Ще 10 років тому можна було виживати, працюючи із підходами колгоспу. Сьогодні це вже не працює.
Насамперед тому, що всі аграрії в Україні відчувають шалену конкуренцію за землю. По-друге, у нас стабільно раз на 3-4 роки трапляються турбулентності: то посуха, то війна, то ще якась важка історія. І це повимивало з ринку всі компанії, якими керували «червоні директори» або ті, хто працював по-старому.
Вони не могли витримати подібних викликів та змін, які виникали з такою швидкістю.
Відхід Леоніда Григоровича Яковишина я вважаю символом закінчення тієї епохи. Зараз агро — це вже про сучасне управління в європейсько-американському стилі. Коли є добре побудована керуюча компанія з менеджерами, що мають гарну освіту, розуміють важливість діджиталізації, контролю всіх процесів та переваги сучасної техніки.
Так, можливо, в агро стало менше душі, більше холодного розрахунку, але й ефективність зовсім інша.

Тут усе зрозуміло — війна. Для нас, як і для багатьох інших, це був страшний удар. Нашу компанію буквально розрізали як хробака, і, навіть не навпіл. Залишилась тільки чверть бізнесу. І ось у такому стані ми мали або померти, або регенеруватися. Два роки ми разом з колективом загоювали рани. І тільки зараз відновилися і рухаємося далі.
Окрема історія – це різноманітні виклики, які українським аграріям створює держава. Наприклад, соєві правки. Аграрій рік важко працює, розраховує на одне, а отримує зовсім інше. І знов потрібно просто на ходу терміново приймати якісь рішення. Соя міцно застрягла в портах, а ти – або платити мито, яке майже без шансів повернути від держави назад, або платити штрафи. Це точно «win – win» не ситуація, і для держави, і для нас.
Були у нас і серйозні внутрішні виклики, трансформації. Після початку повномасштабного вторгнення ми втратили велику частину колективу, особливо в керуючій компанії. Тому що керівний склад був розрахований на великий бізнес, на великий об’єм завдань та інший прибуток. Менеджери переходили з нашої компанії в інші й потрібно було будувати керуючий центр HarvEast майже заново. Цей гігантський челенж ми також успішно подолали. Зараз маємо молоду, перспективну команду.
Я вважаю, що долати подібні виклики мені допомагає управлінський досвід та міцний бекграунд в області керування командами. Адже в бізнесі результат забезпечують, в першу чергу, люди. Одне і те ж поле може давати зовсім різні показники залежно від того, хто управляє процесами на ньому і які рішення приймає. Тому я вже багато разів казав, що середній менеджмент — це «key to success», причому не тільки в агро галузі, але і в армії. Людина має бути ініціативною, розумною, зацікавленою в своїй справі та досягненні цілей.
Можна розробити будь-які плани в керуючій компанії, але, як колись сказав Майк Тайсон, у кожного є свій план поки він не отримав удар у щелепу. Коли на полях отримуєш ось такий «удар в щелепу» і не маєш в керівному центрі, а ні часу, а ні можливості переписувати глобальні плани, то в подібній ситуації все рятує хороший середній менеджер, який прийме оптимальне рішення на місці. Саме тому ми приділяли велику увагу оновленню та розвитку не тільки керуючої компанії HarvEast, а й середньому менеджменту, який керує виробничими процесами.
Чому саме «приречена»? Тому що агро галузь в ЄС, у порівнянні з українським агро, в багатьох моментах досить відстала. І от щось відстале має приєднати, увібрати до себе щось передове. Це завжди сильний стрес для обох сторін. Але в цьому майбутньому об’єднанні, звісно є свої плюси. ЄС – це гігантський ринок по багатьом групам товарів. Там, де ЄС не спроможна себе забезпечити, це зробимо ми – українці.
Яскравий приклад – виробництво насіння, яке історично було сильно розвинене у Франції і Румунії, особливо у Франції. На сьогодні цей напрямок практично не може конкурувати з українським виробництвом насіння для таких міжнародних компаній як Syngenta, Corteva. Bayer. В Україні такі компанії як наша вирощують насіння і дешевше, і якісніше.
Рух до ЄС вимагає від українського сільського господарства пристосовуватися до європейських вимог. Але в цьому русі я вважаю важливим не втратити наші здобутки, які ми напрацювали на ринках Близького Сходу, Китаю, Азії – там, де позиція українського агро достатньо сильна. Наша компанія так і робить – намагається зберегти те що має, і збільшити свою присутність на європейському ринку через імплементацію всіх їхніх вимог заради продажів товарів за більш преміальними цінами. Наприклад, льону, який ми повністю продаємо в Європі.
Ми цілком можемо подвоїти експорт аграрної продукції протягом найближчих 7-8 років, якщо держава вже зараз почне створювати максимально сприятливі умови для агровиробників. В першу чергу — шляхом підтримки зрошення та реалізації високорентабельних проєктів.
Сьогодні нам заважає розвивати ці напрямки безлад в організації зрошувальних систем в Україні. Хоча, треба відмітити, що ця проблема нарешті почала вирішуватись після об’єднання Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики й передачі питань зрошення одному заступнику міністра, який саме курує агро. Передача управління зрошенням в одні руки — одне з найбільш вдалих рішень, які були ухвалені за останні роки. І я реально вже бачу позитивні зміни у цьому напрямку.
Інша проблема — хаос в питаннях оренди землі та прав власності. Але і тут є гарні новини – запуск ринку землі поступово вирішує все це і дає необхідні можливості агровиробникам, які хочуть інвестувати у високорентабельні проєкти — закладати сади, об’єднувати масиви, розвивати зрошення. Щойно ці бар’єри буде знято, Україна буде нарощувати аграрне виробництво та експорт дуже швидкими темпами. Я в це вірю!
Дмитро Скорняков, CEO HarvEast
Для довідки: 1 жовтня 2015 року ми кинули виклик звичному агроінфопростору й довели, що про агро можна розповідати якісно, цікаво та корисно. Протягом наступних місяців у серії матеріалів #AgroPortalUA_10years ми говоритимемо з нашими партнерами про те, як змінився агропродовольчий сектор України за останні роки та куди він прямуватиме далі.
Стартували з розмови з Дмитром Скорняковим, переможцем в номінації «Генеральний директор» премії Агро Champions 2019. Проєкт реалізовувався з 2019 по 2021 рік AgroPortal.ua у партнерстві з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу».


У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

Агрохолдинг HarvEast завершив посівну кампанію, яка тривала 25 днів. Ярими культурами цього року засіяли 17,2 тис. га.

У агрохолдингу HarvEast обрали стратегію подальшого розширення площ під зрошенням. На Київщині компанія має під поливом ділянки площею 1,1 тис. га, також з'явилася можливість розвивати зрошення ще на 2 тис. га.

Заходячи зараз у зрошення або розширюючи площі під поливом, аграрії вже розраховують можливий дефіцит водних ресурсів, оскільки внаслідок війни зруйновано багато каналів, дамбу Каховської ГЕС, а частина територій, де історично були зосереджені значні водні ресурси, залишається окупованою. Тож зараз фермери починають конкурувати за воду і розробляють проєкти одразу на великі площі поливу, щоб швидше запустити системи зрошення та законтрактувати за собою певний обсяг води.