ЄС

З початку повномасштабної війни Велика Британія запровадила нульове мито на всі товари українського походження. Це стимулювало експорт морозива до Королівства: з 4 т 2022 року постачання зросли до 76 т торік.

Малі та середні виробники, що вирощують сою, найбільше підпадають під вплив нового регламенту ЄС — European Union Deforestation Regulation (EUDR), що після чергового відтермінування повинна набути чинності з 30 грудня цього року.

Україна має багато напрямів бізнесу, аби інтегруватися в ЄС, що є запорукою успіху. Зі вступом України до ЄС кожен знайде свою нішу для розвитку.

Ринок молочної продукції — одне із найчутливіших питань у переговорах щодо нових умов торгівлі з Європейським Союзом.

Україна з 1 січня 2027 року переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності — NACE 2.1-UA, гармонізовану з Європейським Союзом.

Міністерство розвитку громад та територій України та Міністерство транспорту Норвегії домовились про продовження лібералізації вантажних перевезень до березня 2027 року.

Українська агропереробка сьогодні формує близько 4% ВВП, демонструє високу резистентність навіть під час війни й відновлюється швидше за багато інших галузей.

Серед ключових трендів у вирощуванні спаржі експерти виокремлюють різке зростання витрат на робочу силу, що стимулює активний розвиток автоматизації посадки та збору врожаю. Прогнозується, що через 5 років автоматизований збір спаржі стане нормою у багатьох країнах.

Нестача гарбузового насіння спостерігається на ринку Європейського Союзу.

Зміна клімату відкриває нові горизонти для сільського господарства у північних регіонах Європи. Те, що ще нещодавно здавалося неможливим, сьогодні стає реальністю: вирощування вівса в умовах Арктики.

Європейський Союз у період з 1 липня по 19 жовтня 2025 року імпортував рекордний обсяг гірчичного насіння — 33 тис. т. Це на 38,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Уже четвертий рік поспіль в Україні проходить Український тваринницький саміт, збираючи широке коло фахівців секторів тваринництва і птахівництва. Аудиторія Ukrainian Livestock Summit зростає з року в рік.

ТОВ «Хорольський завод дитячого харчування» (Полтавська обл.) продовжує розширення присутності в Європі: ведуться переговори з партнерами у країнах Балтії (Литва, Латвія, Естонія), а також вивчаються можливості співпраці з Австрією, Швейцарією та Францією.

В Україні співвідношення тваринництва до рослинництва складає 25% на 75%, тоді як у європейських країнах — 50 на 50. Щоб краще реалізувати потенціал галузі, українським тваринникам потрібно відповідати експортним вимогам ЄС та інших маржинальних ринків, частиною яких є благополуччя фермерських тварин. І з огляду на євроінтеграцію, вимоги до вітчизняних ферм стають більш жорсткими.

Оновлення Регламенту ЄС щодо землекористування та лісництва має на меті досягнути 310 млн т СО2е в обсязі накопиченого вуглецю в ґрунті до 2030 року на рівні ЄС. При цьому кожна країна має визначити свої власну національну ціль яка зробить внесок у спільну мету.

В Україні спостерігається тенденція до збільшення виробництва молока на підприємствах, приріст складає 5% рік до року. Також фіксується +5% поголів’я птиці. Відбулося зниження поголів'я в господарствах населення на 2%, але є сигнали до відновлення. Ці цифри підтверджують, що промислове тваринництво з упевненістю дивиться в завтрашній день.

Українська молочна галузь максимально наблизилася до стандартів ЄС, а прогрес у якості продукції доводить, що українські виробники готові працювати за європейськими правилами. До того ж Європейський Союз став ключовим партнером для українських молочних компаній.

Соціальна та екологічна відповідальність набувають ключового значення для системного експорту на ринки ЄС та побудови довготривалого партнерства. Концепція Green Deal, що об'єднує основні вимоги до виробників та постачальників, уже напряму впливає на український агросектор і вимагає певної трансформації.