Step by step: як українські тваринники поєднують виживання галузі та євроінтеграційні процеси
Пасторалізм та географічні зазначення: які підходи наближають карпатських фермерів до ЄС
01 грудня 2024, 06:15 670
Україна прийняла зобов'язання досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Викиди метану до 2030 року мають скоротитися на 30%. Основні джерела викидів від агровиробництва — метан у тваринництві та використання мінеральних добрив.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України розробили стратегію досягнення вищезгаданих цілей.
«Стратегія максимально наближена до європейської аграрної політики. Ми врахували всі 10 пунктів, що є в ній, але є й свої особливості. У нас триває війна, є обмеження доступу до фінансів, глобальні проблеми з кадрами. Ключові аспекти стратегії — акцент на розвитку дрібних господарств. Переважна більшість великих виробництв уже готові до інтеграції, дрібним же потрібно дати інструменти», — пояснив начальник управління сільського розвитку Мінагрополітики Микола Мороз під час вебінару «Євроінтеграція України: карпатські фермери на шляху збалансованого розвитку».
Також стратегія пов'язана з розвитком сільських територій, саме тут ключову роль відіграє малий фермер. Так, підтримка поширюється на ті господарства, що обробляють до 120 га, утримують до 500 кіз та/або овець, або ж до 100 корів. Наступного року ця програма буде продовжена, будуть виплати на гектари або на кількість худоби, стверджують у міністерстві.
Микола Мороз, начальник управління сільського розвитку Мінагрополітики
Поголів'я корів у нас скоротилося втричі. Тож джерело викидів метану зменшилося, але це не те, що ми хотіли би бачити. Український фермер вносить значно менше добрив, ЗЗР порівняно з європейськими агровиробниками. Якщо останнім дійсно потрібно скорочувати норми, то в нас, якщо встановити вимоги до норм внесення на рівні будь-якої європейської країни, все одно ще є можливості для їх підвищення.
Також стратегія передбачає скорочення відходів та впровадження відновлюваних джерел енергії.
Належні практики — вимога євроінтеграції
Європейським фермерам підтримка надається лише за умови впровадження сталих практик виробництва, наголосив спеціаліст із політичних питань Генерального директорату Європейської комісії з питань сільського господарства та розвитку територій Мартін ван Дріл.
Щоб бути конкурентними на європейському та світовому ринку, українським агровиробникам також потрібно дотримуватися належних сільськогосподарських практик. Це означає, що господарювання має бути екологічно безпечним, економічно життєздатним та соціально прийнятним. Ці тези є в основі стандарту Global GAP.
Практика Global GAP нині є глобальним трендом, його застосовують у 135 країнах. Цей стандарт допомагає виходити на нові ринки.
За словами експерта з питань сільського розвитку Проєкту ЄС IPRSA Валерія Бондарчука, кодекс належних сільськогосподарських практик передбачає десять вимог. Це прості підходи, що дозволяють покращити якість продукції. Зараз розробляються рекомендації щодо належних сільськогосподарських практик для українських фермерів.
«Весь вступ до ЄС сфокусований на мікро-, малому та середньому агровиробнику. Підтримка його є запорукою успішного розвитку сільських територій та Спільної аграрної політики», — наголосила експертка з підтримки розвитку ланцюгів доданої вартості та системи передачі знань та інновацій (AKIS) Проєкту ЄС IPRSA Катерина Крикуненко.
Пасовища, лісосмуги та інші екологічні вимоги
Європейські стандарти також поширюються на водокористування, біорізноманіття, використання ЗЗР та добробут тварин.
«В Україні різні вимоги щодо використання ЗЗР. У ЄС вони жорсткіші, це стосується як переліку дозволених препаратів, так і способів внесення та контролю», — зауважила експертка МБО ІЦ «Зелене досьє» Ольга Ігнатенко.
Заходи з запобігання змінам клімату стосуються збереження пасовищ, охорони ґрунтів, заборони спалювання стерні, наявності мінімального покрову ґрунту, сівозміни.
Ольга Ігнатенко, експертка МБО ІЦ «Зелене досьє»
Перманентні лужні системи (пасовища) дуже ефективно накопичують вуглець, їх не можна змінювати, вони мають бути перманентними. Мінімальний покрив ґрунту важливий для запобігання пилових буревіїв. Стандарт щодо біорізноманіття вимагає певну частку агроугідь перевести з продуктивної системи, наприклад, з оранки, у непродуктивну — наприклад, покрити її перманентною рослинністю (лісосмуги, смуги дикоросів). Мінімальний обсяг — 3% від оброблюваних земель. Це мінімальні вимоги, в майбутньому вони будуть жорсткішими, щоб змінити систему агровиробництва на більш стійку.
Пасторалізм — вигонне скотарство — можуть внести до списку ЮНЕСКО
Традиційне господарювання у Карпатах пов'язане з пасовищами, вівчарством, вигонним скотарством. В світі це називають пасторалізмом.
Директор ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру» Олександр Буценко розповів, що традиція вигонного скотарства і вівчарства має давнє коріння і розвивається не лише в Карпатах, а й по всій території України. Тому Україна підтримала заклик Румунії приєднатися до файлу про пасторалізм репрезентативного списку ЮНЕСКО нематеріальної спадщини.
В Україні до національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесені вже три елементи: гуцульська бриндзя, традиційні знання і ремесла (були подані Рахівським районом Закарпатської області та частиною Івано-Франківської області), культура традиційного вівчарства Бессарабії Одеської області, а також традиційне свято «Міра».
Олександр Буценко, директор ГО «Центр розвитку «Демократія через культуру»
Є ще деякі громади на Івано-Франківщині, які готові внести безпосередньо елемент традиції та культури пасторалізму. Жива спадщина розвивається, вона не застигла в часі. Тому є можливість економічної підтримки з урахуванням біорізноманіття.
Грантова підтримка вівчарям та виноробам
Наразі карпатські фермери можуть отримати грантові кошти для розвитку. Підтримку надає проєкт ФАО «Комплексне, конкурентоспроможне та економічно раціональне створення ланцюжків доданої вартості у сільському, рибному та лісовому господарствах». Проєкт діє три роки і охоплює чотири області: Львівську, Івано-Франківську, Закарпатську та Чернівецьку.
«Це інвестиційна програма, спрямована на довгостроковий розвиток, включно з географічним зазначенням, найменуванням місця походження продукції. З початку вторгнення ми зосередились на програмах екстреної допомоги, надавали фермерам насіння, корми, курчат, засоби зберігання, техніку, генератори, здійснювали закупівлі обладнання для лабораторій», — пояснили представники проєкту.
У межах програми можна отримати гранти: для ОСГ — в сумі $10 тисяч, для малих та мікровиробників, що мають реєстрацію як ФОП, — $25 тисяч. Інвестиційні пріоритети включають техніку, теплиці, системи поливу, обладнання для виробництва електроенергії, переробки, доїльні системи, лабораторне обладнання, а також засоби для вирощування аквакультури. Умовою участі в програмі є співучасть самого фермера. Частка різна для різних сфер діяльності. Максимальне залучення передбачено для ягідників та овочівників. Для тих, хто виробляє мед, бринзу та вино, вимоги знижені.
Географія проєктів різноманітна, але найбільш активні учасники із Закарпаття та Львівщини.
Усі заявки приймаються через Державний аграрний реєстр (ДАР), там зазначені всі умови участі. Наразі готується третій грантовий цикл, передбачене розширення на інші області.
Географічні зазначення як можливість розвитку виробництва
За словами експерта з розвитку ланцюгів доданої вартості та географічних зазначень Проєкту ЄС IPRSA Тараса Антонюка, зараз спостерігається великий інтерес до географічних зазначень з боку ЄС.
Географічне зазначення є інструментом захисту традицій. Наприклад, якщо говорити про вигінне скотарство, культура пасторалізму була елементом утримання худоби. Щоб зберегти вівчарство від виродження, почали процес агрегації. Були створені певні осередки з обладнанням, куди власники худоби отримали можливість віддавати свій продукт — сир — для подальшої переробки, уніфікованого пакування та маркування, промотування. Внаслідок цього географічне зазначення гуцульської бриндзі стало впізнаваним.
Тарас Антонюк, експерт з розвитку ланцюгів доданої вартості та географічних зазначень Проєкту ЄС IPRSA
Дуже важливим елементом для географічного зазначення був розвиток сільського туризму. Проводилася робота над тим, щоб гуцульські господарства були доступними для відвідування, і в 2021 році був створений маршрут по полонинним господарствам. Споживач міг побачити, хто і як виробляє продукцію. Вівчарі отримували доступну рекламу, мали змогу доносити інформацію безпосередньо до кінцевого споживача і продавати продукт без посередників. Таким чином максимальна кількість доданої вартості лишалася виробникам. В підсумку попит значно перевищив пропозицію.
За останній рік кількість учасників проєкту географічних зазначень подвоїлася. Основним мотивом приєднання до схеми географічних зазначень була саме можливість отримати грант. На ці кошти виробники змогли покращити свої виробничі можливості, встановити машинне доїння чи забезпечити переробку.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
