Кінцева ціна на полицях магазинів на фрукти та овочі залежить від балансу попиту і пропозиції. Водночас, високі ціни на продукцію не забезпечують великих прибутків для агровиробників.
Овочева історія доволі прогнозована — аграрії масово вирощують ті культури, які в минулому сезоні були найдорожчими і створюють перевиробництво та обвалюють ціни. З фруктами та ягодами такий сценарій малоімовірний, але в садівництві більші ризики втрати врожаю через погодній фактор, до того ж, експортні можливості у виробників наразі обмежені.
У плодоовочівництві та ягідництві росте собівартість виробництва, критичним стає дефіцит робочої сили та все більш дається взнаки зміна клімату. Тому не варто очікувати на дешеві продукти і не лише українцям, така тенденція спостерігається у всьому світі.
Про це розповів президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник в підкасті «Що з економікою?».
«Виробник зібрав полуницю з врожайністю 10 т/га, а планова — 17-20 т/га, тобто зібрано вдвічі менше. При цьому ціна на полуницю була не планова 55-60 грн/кг, а 100-120 грн/кг. Це гарна кореляція в грошах, але високі ціни не дали підприємству додаткового доходу. Лише 5-10% виробників, які отримали заплановану врожайність отримали додатковий бонус непланових доходів», — розповідає Тарас Баштанник.
Ще одним фактором, який гальмує українських виробників — це те, що українське садівництво заточене на площах. Як розповів експерт, 8 з 10 виробників, маючи кошти і вибір — садити додатково 20 га чи купити холодильник, виберуть розширення площ.
До того ж не варто забувати й про понесені галуззю збитки. За роки війни Україна втратила близько 40-50% площ насаджень під черешнею саме в тих регіонах, де вона найкраще росла. Така ж сама ситуація з абрикосом та виноградом. Наростити ці об’єми буде доволі складно і довго.
Галузь, яку ми втратили найбільше і ще не почали відновлювати, — томати і виробництво томатної пасти, адже майже всі переробні заводи знаходилися на Херсонщині. Це втрата цілої індустрії — від вирощування і до експорту томатної пасти. Відновити це швидко, наприклад на Одещині, де сприятливий клімат, не вийде через потребу у величезних інвестиціях.
За словами Тараса Баштанника, в овочівництві з року в рік працює правило — якщо один з овочів має високу ціну цього сезону, то відповідно матиме мінімальну ціну наступного. Пояснення дуже просте — виробники на ажіотажі високої ціни засаджують великі площі й обвалюють ціни на ринку.
В Українській плодоовочевій асоціації діляться ціновими прогнозами на овочі нового врожаю:
Загалом прогнозується, що якщо не трапиться форсмажорних ситуацій, з серпня-вересня ціни на всі овочі борщового набору будуть прийнятними для споживачів.
Високі ціни на яблука експерт пояснює його прив’язкою до апельсинів і залежністю від ситуації на глобальному ринку. В минулому році в Бразилії ускладнилося вирощування апельсинів через певні захворювання, що призвело до стрімкого зростання цін на самі апельсини та апельсиновий концентрат.
«На глобальному ринку для таких позицій як томат, яблуко, апельсин визначальним є не свіжий ринок, а переробка і концентрат. У цьому сегменті відбувається конкуренція з виробниками всього світу, тому коли подорожчав апельсин пішли вгору й ціни на концентрат. А оскільки на другому місці по об’ємам виробництва концентрату є яблуко, почалося заміщення і воно почало дорожчати», — пояснює Тарас Баштанник.
У минулому році ціна на яблуко для переробки доходила до 17 грн\кг і це була рекордна ціна. Відповідно, категорія яблука на концентрат почала тиснути на свіже яблуко.
Другою причиною, яка вплинуло на подорожчання — слабкий врожай яблука і не лише в Україні.
Третій фактор — в Україні недостатньо потужностей для післязбиральної доробки.
Ціна на яблуко з нового врожаю, очікувано з вересня, просяде, проте не значно. Потрібно зауважити, що через погодні умови цього року в Україні не очікується планового врожаю яблук, але він буде більший ніж минулого року. Це дозволить перше півріччя тримати яблуко в прийнятній ціні.
У травні ціна на першу черешню сягала 1500 грн\кг. В Україну імпортери завозили її невеликими партіями як нішеву продукцію.
Тарас Баштанник пояснює, що для преміальних супермаркетів важливо, щоб всі ягоди були в продажі цілий рік, але більша частина цієї продукції за високими цінами не продається, а списується.
Він зазначає, що по черешні страшенний неврожай в Європі, Туреччині, Україні. Тому навіть у розпал сезону ціни на ягоди були досить високі.
Інша справа з кавунами, на які в Українській плодоовочевій асоціації прогнозують ціни на рівні минулого року.
«Кавуни в Україні почали вирощувати практично у всіх областях, це дозволяє робити сучасна селекція та зміни клімату. В цьому році їх вирощують на великій площі, це доволі проста культура у технології вирощуванні і не потребує сховищ для зберігання» - зазначає Тарас Баштанник.
По овочам відкритого грунту Україна - нетто-імпортер: маємо високе споживання овочів і відносно невелике виробництво. Тому Україна об'єктивно споживає все вирощене, а ті позиції, яких не вистачає — імпортуємо.
В Україні 50% вирощеного яблука споживається та переробляється на концентрат на внутрішньому ринку, а 50% - йде на експорт. Тарас Баштанник відмічає, що на цьому ринку велика конкуренція і це доволі важка ніша.
«Є таке консервативне поняття, що найкращі яблука з Франції, Нової Зеландії та Італії і цей маркетинг важко побороти». — зазначає експерт.
По ягодам:
Логістика скорелювалася і зменшила конкурентоспроможність українських фруктів та ягід. Особливо це відчутно по яблуку, де раніше основними ринками збуту були Індонезія, Саудівська Аравія, ОАЕ і трошки Африка. Туди постачали продукцію через море задіюючи контейнерну логістику. Після повномасштабного вторгнення є проблема з портами, з перевалкою контейнерів. Тому яблуко їде, але з меншою маржою для виробника та експортера.
Ягоди раніше експортували в Сінгапур, Малайзію літаками. Ця логістика зараз теж для виробників не доступна.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua