Великі національні торговельні мережі готові надавати можливість для дрібного виробника, закуповувати ягоди, горіхи, нішеві крупи. Співпраця можлива у форматі Інноваційних груп дрібних агровиробників (SIGs — Small Innovation Groups), що наразі успішно застосовується в країнах Європейського Союзу і є частиною спільної аграрної політики.
Мета SIGs — допомогти виробникам обмінюватися досвідом, розробляти нові продукти, виходити на нові ринки, отримувати фінансування. Успішно реалізовані проєкти SIGs поширюються на загал за допомогою системи AKIS (Agricultural Knowledge and Innovation Systems).
За словами консультанта, начальника відділу трансферу знань управління сільського розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Максима Кобизистого, малі виробники є надзвичайно важливими з погляду розвитку сільських територій.
«Разом легше підсилювати позиції на ринку, формувати більші партії продукції, налагоджувати нові канали збуту та застосовувати, відповідно, нові підходи у виробництві або створювати нову продукцію», — наголосив він під час вебінару «Інноваційні групи дрібних агровиробників (SIGs) як інструмент розвитку сільських територій».
Проєкт інноваційних груп стосується не лише агровиробників, а й усіх сільських жителів, зазначає експерт з розвитку Інноваційних груп малих агровиробників проєкту ЄС IPRSA, перший заступник голови Всеукраїнської асоціації громад Сергій Замідра.
«Йдеться загалом про розвиток села та пошук шляхів зробити його таким же заможним, як у Європі, де 30% бюджету йде на підтримку села», — додав він.
До дрібних сільгоспвиробників належать ті, що обробляють до 500 га, а це більшість (80%) зареєстрованих у державному аграрному реєстрі (ДАР). Проте не лише зареєстровані фермери належать до цільової аудиторії Проєкту інноваційних груп. Це стосується будь-якого сільського жителя, який обробляє землю, вирощує худобу, — фізичних осіб та домогосподарств.
Ключове завдання — допомогти мешканцям села більше заробляти. Тож проєкт стосується переважно теплиць, фруктів, овочів, молочки, свиней, меду, а також нішевих зернових.
Стратегія розвитку сільських територій затверджена минулого року, плануються зміни до стратегії громад, щоб пріоритети розвитку сільських територій були в усіх стратегічних документах ГО.
«Це важливо. Є пріоритет у стратегічних документах — є ресурси, немає пріоритету — забули, не сфокусувалися, ресурси перенаправлені в інші напрями, це не працює», — пояснив спікер.
Перші пілотні проєкти AKIS у Дніпропетровській області висвітлили ключові перешкоди розвитку дрібних агровиробників:
Вирішити ці проблеми покликані SIGs, оскільки саме громада визначатиме ключові пріоритети, що мають базуватися на інноваційності та мультиплікаційності, і тоді під них триватиме пошук фінансування.
Перше питання в громадах — гроші. Міжнародні партнери не просто так дають нам підтримку. Гроші — це про ефективність. Вони мають бути ефективно використані, й це тотожно інноваційності. Важливо отримувати фінансову підтримку як партнер, адже у громадах є хороші практики, якими ми можемо ділитися. Є гарна ідея, а вже потім гроші.
Тож якщо громада фокусується на ягодах чи горіхах, це має бути з певними сучасними інноваційними ідеями в контексті маркетингу, доступу до ринків, самого продукту, налагодження процесів, формування певних організаційних інновацій.
Під ці проєкти-ідеї виробники зможуть шукати фінансові ресурси та налагодити діалог і довіру між тими, хто живе та працює в селі, — фермерами, сільськогосподарськими радниками, дослідниками, кооперативами, університетами, мережами супермаркетів та іншими зацікавленими сторонами.
Для створення групи спочатку потрібно визначитися з фасилітаторами: ними виступають представники органів самоврядування чи просто громад, яких делегує орган місцевого самоврядування. Тобто це можуть бути навіть активні мешканці села.
Фасилітатори визначають провідних дрібних агровиробників, працюють разом із ними, щоб сформувати групу й далі запускати її діяльність.
Інноваційні групи дрібних агровиробників — це про те, як зробити так, щоб у кишені жителів села кількість грошей збільшилася завдяки тому, що їхня земля ефективніше обробляється.
Першим кроком може бути запрошення представників групи до сільської, міської ради та обговорення ключових пріоритетів і потреб. Так, на прикладі Магдалинівської громади Дніпропетровської області, фермери об'єдналися вже після першої зустрічі, зазначив експерт.
Ключовий експерт проєкту ЄС IPRSA II Росс Булл наголосив, що важливо визначитися, де групи малих виробників є зараз і де хочуть бути в майбутньому, які цілі ставлять перед собою.
«Ми допомагаємо малим виробникам насамперед провести оцінку, визначити сильні та слабкі сторони. А система AKIS може допомогти впровадити їхню діяльність», — пояснив він.
На рівні Мінагрополітики працює національна робоча група з питань впровадження системи AKIS в Україні. Планується створити сім регіональних хабів із представництвом у кожній з областей. Кожен етап супроводжується інтенсивною цифровізацією. Всі країни-члени Європейського Союзу повинні надати звіт по AKIS, проте не кожна країна ЄС має свій власний портал, пов'язаний із цією системою. Так, Іспанія запустила його рік тому, а Румунія — декілька тижнів тому, сайт ще наповнюється. На кінець літа – початок осені сайт AKIS буде запущено в тестовому режимі й в Україні, але важливою умовою доступу до нього буде реєстрація в ДАР.
«Доступ до повного функціоналу форумів, обговорень, можливість додавати власні розробки, ділитися ними будуть мати тільки зареєстровані в ДАР фермери. В AKIS передбачені й інші ролі для науковців, освітян та інших учасників», — розповів Сергій Замідра.
Якщо інноваційні групи успішно втілили свої ідеї коштом європейського бюджету, то вони зобов'язані поширити їх, щоб їхній досвід був корисним іншим агровиробникам. Тому всі ці рішення повинні бути завантажені на Національний портал AKIS.
Важливо, що інновація не просто залишається на місцевому рівні та реалізується якоюсь однією групою, а стає загальнодоступною, може далі модернізуватися, змінюватися під потреби інших груп.
Використання водних ресурсів, органічне землеробство, впровадження точного землеробства, поводження з відходами, короткі ланцюги постачання — це ті проєкти, що найчастіше реалізуються ініціативними групами в ЄС. В Україні також багато схожих ідей.
Однією з перших втілених ідей було запровадження електронного квитка у Скадовську, ще до окупації, це коштувало лише $400. Таке просте рішення дало поштовх іншим ефективним інноваціям, які підвищили інвестиційну привабливість громади. Ініціатива перемогла в конкурсі кращих практик Офісу Ради Європи в Україні. Згодом була представлена у Польщі на дискусії щодо Smart Village, і тоді сказали, що українці створюють Smart City за кишенькові кошти.
Вже існує кілька успішних прикладів формування ініціативних груп в українських громадах.
У Медвинській громаді Київської області зібралася група з близько 30 бджолярів. Вони обговорили проблеми, пріоритети та шляхи популяризації громади щодо виробництва меду. Ці питання внесли до стратегії громади включно з проведенням навчань для сільських жінок-фермерок. ГО прийняла релоковану пекарню з Сумської області, і остання буде переробляти мед місцевих виробників. Налагоджується співпраця з мережами, плануються спільні торговельні марки.
Виробники меду є майже в кожній громаді. На Черкащині об'єдналося понад 20 виробників, утворивши проєкт «Пасіка-21», і це позитивний приклад трансформації, вважає Сергій Замідра.
В Магдалинівській громаді Дніпропетровської області фермери вирішили вирощувати та переробляти сочевицю. Культуру визначили як таку, що має значний експортний потенціал. Закупили насіння та залучили місцевих агрономів для консультацій із технологій вирощування. Перший урожай збирали разом у 2024 році. Тепер група ініціює проєкт із переробки сочевиці для виходу на нові ринки, а також мережі.
«Магдалинівська громада була однією з перших. Їм було найскладніше. Проте ця громада — одна з небагатьох в Україні, яка затвердила свою власну програму підтримки дрібних агровиробників, виділила на це певні ресурси та залучила міжнародне фінансування», — розповів Сергій Замідра.
ГО регулярно бере участь у навчальних тренінгах від ФАО та інших міжнародних інституцій. Тож вони матимуть можливість якісніше підготувати заявки на проєкти сільського розвитку.
У Пирятинській громаді учасники домовился про виробництво полуниці, лохини та малини як у теплицях, так і відкритому ґрунті на невикористовуваних приватних ділянках. У межах проєкту були створені групи, що об’єдналися навколо ягідництва. Вони спільно шукають можливості для переробки врожаю. На базі шкіл організовано навчальні центри, де ягоди переробляють на джеми, що потім реалізуються у місцевій торговій мережі. У планах — масштабування виробництва до такого рівня цін, щоб заохотити інших дрібних виробників приєднуватися до сформованої ініціативної групи.
Потенційно цікавими напрямами для малих інноваційних груп є: органічні овочі, тепличні овочі, гарбузова олія, бджільництво, картопля, капуста, кукурудза.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua