У селищі Згурівка на Київщині працює сімейне господарство, яке пройшло шлях від кількох вуликів до великої сертифікованої органічної пасіки, що сьогодні налічує понад 500 бджолосімей.
У 2012 році родина Ніни Гери мала лише дві бджолосім’ї, а з 2018 року господарство розпочало сертифікацію органічного виробництва, маючи 75 бджолосімей. Станом на зараз пасіка зросла більш ніж утричі й надалі розвивається. Господарство сертифіковане відповідно до вимог ЄС (Регламенти №834/2007 та №889/2008), а також за українським органічним законодавством. Нещодавно додалася і канадська сертифікація, що відкриває нові можливості для експорту.
«Ми постійно розвиваємося, збільшуємо кількість бджолосімей і розширюємо географію стандартів, за якими працюємо», — розповів співвласник господарства Олександр Гера під час онлайн-зустрічі органічних виробників і авторів навчального посібника «Органічне Землеробство».
ФОП «Гера Н. М.» працює за промисловою технологією на дев’ятирамкових вуликах системи «Рут». Пасіка розташована в декількох локаціях на природних угіддях у лісостеповій зоні, біля річки Супій. Навколо — масиви акації, липи, різнотрав’я, що створює сприятливі умови для виробництва якісного органічного меду.
Асортимент продукції включає мед, пилок, прополіс, пергу, маточне молочко та віск. Виготовлення вощини відбувається з власного забрусного воску. Для лікування та профілактики на пасіці використовують лише дозволені органічні методи: щавлеву, молочну, мурашину кислоти, ефірні олії. Дезінфекція вуликів здійснюється фізичними методами — паром або відкритим вогнем.
Філософія господарства проста — сімейна справа, заснована на традиціях і органічних принципах, має забезпечувати споживачів безпечними та якісними продуктами харчування.
За словами Олександра Гери, сьогодні в Україні сертифікується близько 40–50 пасічних господарств. Здебільшого вони орієнтуються на експорт, адже внутрішній ринок розвинений слабше.
«Експорт органічного меду з України розпочався лише у 2008 році. Тоді це були невеликі обсяги — 150–200 тонн. Торік уже було експортовано понад 2000 тонн. Попит на український органічний мед за кордоном є, і це добре», — підкреслює пасічник.
Водночас розвиток галузі супроводжується труднощами. Однією з найбільших проблем залишається забруднення воску залишками препаратів, зокрема тау-флувалінату, що здатний накопичуватися й унеможливлювати сертифікацію. Дедалі частіше у відібраному воску фіксують також залишки пестицидів. Ще один виклик — збут на внутрішньому ринку.
«Досить складно вийти на мережі супермаркетів: потрібні асортимент і обсяги. Ми працюємо з переробними підприємствами, хлібопекарською галуззю. Є й нові напрями — наприклад, наш мед закуповують для виробництва органічної горілки», — розповідає Олександр Гера.
Попри виклики, органічне бджільництво демонструє економічну привабливість. За словами пасічника, надбавка до ціни органічного меду на експортному ринку становить близько 30% порівняно зі звичайним. При цьому врожайність продукції на органічних пасіках може бути такою ж, а інколи навіть більшою, ніж на традиційних.
Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Цьогорічний медозбір в Україні загалом виявився непоганим, однак очікування високого врожаю вже спричинили зниження закупівельних цін на мед.

Дніпропетровський бренд «Медуниця» цього сезону отримав близько 100 кг коріандрового меду. Цей напрям господарство почало розвивати лише торік, однак незвичний продукт уже має попит серед споживачів.

В Україні 2025 року зросла кількість органічних операторів та площі земель, зайнятих під органічне сільське господарство.

Ягідні господарства України стикаються з дефіцитом робочої сили, зокрема кваліфікованих спеціалістів. Водночас органічне виробництво потребує значної кількості ручної праці.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

П’ять років тому енергетики Ірина та Олександр Карабути навіть не думали, що бджільництво стане їхньою справою. Почавши з 10 вуликів на дачній ділянці, сьогодні вони мають пасіку поблизу Кривого Рогу на понад сотню бджолосімей і переробляють увесь викачаний мед.

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Майже 15 років Максим Мельничук із Житомирщини працює у сфері ІТ, але кілька років тому вирішив реалізувати ще один амбітний проєкт — заклав органічну плантацію лохини. Сьогодні у селі Маркова Волиця на площі понад гектар ростуть 4207 кущів ягоди, а модернізувати господарство підприємцю допоміг державний грант «Власна справа» на 350 тис. грн.

Кількість бджолосімей у Європейському Союзі у 2023 році становила 9,4 млн, що на 1,3 млн, або 16% більше порівняно з показником 2020 року.

Пасічники проводять перше відкачування меду, яке дає можливість робити прогнози про обсяги збору.