ЄС

У вівторок, 27 лютого, Європейський парламент проголосував за новий закон про охорону природи. Він має на меті відновити 20% сухопутних і морських територій ЄС до 2030 року, а всі екосистеми, які потребують відновлення, — до 2050 року.

За підрахунками старшого наукового дослідника Центру європейських політичних досліджень (CEPS) в Брюсселі Майкла Емерсона, вступ України до ЄС коштуватиме 18,85 млрд євро на рік.

Україна рухається в Євросоюз і має розуміти всі виклики та реально їх оцінювати.

Український бізнес уже не очікує миттєвого припинення страйків на польських переходах. Більшість учасників ринку впевнені, що подібні блокування відбуватимуться час від часу, допоки Україна не стане повноправним членом ЄС.

Вчора, 13 лютого, в НУБіП України відбулася зустріч ідеолога проєкту «Агрокебети», CEO ІМК, Алекса Ліссітси з студентами, випускниками та викладачами усіх 9-ти університетів-партнерів освітнього проєкту.

Українське зерно, яке польські фермери висипали прямо на асфальт, стало гострим питанням дискусій для української спільноти. Оскільки у країні, де йде війна, зібране зерно — це не лише праця, а й самопожертва українських фермерів.

Євроінтеграція — питання номер один для України, і аграрний сектор відіграє значну роль у цьому процесі. Але вже на початку шляху бачимо невдоволення низки європейських країн у питаннях вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС.

Кількість підприємств, які 2023 року отримали дозвіл на експорт продукції птахівництва та почали постачати її до ЄС, зросла.

До кінця 2023 року Україна, окрім ринку ЄС, експортувала кукурудзу на азійські країни, особливо в Китай. Але з початку 2024 року лишився лише європейський ринок, що впливає на цінову ситуацію.

Проєкт рішення, запропонований Єврокомісією, значно погіршує умови торгівлі, які діяли протягом 2022-2023 років. Проєкт регламенту ще повинен бути розглянутий в Європейському парламенті та Раді міністрів ЄС. Сподіватися на покращення запропонованих Єврокомісією умов імпорту м’яса птиці і яєць, мабуть, не варто через тиск і європейських аграрних асоціацій і фермерів, які вимагають обмежити агроімпорт з України.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн сьогодні, 6 лютого 2024 року, оголосила про відкликання суперечливого проєкту закону, спрямованого на скорочення використання пестицидів у ЄС.

Незважаючи на зростання експорту продукції птахівництва до Євросоюзу в 2023 році, у загальному споживанні країнами ЄС м’яса птиці частка українського експорту становитиме лише 1,6%, а в споживанні яєць — лише 0,8%. Це фактично не впливає на європейський ринок продукції птахівництва.

Законодавство ЄС поділене на 35 розділів — починаючи від вільного руху товарів і послуг, ринку капіталу до соціальної та конкурентної політики. Ключовим і найскладнішим на шляху України до ЄС, де вестиметься найбільша боротьба, буде розділ 11, де йдеться про сільське господарство і розвиток сільських територій.

Сьогодні протести європейських фермерів не починаються зі слова «Україна». Вони зумовлені невдоволенням моделлю сільського господарства в ЄС та зростаючою конкуренцією у світі.

На противагу ярим зерновим культурам експорт органічної кукурудзи до ЄС зростає. Це пов’язано з тим, що виростити кукурудзу за органічною технологією з нормальною урожайністю європейському фермеру складно. Тож Європа завжди імпортувала її зі США та України.

Більшість грибних господарств, які працювали до повномасштабного вторгнення, відновили виробництво та продовжують функціонувати. Обсягів виробленої продукції достатньо для закриття потреб внутрішнього ринку, тож наразі в імпорті грибів немає потреби.

Виробництво органічних ярих зернових в Україні зменшується. Це пов’язано як з переорієнтацією виробників на більш маржинальні культури, так і з тим, що європейські фермери можуть у необхідній для ринку кількості вирощувати цю продукцію за органічною технологією.

Останніми роками органічному ринку України притаманна тенденція до зниження кількості виробників органічного вівса і, відповідно, зменшення площ під культурою. Те саме стосується і проса.

Хоча логістичні зв’язки вже вдалося вибудувати, перевезення агропродукції як автотранспортом, так і залізницею залишаються дорогими. Особливо складно вивезти врожай аграріям із прифронтових областей, адже тарифи захмарні, й не всі перевізники готові до них їхати.

Аграрний сектор України другий рік поспіль зазнає колосальних втрат через війну, а майбутній вступ до ЄС уже зараз зобов’язує українських виробників молока відповідати вимогам якості та безпечності продукції європейського співтовариства.