Особистий погляд

Аграрії південних областей цього року розпочали збір ранніх зернових ще на початку червня. Кажуть, що такі ранні жнива відбулись вперше за усі роки незалежності. Загалом на сьогодні жнивують аграрії шести областей і вже намолочено 48,3 тис. т зерна нового врожаю.

Харків від початку повномасштабної війни перебуває під прицілом російської армії. Місто було і залишається однією з головних цілей окупантів, але Харківщина протистоїть ворогу. І в таких надскладних умовах продовжують працювати бізнес і підприємці, роблячи свій внесок у підтримку економіки країни.

Прогнози щодо збільшення площ під цукровим буряком поточного сезону не справдилися. Виробники проаналізували цінову ситуацію та експортні можливості й не стали ризикувати, розширюючи площі. Проте, за попередніми розрахунками, Україна цьогоріч матиме більше перехідних залишків цукру, оскільки було збільшене виробництво продукту, але водночас неможливо значно наростити експорт.

Порівняно з минулим роком аграрії не відчули суттєвих змін у вартості весняної посівної. Хоча посівний матеріал, добрива та засоби захисту рослин цьогоріч дещо зменшилися в ціні, але фінансового полегшення сільгоспвиробникам це не принесло, адже значно зросли витрати у частині дизпалива, орендна плата збільшилася в середньому на 13%.

Багато компаній повертаються до форвардного виду контрактування. Про це вже заявили Kernel і Cargill. Це дуже хороший знак, який демонструє, що український зерновий ринок знову стає цивілізованим — таким, як до початку повномасштабного вторгнення. Тоді укладалися й форвардні, й ф'ючерсні контракти, а вітчизняний ринок був повністю інтегрований у світову економіку.

Ще до війни загальний обсяг перевезень круп, борошна, макаронів у компанії «Глобал Оушен Лінк» складав 2-3 тис. контейнерів на місяць. Але з початком повномасштабного вторгнення експорт контейнерами значно скоротився. Наразі контейнерні перевезення відновлюються, і в цьому виді логістики з’являються нові сервіси.

Постійні відключення електроенергії стають загрозою не лише для виробництва продукції птахівництва, а й загалом для подальшого існування галузі та продовольчої безпеки держави.

Ситуація з постачанням електроенергії для хлібної галузі на сьогоднішній день критична. Це відіб’ється і на кінцевій ціні для споживача.

Ринок зерна — це завжди сезонність. На сьогодні сільськогосподарські товаровиробники фіксують сезонний спад експортної активності, що призводить до просідання ставок на перевезення всіма видами транспорту.

Зростання попиту і ціни стимулює аграріїв повертатися до кукурудзи, темпи сівби дуже високі. Станом на 24 травня в Україні вже посіяно 3 809,4 тис. га кукурудзи.

Хлібопекарі виокремлюють проблему з обмеженою пропозицією якісної сировини на ринку, мають фінансові труднощі через довготривалий розрахунок торговельних мереж за поставлений товар і водночас повинні адаптовувати виробництво та продукцію до євростандартів.

На весняний медозбір цього року негативно впливає нестабільна погода. Певний час було холодно, і бджола сиділа у вулику, не працювала, а тим часом ріпак відцвітає, акація починає цвісти. Взятку немає, а корми бджоли під’їдають добре. Бджолосім’ї збільшуються — зараз у них саме пік зростання. За таких умов існує великий ризик роїння.

На початку травня практично на всій території України відбулася зміна погодних умов, що призвело до зниження температур. За інформацією Укргідрометцентру, до 15 травня у низці областей ще існує загроза заморозків, що може негативно вплинути на посіви сільгоспкультур та плодово-ягідні насадження.

У СТОВ «Енограй» (ТМ FruitOk) на Херсонщині планують розпочати збір черешні наприкінці травня — на початку червня. На цьогорічний сезон ягід дуже вплинули температурні гойдалки.

Повномасштабна війна завдала агробізнесу України чималих збитків. Однак попри всі труднощі аграрії продовжують діяльність та інвестують у розвиток власного бізнесу, освоюючи нові напрями виробництва.

Український аграрний сектор переживає складні часи, працюючи в умовах браку грошових коштів і тотальної економії на товарно-матеріальних ресурсах уже третій рік поспіль. Щоб зберегти свій бізнес та не збанкрутувати, аграрії намагаються максимально диверсифікувати та розвивати виробництво продукції з доданою вартістю.

Посівна кампанія в Україні вже на завершальному етапі, адже аномально теплі температури прискорили всі процеси. Як відмічають експерти ринку, погода й надалі буде основним фактором, який може значно вплинути на врожайність цього року. Тож аграріям варто слідкувати за змінами та за потреби реагувати на них.

Через аномально теплу весну пасічники розпочали цьогорічний сезон майже на два тижні раніше. Прогнози з медозбору наразі робити не беруться. Якщо будуть дощі, то й липа буде, вона любить вологу. Загалом незалежно від регіону бджолярі роблять ставки на соняшник.

Погода сприяла раннім термінам посадки картоплі, тож на півдні вже отримали сходи, на півночі польові роботи ще тривають. Учасники ринку досить оптимістичні щодо ціни. Ще один тренд на ринку — українські картоплярі заходять у переробку.

Львів'янин Петро Кривішин народився в селі, ріс у фермерській родині, тож з дитинства був знайомий з сільськогосподарським виробництвом. Як працювати на землі, знав змалечку, і коли настав час обирати професію, довго розмірковувати не довелося — обрав агрономію.