План з відновлення та розвитку України, включно з агропродовольчим сектором, який був озвучений в межах Ukraine Recovery Conference у Лондоні, викликав неоднозначну реакцію на ринку, зокрема через відсутність публічно доступної презентації покрокової стратегії.
Ріпак залишається однією з найбільш волатильних культур за останній час. Продавці все більше розглядають фіксацію продажу в напрямку Європи, зокрема за базисними контрактами, що дають змогу зафіксувати логістичне вікно постачання та мати можливість фіналізувати ціну за чіткою формулою у прив'язці до біржі Euronext.
Переробники картоплі в ЄС продовжують стикатися з проблемами пошуку сировини, а обмежені постачання, які вони можуть забезпечити, обходяться дорого.
27 червня минуло 9 років з моменту підписання Угоди про асоціацію України з ЄС. Цим документом Україна зобов’язалася поступово адаптовувати національне законодавство до європейських acquis — нормативно-правової бази ЄС, спільної для всіх країн-членів. Українське законодавство, що потребує змін, стосується не лише розвитку демократичних інституцій, верховенства права та територіального співробітництва, а й неочевидної на перший погляд сфери — добробуту фермерських тварин.
Найбільше на органічні продукти харчування витрачають громадяни Швейцарії, Данії, Люксембургу, Австрії та Франції. В цих країнах показник витрат сягає більше 200 євро щорічно на душу населення, а середній показник по Європейському Союзу складає 104 євро.
Організувати експорт сільськогосподарської продукції з України стає все складніше. Навіть якщо за офіційними документами ввіз дозволений, на практиці це здійснити не завжди можливо.
Україна має всі шанси не програти в конкуренції з Європою, а ось беззастережний вступ до ЄС — не найкраще рішення.
Дозвіл наглядової ради «Укрзалізниці» на створення окремої компанії — іноземного перевізника/оператора (нерезидент України), що надаватиме послуги експедирування вантажів на території держав ЄС, паралельно з впровадженням комплексної послуги експедирування для окремих українських виробників — свідчить, що бачення наглядовою радою бізнес-моделі «Укрзалізниці» не передбачає євроінтеграційної реформи залізничних перевезень в Україні.
Підготовлений Європейською комісією регламент, який продовжує дію заборони на імпорт українського агроекспорту, стосуватиметься меншої кількості товарів.
Достатньо великі шанси, що заборона імпорту українських зернових до п’яти країн ЄС після 5 червня буде продовжена до осені. У такому випадку обсяги експорту не зміняться. Зміниться лише його структура у розрізі видів транспорту.
Цуккіоло (Zucchiolo) — це нова концепція овочів. Походить від гарбуза, що росте в Південній Америці, який являє собою щось середнє між цукіні та огірком. Нова концепція в сегменті тепличного садівництва не залишить байдужим нікого на європейському ринку.
Закриття країн-сусідів для вітчизняного зерна не можна пояснювати виключно політичними заграваннями урядів до майбутнього електорату. Є цілком об'єктивне підґрунтя, як-то: зміна кон’юнктури ринку, зниження цін на світових ринках, проблеми з якістю.
Криза навколо заборони імпорту українського агроекспорту деякими країнами ЄС яскраво продемонструвала характер і масштаб проблем, з якими стикатиметься український бізнес на шляху України до Євросоюзу.
Експортно орієнтований та стабільний за ціною — ці фактори підштовхнули аграріїв минулого року збільшити посіви ріпаку під урожай 2023 року. Загалом площі під ріпаком в Україні зросли на 8-15% за рахунок часткового зменшення посівів зернових та кукурудзи. Та після введення заборони на імпорт 4-х товарів, зокрема й ріпаку, до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини постало питання: куди українським агровиробникам продати ріпак нового врожаю.
Європейська комісія офіційно оголосила про запровадження «виключних та тимчасових» запобіжних заходів проти імпорту з України, які обмежують надходження окремих сільськогосподарських товарів українського виробництва до 5-ти країн ЄС, що межують з Україною.
Введення заборони на імпорт окремих позицій української агропродукції загрожує зривом виконання вже підписаних із польською стороною контрактів на її постачання. Крім того, прийняте рішення створює вагомі перепони для транзитного потоку всіх товарних позицій, на імпорт яких накладено вето.
Незважаючи на холодну зиму на півдні Туреччини, ягідна галузь розвивається швидкими темпами. Є нові виробники з плантаціями понад 20 га, які продовжуватимуть інвестувати у вирощування ягід.
Втрати українських аграріїв через заборону імпорту до деяких країн ЄС оцінювати поки рано. Однак потенційно — це можуть бути дуже великі втрати. Приблизно 40% усього експорту йде через суходіл із західними країнами, і це дуже багато. Це означає, що українські аграрії не отримають дохід, та ще й ціни впадуть.
Європейські ціни на перероблювану картоплю досягли рекордно високого рівня, оскільки посилення конкуренції з боку переробників за обмежений обсяг неконтрактних (вільно викуповуваних) запасів призвело до зростання фізичних цін.
Спільний внутрішній ринок цукру країн ЄС у 2022/23 МР є дефіцитним — 2 млн т. Згідно висловлювань провідних аналітичних агенцій, дефіцит у межах 2 млн т збережеться і у наступному 2023/24 МР.