Ще 10 років тому можна було виживати, працюючи із підходами колгоспу. Сьогодні це вже не працює.
Насамперед тому, що всі аграрії в Україні відчувають шалену конкуренцію за землю. По-друге, у нас стабільно раз на 3-4 роки трапляються турбулентності: то посуха, то війна, то ще якась важка історія. І це повимивало з ринку всі компанії, якими керували «червоні директори» або ті, хто працював по-старому.
Вони не могли витримати подібних викликів та змін, які виникали з такою швидкістю.
Відхід Леоніда Григоровича Яковишина я вважаю символом закінчення тієї епохи. Зараз агро — це вже про сучасне управління в європейсько-американському стилі. Коли є добре побудована керуюча компанія з менеджерами, що мають гарну освіту, розуміють важливість діджиталізації, контролю всіх процесів та переваги сучасної техніки.
Так, можливо, в агро стало менше душі, більше холодного розрахунку, але й ефективність зовсім інша.

Тут усе зрозуміло — війна. Для нас, як і для багатьох інших, це був страшний удар. Нашу компанію буквально розрізали як хробака, і, навіть не навпіл. Залишилась тільки чверть бізнесу. І ось у такому стані ми мали або померти, або регенеруватися. Два роки ми разом з колективом загоювали рани. І тільки зараз відновилися і рухаємося далі.
Окрема історія – це різноманітні виклики, які українським аграріям створює держава. Наприклад, соєві правки. Аграрій рік важко працює, розраховує на одне, а отримує зовсім інше. І знов потрібно просто на ходу терміново приймати якісь рішення. Соя міцно застрягла в портах, а ти – або платити мито, яке майже без шансів повернути від держави назад, або платити штрафи. Це точно «win – win» не ситуація, і для держави, і для нас.
Були у нас і серйозні внутрішні виклики, трансформації. Після початку повномасштабного вторгнення ми втратили велику частину колективу, особливо в керуючій компанії. Тому що керівний склад був розрахований на великий бізнес, на великий об’єм завдань та інший прибуток. Менеджери переходили з нашої компанії в інші й потрібно було будувати керуючий центр HarvEast майже заново. Цей гігантський челенж ми також успішно подолали. Зараз маємо молоду, перспективну команду.
Я вважаю, що долати подібні виклики мені допомагає управлінський досвід та міцний бекграунд в області керування командами. Адже в бізнесі результат забезпечують, в першу чергу, люди. Одне і те ж поле може давати зовсім різні показники залежно від того, хто управляє процесами на ньому і які рішення приймає. Тому я вже багато разів казав, що середній менеджмент — це «key to success», причому не тільки в агро галузі, але і в армії. Людина має бути ініціативною, розумною, зацікавленою в своїй справі та досягненні цілей.
Можна розробити будь-які плани в керуючій компанії, але, як колись сказав Майк Тайсон, у кожного є свій план поки він не отримав удар у щелепу. Коли на полях отримуєш ось такий «удар в щелепу» і не маєш в керівному центрі, а ні часу, а ні можливості переписувати глобальні плани, то в подібній ситуації все рятує хороший середній менеджер, який прийме оптимальне рішення на місці. Саме тому ми приділяли велику увагу оновленню та розвитку не тільки керуючої компанії HarvEast, а й середньому менеджменту, який керує виробничими процесами.
Чому саме «приречена»? Тому що агро галузь в ЄС, у порівнянні з українським агро, в багатьох моментах досить відстала. І от щось відстале має приєднати, увібрати до себе щось передове. Це завжди сильний стрес для обох сторін. Але в цьому майбутньому об’єднанні, звісно є свої плюси. ЄС – це гігантський ринок по багатьом групам товарів. Там, де ЄС не спроможна себе забезпечити, це зробимо ми – українці.
Яскравий приклад – виробництво насіння, яке історично було сильно розвинене у Франції і Румунії, особливо у Франції. На сьогодні цей напрямок практично не може конкурувати з українським виробництвом насіння для таких міжнародних компаній як Syngenta, Corteva. Bayer. В Україні такі компанії як наша вирощують насіння і дешевше, і якісніше.
Рух до ЄС вимагає від українського сільського господарства пристосовуватися до європейських вимог. Але в цьому русі я вважаю важливим не втратити наші здобутки, які ми напрацювали на ринках Близького Сходу, Китаю, Азії – там, де позиція українського агро достатньо сильна. Наша компанія так і робить – намагається зберегти те що має, і збільшити свою присутність на європейському ринку через імплементацію всіх їхніх вимог заради продажів товарів за більш преміальними цінами. Наприклад, льону, який ми повністю продаємо в Європі.
Ми цілком можемо подвоїти експорт аграрної продукції протягом найближчих 7-8 років, якщо держава вже зараз почне створювати максимально сприятливі умови для агровиробників. В першу чергу — шляхом підтримки зрошення та реалізації високорентабельних проєктів.
Сьогодні нам заважає розвивати ці напрямки безлад в організації зрошувальних систем в Україні. Хоча, треба відмітити, що ця проблема нарешті почала вирішуватись після об’єднання Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики й передачі питань зрошення одному заступнику міністра, який саме курує агро. Передача управління зрошенням в одні руки — одне з найбільш вдалих рішень, які були ухвалені за останні роки. І я реально вже бачу позитивні зміни у цьому напрямку.
Інша проблема — хаос в питаннях оренди землі та прав власності. Але і тут є гарні новини – запуск ринку землі поступово вирішує все це і дає необхідні можливості агровиробникам, які хочуть інвестувати у високорентабельні проєкти — закладати сади, об’єднувати масиви, розвивати зрошення. Щойно ці бар’єри буде знято, Україна буде нарощувати аграрне виробництво та експорт дуже швидкими темпами. Я в це вірю!
Дмитро Скорняков, CEO HarvEast
Для довідки: 1 жовтня 2015 року ми кинули виклик звичному агроінфопростору й довели, що про агро можна розповідати якісно, цікаво та корисно. Протягом наступних місяців у серії матеріалів #AgroPortalUA_10years ми говоритимемо з нашими партнерами про те, як змінився агропродовольчий сектор України за останні роки та куди він прямуватиме далі.
Стартували з розмови з Дмитром Скорняковим, переможцем в номінації «Генеральний директор» премії Агро Champions 2019. Проєкт реалізовувався з 2019 по 2021 рік AgroPortal.ua у партнерстві з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу».


Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

Агрохолдинг HarvEast проводить роботи з обмолоту кукурудзи.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

HarvEast завершує обмолот соняшнику на Київщині, тоді як збирання кукурудзи лише розпочалося.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

У агрохолдингу HarvEast обрали стратегію подальшого розширення площ під зрошенням. На Київщині компанія має під поливом ділянки площею 1,1 тис. га, також з'явилася можливість розвивати зрошення ще на 2 тис. га.