
У короткостроковій перспективі окремий крафтовий виробник може бути успішним, однак у довгостроковій така модель має обмеження.

У Львові відбувся Gastro Bloggers Day — подія, що об’єднала блогерів, виробників крафтової продукції, представників гастроіндустрії та дотичного до неї бізнесу для обговорення трендів, просування продуктів та колаборації.

Найпопулярнішим каналом збуту для крафтових виробників харчових продуктів є соціальні мережі — ними користуються 79% респондентів.

Для Подністер’я — регіону вздовж Дністра з унікальними природними умовами та розвиненим аграрним виробництвом — крафт є не нішевим явищем, а основою локальної економіки. Тут функціонують десятки малих виробників: фермерські господарства, пасічники, сировари, виробники м’ясної продукції та трав’яних зборів. Більшість із них працюють поодинці та не мають доступу до ринків збуту.

Найбільші бар’єри для малого виробника дистилятів — це відносно висока вартість входу, складність дозвільних процедур, регуляторна модель, яка історично створювалася для великих спиртових підприємств, та непередбачуваність змін у податковому полі.

19 березня в Києві онлайн-видання AgroPortal.ua спільно з компанією Pro-Consulting та за підтримки Уряду Королівства Нідерландів презентували дослідження ринку крафтових виробників харчових продуктів.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

Україна має власні історичні національні напої. Але на відміну від Америки, Франції, Італії чи країн Східної Європи вони досі не захищені як географічні зазначення. Наразі ведеться робота зі створення Національного реєстру алкогольних напоїв.

Повномасштабна війна принесла крафтярам BDJO.honey руйнування виробничих приміщень, і на певний час сімейну справу довелося поставити на паузу. Проте для команди це стало не крапкою, а випробуванням на міцність.

Крафтове виробництво починає впливати на економіку тоді, коли переходить від формату додаткового заробітку до стабільного легального бізнесу, а також коли виробники об’єднуються.
.png)
У селі Кислиці Ізмаїльського району розвивається крафтове виробництво спецій та приправ. У майстерні «Вікшир» створюють авторські суміші для м’яса, овочів і маринадів, а також експериментують із технологією копчення спецій.

Розвиток крафтового виробництва значною мірою залежить від підтримки місцевих громад. Саме на цьому рівні формується середовище, де малий виробник може перетворити свою ідею на стабільний бізнес.

Крафтова дистиляція — це не просто алкоголь, а інструмент глибокої переробки української аграрної продукції. Замість того, щоб експортувати мед, зерно чи фрукти як сировину, дистилери можуть створювати продукт, що має у 5–10 разів більшу додану вартість.

У Львівській області офіційно працює 100 крафтових виробників.

В Україні вже працює кілька десятків легальних крафтових дистилерів — це понад 30 винокурень. І хоча у виробників досі виникають певні складнощі, за останні місяці галузь почала формуватися більш системно.

Фермерки у Львівській, Миколаївській, Дніпропетровській та Закарпатській областях отримали фінансування проєктів у межах освітньо-грантової програми TalentA 2025-2026 від компанії Corteva Agriscience.

Серед мальовничих пагорбів Тернопільщини, у серці громади, народжується мед, що зберігає аромат літа й тепло родинної справи. Сімейна пасіка BDJO.honey, яка знаходиться в с. Кривчики й налічує 400 бджолосімей, перетворила любов до бджільництва на сучасне крафтове виробництво з власним характером і впізнаваним смаком.

Політика розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» містить інструменти розвитку незалежно від розміру переробного підприємства. Важливий кожен, хто переробляє сировину і створює продукт.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів наразі працює над тим, щоб забезпечити виїзною лабораторією ярмарки у Києві для контролю продукції, яка там представлена.

В умовах війни стимулювати галузь крафтового виноробства до розвитку складно. Варто зробити акцент більше на державну підтримку, на розширення споживання вітчизняної виноробної продукції.