Кінцева ціна на полицях магазинів на фрукти та овочі залежить від балансу попиту і пропозиції. Водночас, високі ціни на продукцію не забезпечують великих прибутків для агровиробників.
Овочева історія доволі прогнозована — аграрії масово вирощують ті культури, які в минулому сезоні були найдорожчими і створюють перевиробництво та обвалюють ціни. З фруктами та ягодами такий сценарій малоімовірний, але в садівництві більші ризики втрати врожаю через погодній фактор, до того ж, експортні можливості у виробників наразі обмежені.
У плодоовочівництві та ягідництві росте собівартість виробництва, критичним стає дефіцит робочої сили та все більш дається взнаки зміна клімату. Тому не варто очікувати на дешеві продукти і не лише українцям, така тенденція спостерігається у всьому світі.
Про це розповів президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в підкасті «Що з економікою?».
«Виробник зібрав полуницю з врожайністю 10 т/га, а планова — 17-20 т/га, тобто зібрано вдвічі менше. При цьому ціна на полуницю була не планова 55-60 грн/кг, а 100-120 грн/кг. Це гарна кореляція в грошах, але високі ціни не дали підприємству додаткового доходу. Лише 5-10% виробників, які отримали заплановану врожайність отримали додатковий бонус непланових доходів», — розповідає Тарас Баштанник.
Ще одним фактором, який гальмує українських виробників — це те, що українське садівництво заточене на площах. Як розповів експерт, 8 з 10 виробників, маючи кошти і вибір — садити додатково 20 га чи купити холодильник, виберуть розширення площ.
До того ж не варто забувати й про понесені галуззю збитки. За роки війни Україна втратила близько 40-50% площ насаджень під черешнею саме в тих регіонах, де вона найкраще росла. Така ж сама ситуація з абрикосом та виноградом. Наростити ці об’єми буде доволі складно і довго.
Галузь, яку ми втратили найбільше і ще не почали відновлювати, — томати і виробництво томатної пасти, адже майже всі переробні заводи знаходилися на Херсонщині. Це втрата цілої індустрії — від вирощування і до експорту томатної пасти. Відновити це швидко, наприклад на Одещині, де сприятливий клімат, не вийде через потребу у величезних інвестиціях.
За словами Тараса Баштанника, в овочівництві з року в рік працює правило — якщо один з овочів має високу ціну цього сезону, то відповідно матиме мінімальну ціну наступного. Пояснення дуже просте — виробники на ажіотажі високої ціни засаджують великі площі й обвалюють ціни на ринку.
В Українській плодоовочевій асоціації діляться ціновими прогнозами на овочі нового врожаю:
Загалом прогнозується, що якщо не трапиться форсмажорних ситуацій, з серпня-вересня ціни на всі овочі борщового набору будуть прийнятними для споживачів.
Високі ціни на яблука експерт пояснює його прив’язкою до апельсинів і залежністю від ситуації на глобальному ринку. В минулому році в Бразилії ускладнилося вирощування апельсинів через певні захворювання, що призвело до стрімкого зростання цін на самі апельсини та апельсиновий концентрат.
«На глобальному ринку для таких позицій як томат, яблуко, апельсин визначальним є не свіжий ринок, а переробка і концентрат. У цьому сегменті відбувається конкуренція з виробниками всього світу, тому коли подорожчав апельсин пішли вгору й ціни на концентрат. А оскільки на другому місці по об’ємам виробництва концентрату є яблуко, почалося заміщення і воно почало дорожчати», — пояснює Тарас Баштанник.
У минулому році ціна на яблуко для переробки доходила до 17 грн\кг і це була рекордна ціна. Відповідно, категорія яблука на концентрат почала тиснути на свіже яблуко.
Другою причиною, яка вплинуло на подорожчання — слабкий врожай яблука і не лише в Україні.
Третій фактор — в Україні недостатньо потужностей для післязбиральної доробки.
Ціна на яблуко з нового врожаю, очікувано з вересня, просяде, проте не значно. Потрібно зауважити, що через погодні умови цього року в Україні не очікується планового врожаю яблук, але він буде більший ніж минулого року. Це дозволить перше півріччя тримати яблуко в прийнятній ціні.
У травні ціна на першу черешню сягала 1500 грн\кг. В Україну імпортери завозили її невеликими партіями як нішеву продукцію.
Тарас Баштанник пояснює, що для преміальних супермаркетів важливо, щоб всі ягоди були в продажі цілий рік, але більша частина цієї продукції за високими цінами не продається, а списується.
Він зазначає, що по черешні страшенний неврожай в Європі, Туреччині, Україні. Тому навіть у розпал сезону ціни на ягоди були досить високі.
Інша справа з кавунами, на які в Українській плодоовочевій асоціації прогнозують ціни на рівні минулого року.
«Кавуни в Україні почали вирощувати практично у всіх областях, це дозволяє робити сучасна селекція та зміни клімату. В цьому році їх вирощують на великій площі, це доволі проста культура у технології вирощуванні і не потребує сховищ для зберігання» - зазначає Тарас Баштанник.
По овочам відкритого грунту Україна - нетто-імпортер: маємо високе споживання овочів і відносно невелике виробництво. Тому Україна об'єктивно споживає все вирощене, а ті позиції, яких не вистачає — імпортуємо.
В Україні 50% вирощеного яблука споживається та переробляється на концентрат на внутрішньому ринку, а 50% - йде на експорт. Тарас Баштанник відмічає, що на цьому ринку велика конкуренція і це доволі важка ніша.
«Є таке консервативне поняття, що найкращі яблука з Франції, Нової Зеландії та Італії і цей маркетинг важко побороти». — зазначає експерт.
По ягодам:
Логістика скорелювалася і зменшила конкурентоспроможність українських фруктів та ягід. Особливо це відчутно по яблуку, де раніше основними ринками збуту були Індонезія, Саудівська Аравія, ОАЕ і трошки Африка. Туди постачали продукцію через море задіюючи контейнерну логістику. Після повномасштабного вторгнення є проблема з портами, з перевалкою контейнерів. Тому яблуко їде, але з меншою маржою для виробника та експортера.
Ягоди раніше експортували в Сінгапур, Малайзію літаками. Ця логістика зараз теж для виробників не доступна.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

В Україні закладаються нові яблуневі сади, також на ринку з’являються нові гравці.

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Українські компанії у 2025/26 МР суттєво наростили експорт яблук.

Фермер Андрій Вертеба з Корсуня-Шевченківського (Черкаська обл.) ризикує залишитися у збитках попри врожайність кавунів.

Україна за підсумками 2025/26 МР отримала рекордний виторг від експорту малини, проте значно скоротила відвантаження чорниці на зовнішні ринки.

Ягідна галузь доводить свою конкурентоспроможність навіть під час війни, адаптуючись до міжнародних вимог та виходячи на нові ринки. Проте залишається відкритим питання відповідності нормам продукції з приватного сектору.

Найбільшою проблемою в овочівництві у фермера з Миколаївщини була якість води для поливу, що негативно впливала на розвиток рослин і врожайність.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Урожай полуниці відкритого ґрунту в Німеччині 2026 року став найменшим за 31 рік.

Для виробництва натурального яблучного оцту найкраще підходять тверді сорти яблук, зокрема Лігол, Фуджі, Піно та Целеста.