Особистий погляд

Аграрний бізнес тримається здебільшого на ентузіазмі сільгоспвиробників і працівників компаній, які попри всі труднощі й виклики продовжують засівати поля та збирати врожай. І малим фермерам, і великим агрохолдингам за нинішніх обставин працювати складно. Як виявилося, вони мають спільні проблеми.

Збільшення площ під лохиною та власний фруктовий сад — це те, до чого йде подружжя Наталії та Андрія Янцевичів із Березного, що на Рівненщині. Їхня мрія вже почала реалізовуватися — є рішення від громади про виділення землі. Та поки триває війна, реєстри не працюють, відповідно, питання про розширення поставлене на паузу.

Аномальна спека в Україні триває вже понад два тижні, і найближчими днями різкого зниження температури не очікується. На більшості території не прогнозується також і опадів. Сільгоспвиробникам така ситуація загрожує серйозними втратами врожаю, а також суттєвим зниженням якості насіння. Особливо критично це для пізніх зернових та олійних: кукурудзи, соняшника та сої.

Зміна клімату стає все відчутнішою для українських аграріїв. Цьогорічна аномальна спека змусила вчергове замислитися агровиробників над вдосконаленням технологій виробництва: зміною обробітку ґрунту, селекцією насіння, використанням зрошення, бо інакше виростити врожай стає все складніше.

В Україні протягом трьох років функціонування ринку землі продано понад 0,5 млн. га, а це — 1,4% від від всіх сільськогосподарських земель в обігу. Середня ціна склала $1,5 тис/га. Вартість землі в доларах за три роки майже не змінилася, що пояснюється девальвацією гривні.

Інтеграція українського сільського господарства до єдиного ринку ЄС включає не лише виклики, а і можливості. За умови ретельної підготовки та підтримки з боку ЄС, український агропродовольчий сектор може стати цінним активом та сприяти продовольчій безпеці в Європі.

В Україні вже третій тиждень тримається аномально спекотна погода. Рекордні температури впливають на об’єми виробництва овочів та зелені, на їхню кількість, якість та продуктивність збору врожаю. При цьому не не можна виділити певний регіон, де сьогодні прохолодніше, ситуація критична наразі по всій Україні.

Цьогорічний сезон для аграріїв буде соєвим, як прогнозують експерти та аналітики. Україна 2024 року може експортувати рекордну кількість сої — 3,5 млн т.

Аномальна спека призводить до стерилізації пилку пізніх культур. За прогнозами Гідрометцентру, суттєвих опадів до 20 липня не передбачається. Можливо, будуть короткочасні дощі у Львівській, Волинській, Сумській областях і на півночі Черкащини. Проте і вони не покращать ситуацію.

Сьогодні Україною шириться тренд будівництва біоетанольних потужностей. Завдяки цьому виробництву можна реалізувати відразу три напрями: переробляти зерно чи відходи агровиробництва, отримувати дешеве пальне та корми для тваринництва.

Цього року сезон української черешні розпочався на три тижні раніше та з нижчих на 30% цін порівняно з аналогічним періодом 2023 року.

В Україні все помітнішим стає кадровий голод, причому нестачу працівників гостро відчувають як великі компанії, так і малий бізнес. Закон про мобілізацію ще більше загострив ситуацію, адже багато чоловіків звільняються з офіційного місця роботи і переходять працювати в «тінь».

Переговори про вступ України до Європейського Союзу розпочалися. Один із найважливіших пунктів у цьому процесі — сільське господарство. Україна лякає європейців своїми масштабами і конкурентоздатністю. Втім, у подібній ситуації були й інші країни, зокрема Польща.

За результатами посівної цього року під соєю знаходиться 2,032 млн га, і це новий рекорд для України. Порівняно з минулим роком збільшення відбулося на 200 тис. га. Соя стала однією з культур-лідерів завдяки своїй маржинальній привабливості та цікавим ринковим пропозиціям з боку ЄС.

Існує думка, що тваринництво врятує рослинництво. Частка правди в цьому є, зазначають експерти, адже на тваринництві можна заробити і перекрити невдалий агрономічний сезон. Ще більше перспектив учасники ринку вбачають у новій стратегіії розвитку ланцюга зерно – свині – мʼясо, що забезпечить додану вартість на 6-12 млрд євро щороку.

Аграрії південних областей цього року розпочали збір ранніх зернових ще на початку червня. Кажуть, що такі ранні жнива відбулись вперше за усі роки незалежності. Загалом на сьогодні жнивують аграрії шести областей і вже намолочено 48,3 тис. т зерна нового врожаю.

Харків від початку повномасштабної війни перебуває під прицілом російської армії. Місто було і залишається однією з головних цілей окупантів, але Харківщина протистоїть ворогу. І в таких надскладних умовах продовжують працювати бізнес і підприємці, роблячи свій внесок у підтримку економіки країни.

Прогнози щодо збільшення площ під цукровим буряком поточного сезону не справдилися. Виробники проаналізували цінову ситуацію та експортні можливості й не стали ризикувати, розширюючи площі. Проте, за попередніми розрахунками, Україна цьогоріч матиме більше перехідних залишків цукру, оскільки було збільшене виробництво продукту, але водночас неможливо значно наростити експорт.

Порівняно з минулим роком аграрії не відчули суттєвих змін у вартості весняної посівної. Хоча посівний матеріал, добрива та засоби захисту рослин цьогоріч дещо зменшилися в ціні, але фінансового полегшення сільгоспвиробникам це не принесло, адже значно зросли витрати у частині дизпалива, орендна плата збільшилася в середньому на 13%.

Багато компаній повертаються до форвардного виду контрактування. Про це вже заявили Kernel і Cargill. Це дуже хороший знак, який демонструє, що український зерновий ринок знову стає цивілізованим — таким, як до початку повномасштабного вторгнення. Тоді укладалися й форвардні, й ф'ючерсні контракти, а вітчизняний ринок був повністю інтегрований у світову економіку.