Щодо геокоординат, недопущення сегрегації продукції, відвантажень і прослідковуваності, то системні великі компанії можуть адаптуватися до цього. Більш вразливою категорією є середні та малі фермери, які люблять працювати з соєю, вона їм подобається технологічно, оскільки невимоглива у вирощуванні. Тому ми бачимо тут певну загрозу, особливо це стосується тих компаній, що не лише вирощують, а й займаються трейдингом.
Новий «лісовий» регламент: що чекає на українську сою
28 серпня 2025, 06:07 924
Для агробізнесу соя залишається цікавою високомаржинальною культурою завдяки стабільному попиту й досить високій ціні. Проте з січня 2025 року може виникнути нова немитна перешкода для експорту сої до ЄС, адже почне діяти регламент EUDR (European Union Deforestation Regulation). Він передбачає повну простежуваність продукції включно з геолокацією та необхідністю підтвердження, що раніше поля під соєю не були лісом, а також заборону змішування продукції з невідповідною або неперевіреною.
Чи готові до таких вимог вітчизняні оператори, і як це вплине на український ринок сої, обговорювали під час зустрічі Trend & Hedge Сlub.
Постраждають, як завжди, малі ФГ
За словами генерального директора УКАБ Олега Хоменка, українським підприємствам доводиться самотужки розбиратися в усіх деталях регламенту. Для цього спільно з консалтинговою компанією СЕО I.P.Cert УКАБ створив робочу групу, яка напрацьовує механізми комфортного переходу господарювання відповідно до правил EUDR.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
Україна відноситься до країн «низького ризику» з погляду знеліснення. Проте все одно оператори мають подати заяву про належну обачність (Due Diligence Statement), передати геокоординати. Тож зараз робоча група УКАБ напрацьовує методики та рекомендації для виробників, що будуть розповсюджуватися серед фермерів і компаній.
«Є пул активних компаній, трейдерів, які зрозуміли, що тут потрібно включатися, тому що можемо втратити ринок», — зауважив Олег Хоменко.
Зараз триває напрацювання нормативних актів. На тлі пертурбацій у міністерствах це досить складне завдання. Деревина відноситься до екологічної інспекції, Держлісагентства, а це зовсім інше відомство — Мінекології, яке опікується цими питаннями. Тож потрібно додатково узгоджувати всі нормативи.
«Шахматки» та корінні народи
Перелік продукції, що підпадає під вимоги EUDR, буде розширюватися. Наступними йдуть соняшник і кукурудза. А в майбутньому вся сільгосппродукція, що експортується до ЄС, повинна відповідати пунктам регламенту.
Втім, в УКАБ не відкидають, що Європа може стати заручником недостатньої кількості сої на своєму ринку, і даний регламент можуть просто вчергове відтермінувати. Проте український бізнес намагається максимально підготуватися до нього. Важкими є питання простежуваності та сегрегації, адже якщо по змішуванню в Україні ще є певні напрацювання на прикладі ГМО і не-ГМО, то відвантаження і формування партій в порту — це виклик для операторів.
Відкритим залишається й питання підтвердження легальності вирощеної продукції.
«Усім знайома ситуація із «шахматкою» на полях, і те, що на одному полі може бути 3-4 орендаря. Із цими «шахматками» є необхідність законодавчого регулювання, тому що ми по-іншому не зможемо довести, на яких підставах обробляється значна частина землі», — наголосив Олег Хоменко.
Регламент EUDR також передбачає дотримання прав корінних народів. І хоча це стосується країн інших континентів, цю норму треба узгодити і в Україні.
Олег Хоменко, генеральний директор УКАБ
Є над чим працювати, але я сподіваюся, що ми розробимо алгоритми та зможемо експортувати нашу продукцію до ЄС, тим паче, що на неї є попит. Адже європейці залюбки купують вітчизняну якісну продукцію за нижчою ціною, переробляють її, отримуючи додаткові кошти.
З урахуванням додаткового експортного мита, викликаного «соєвими правками», премія у вигляді доступу до ринку ЄС буде ще більшою, прогнозує експерт. До того ж «соєві правки» можуть бути одним із інструментів перемовин із Європейським Союзом з метою збільшення обсягів експорту. Тож варто слідкувати за стратегією Брюсселю.
Як це вплине на експорт?
У 2025 році площі під соєю в ЄС скоротилися на 8% — до 1,1 млн га, виробництво очікується на рівні 2,7-2,8 млн т. Лише Польща суттєво збільшила посіви, на 23%, тоді як Сербія, основний виробник, значно зменшила — на 40%. До того ж урожайність знижена через посуху.
Скорочення виробництва бобів вплине перш за все на попит на не ГМ-сою, зазначила засновниця та керівниця I.P.Cert, експертка з питань сертифікації та сталого розвитку в агросекторі Оксана Просоленко.
«Внутрішнє покриття Європи в кращому разі десь на рівні до 4%, разом із українською соєю, якщо рахувати все наше виробництво, — це 8%. Тобто основний вал вони імпортують з Латинської Америки. Скорочення виробництва з боку Сербії може вплинути саме на баланс, на потенційну премію і на зростання запиту щодо української не ГМ-сої», — пояснила вона.
Вивезти сою до кінця року
Торік Україна експортувала до країн ЄС 1 млн 314 тис. т сої, що становить близько 9% усього імпорту культури Євросоюзом. Під урожай поточного року в Україні засіяно близько 2,42 млн га сої. Прогнозований урожай — до 5,8-6,5 млн т.
З урахуванням нових норм до експорту готово максимум до 1 млн т потенційного врожаю, адже 70% виробників навіть не знають про норми EUDR.
Оксана Просоленко, засновниця та керівниця I.P.Cert, експертка з питань сертифікації та сталого розвитку в агросекторі
Усі в очікуванні, що щось зміниться, або взагалі не буде стосуватись України. Тому будемо робити все, щоб більша частина або хоча б половина сої до кінця року була придатна до експорту наступного року.
Вона уточнила, що весь товар, вивезений до 30 грудня 2025 року, не буде підпадати під вимоги регламенту. Тому європейські компанії будуть намагатись вивезти продукцію до кінця календарного року. А на 2026 рік залишаться ті, які будуть готові до нових вимог. Наразі ж ринок сої не дуже активний.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua
