«Відновити господарство так, як було, — це поки нездійсненна ціль, ми лише на початку». СТОВ «Гусарівське» пів року перебувало у зоні бойових дій. Окупація завдала значної шкоди господарству: воно опинилося на початковому рівні розвитку.
Низька ціни на зернові, нестача кадрів через мобілізацію, а подекуди й погодні умови стали викликом цього року для аграріїв.
За 10 повоєнних років, відповідно до презентованої Міністерством аграрної політики та продовольства стратегії розвитку АПК, планується збільшити виробництво м’яса птиці з поточних 1,4 млн т до 3,4 млн т, тобто на 150%. За цей же період передбачається подвоєння виробництва яєць.
«Від зернини до хлібини» — популярна і ефективна стратегія виробництва. Саме такої дотримуються у компанії ТОВ «Агроіст Бейкінг енд Міллінг», де виготовляють продукцію для популярних столичних магазинів.
У 2023 році під ячменем засіяно 1,4 млн га, що на 43% нижче показника довоєнного 2021 року. Саме під ячменем посівні площі в Україні скоротилися найбільш суттєво порівняно з іншими зерновими культурами.
Морські шляхи залишаються єдиним варіантом, який дозволить Україні експортувати необхідні обсяги зернових та олійних. І хоча паралельно аграрії та трейдери працюють над розвитком альтернативних шляхів експорту, розбудовуючи інфраструктуру та збільшуючи їхню потужність, однак ця логістика занадто дорога і економічно невиправдана для сільгоспвиробників.
У СТОВ «ЕНОГРАЙ» (ТМ FruitOk), що займається вирощуванням фруктів на Херсонщині, площа саду до війни сягала близько 400 га. На ній вирощували персик, черешню, вишню, сливу, абрикос, яблука та кизил. Через окупацію регіону саме підприємство зазнало суттєвих збитків, які ще й досі фіксують та підраховують, а площа саду, яка нині лишилась в обробітку, скоротилася до 165 га.
Про те, чи будуть цього року забезпечені потреби українців у цибулі та моркві, чому нідерландське насіння в Польщі дешевше, ніж в Україні, чому українці купують в супермаркетах навесні капусту з Македонії, а не з українського Ізмаїлу, і, звісно, про наслідки підриву Каховської ГЕС фермери та постачальники насіння розмовляли в кулуарах одного з профільних заходів.
В умовах повномасштабного вторгнення ринок землі продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно з визначеними законодавством нормами. І вже за пів року, відповідно до діючого земельного законодавства, має настати черговий етап впровадження земельної реформи, коли юридичні особи отримають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Їм буде дозволено купувати земельні банки площею до 10 тис. га.
Ріпак залишається однією з найбільш волатильних культур за останній час. Продавці все більше розглядають фіксацію продажу в напрямку Європи, зокрема за базисними контрактами, що дають змогу зафіксувати логістичне вікно постачання та мати можливість фіналізувати ціну за чіткою формулою у прив'язці до біржі Euronext.
Українські борошномели та виробники круп почали освоювати та закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту. На цей рік мають оптимістичні плани, адже прогнозовано збираються експортувати до кінця року 150 тис. т борошна.
На одеському ринку «Початок» сезон черешні розпочався з гуртової ціни 650 грн/кг. До Одеси завозили черешню з Іспанії, Італії та Туреччини. Зараз оператори ринку працюють з вітчизняною продукцією, яка надходить насамперед з Одеської області, а найближчими днями очікуються надходження черешні з Молдови.
Очікування щодо суттєвого зменшення посівів кукурудзи у 2023 році та значного зростання площ під соняшником виправдались, але без великого відриву, якщо порівнювати з минулим роком.
Шкодочинної засухи для групи озимих культур цього сезону не спостерігалося. Озимі розвиваються нормально, тож є сподівання на хороший врожай.
Сотні гектарів української землі мають значні забруднення в результаті ведення бойових дій агресора на території нашої держави. Ще частина площі втрачена для агровиробництва через руйнування Каховської ГЕС. Експерти не приховують: процес відновлення буде повільним. Спочатку розмінування, потім — проведення повноцінного обстеження, надання рекомендацій та консультації з аграріями.
Руйнація Каховської ГЕС — це техногенна катастрофа, яка несе жахливі наслідки, зокрема і для економіки країни. Через неможливість брати воду для каналів зрошення займатися сільським господарством у цьому регіоні буде дуже важко.
Після лютого 2022 року овочевий ринок України скоротився на третину — це стосується і виробничих площ, і насіння. Адже основні овочеві підприємства розташовані на півдні, зокрема в Херсонській та Запорізькій областях. Після підриву дамби Каховської ГЕС Херсонщина втратила понад 20 тис. га сільгоспземель, на яких було зосереджене українське овочівництво.
З обмеженим експортом зернових в українських виробників постала потреба розвивати переробку. Але, як виявилося, створювати переробні підприємства в країні під час війни, без іноземних інвестицій, із порожнім держбюджетом та відсутніми умовами для розвитку нових напрямів — практично неможливо.
Цього сезону гравці аграрного сектору ще говорять про експортний потенціал України на глобальному ринку та шляхи експорту. Щоправда, ці прогнози стабільно складні, лише з певними індикаторами до оптимізму. Найбільш вразливий у цій ситуації однозначно агровиробник — заробити буде важко, а якщо на ринку не станеться глобальних змін, то вже наступного року прогнозуються серйозні структурні проблеми в українському агросекторі.
Переробні потужності в Україні скоротилися вдвічі. Втім, аграрії продовжують сіяти бобові, оскільки це важливо для сівозміни. За даними ГС «Асоціація виробників та споживачів бобових», на кінець травня в Україні вже посіяно 131,16 тис. га гороху, це майже на 100 тис. га менше, ніж було на цей самий час у 2021 році, однак трохи більше порівняно з минулим роком.