейських країн у питаннях вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС.
Кількість підприємств, які 2023 року отримали дозвіл на експорт продукції птахівництва та почали постачати її до ЄС, зросла.
До кінця 2023 року Україна, окрім ринку ЄС, експортувала кукурудзу на азійські країни, особливо в Китай. Але з початку 2024 року лишився лише європейський ринок, що впливає на цінову ситуацію.
Проєкт рішення, запропонований Єврокомісією, значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022-2023 років. Проєкт регламенту ще повинен бути розглянутий в Європейському парламенті та Раді міністрів ЄС. Сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці і яєць, мабуть, не варто через тиск і європейських аграрних асоціацій і фермерів, які вимагають обмежити агроімпорт з України.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні, 6 лютого 2024 року, оголосила про відкликання суперечливого проєкту закону, спрямованого на скорочення використання пестицидів у ЄС.
Незважаючи на зростання експорту продукції птахівництва до Євросоюзу в 2023 році, у загальному споживанні країнами ЄС м’яса птиці частка українського експорту становитиме лише 1,6%, а в споживанні яєць — лише 0,8%. Це фактично не впливає на європейський ринок продукції птахівництва.
Законодавство ЄС поділене на 35 розділів — починаючи від вільного руху товарів і послуг, ринку капіталу до соціальної та конкурентної політики. Ключовим і найскладнішим на шляху України до ЄС, де вестиметься найбільша боротьба, буде розділ 11, де йдеться про сільське господарство і розвиток сільських територій.